Значення екотонів захисного типу у зменшенні акустичного навантаження на шляхах залізничного транспорту
Анотація
За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.
Посилання
Berfina, G. P. (1986). Shumozashhitnye svoistva zelenykh nasazhdenii i ikh effektivnoe ispolzovanie v konstruktciiakh pri magistralnykh posadok v gorodakh Nechernozemnoi zony. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences. Brjansk, 13 p. [In Russian].
Bobra, T. V. (2000). Ekoton – obekt landshaftovedeniia XXI veka. Zapiski obshhestva geoekologov, 3, 20–22. Simferopol. [In Russian].
Bobra, T. V. (2005). K voprosu o poniatiiax "granitca" – "ekoton" v geografii. Problemy materialnoi kultury: geograficheskie nauki, 3, 7–12. Simferopol. [In Russian].
Bolkhovitina, M. M. (1977). Issledovanie vliianiia zelenykh nasazhdenii na snizhenie shuma gorodskikh territorii. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences. Leningrad, 148 p. [In Russian].
CE Delft. (2007). Traffic Noise Reduction in Europe: Health effects, social costs and technical and policy options to reduce road and rail traffic noise. Retrieved from: www.transportenvironment.org/Publications/prep_hand_out/lid:495.
Demianchuk, P. M. (2011). Doslidzhennia heohrafichnyx heoekotoniv yak ekoloho-heohrafichna y zahalno-heohrafichna problema. (Ser. Geography). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho universytetu im. V. Hnatiuka, 1, 16–21. [In Ukrainian].
Dydukh, Ya. P. (1982). Problemy aktyvnosty vydov rastenyi. Botanical Journal, 67(7), 925–935. [In Russian].
Engel, Z., Sadowski, J., et al. (1990). Rrévision des niveaux sonores – Guide du Bruit des Transrorts Terrestres. Kraków: Wudawnistwo AGH.
Goines, L., & Hagler, L. (2007). Noise Pollution: A Modern Plague. Southern Medical Journal, 100(3), 287–294.
Golosova, E. V. (1991). Sredoobrazuiushhaia rol gorodskikh nasazhdenii raznykh struktur (na primere tcentra g. Moskvy). Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences. Moscow, 23 p. [In Russian].
Hrodzynskyi, M. D. (2005). Piznannia landshaftu: mistse i prostir. (Vol. 2). Kiev: Kiev University, 503 p. [In Ukrainian].
Kabanov, S. V., Trus, M. V., & Tereshkin, A. V. (2004). Taksatciia probnykh ploshhadei. Obshhee polozhenie po zakladke probnykh ploshhadei: metod. ukaz. k diplomnomu proektirovaniiu dlia studentov (26.04.00 – Lesnoe khoziaistvo). Saratov, 72 p. [In Russian].
Kamieniecki, K. (2008). Barometr zrownowazonego rozwoju. Warszawa, 137 p.
Kopytko, U. (2009). Konsorty Astrantia major L. v Chornohori (Ukrainski Karpaty). (Ser. Biology). Bulletin of Lviv University, 51, 89–92. [In Ukrainian].
Kushynska, M. (2010). Konsortyvna struktura predstavnykiv rodu Gentiana L. u vysokohiri Ukrainskyx Karpat. (Ser. Biology). Bulletin of Lviv University, 52, 117–125. [In Ukrainian].
Mazing, V. V. (1966). Konsortcii kak elementy funktcionalnoi struktury biogeotcenozov. Trudy MOIP, 27, 117–126. [In Russian].
Onishhenko, Iu. V., Plakhotnik, N. V., & Iarishkina, L. A. (2003). Ekologicheskaia situatciia na Pridneprovskoi zheleznoi doroge. Railway transport of Ukraine, 6, 36–38. [In Russian].
Osin, V. A. (1961). Issledovanie vliianiia zelenykh nasazhdenii na snizhenie shuma v gorodakh. Abstract of Candidate Dissertation for Technical Sciences. Moscow, 20 p. [In Russian].
Raunkiaer, C. H. (1934). The life forms of plants and statistical plant geography, being the collected papers of C. Raunkiaer. Oxford: Clarendon Press, 632 p.
Rudishin, M. P., & Tcarik, I. V. (1982). Struktura individualnykh konsortcii shhavelia alpiiskogo. Ecology, 5, 15–22. [In Russian].
Serebriakov, I. G. (1964). Zhiznennye formy vysshikh rastenii i ikh izuchenie. Polevaia geobotanika, 3, 146–205. Moscow – Lviv: Science. [In Russian].
Shmidt, V. M. (1980). Statisticheskie metody v sravnitelnoi floristike. Leningrad: Publishing House of Leningrad State University, 175 p. [In Russian].
Tcygalkov, V. V. (1996). Otcenka akusticheskikh svoistv zelenykh nasazhdenii v gorodskoi srede. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences. Brjansk, 277 p. [In Russian].
Tolmachev, A. I. (1970). Vvedenie v geografiiu rastenii. Leningrad: Publishing House of Leningrad State University, 244 p. [In Russian].
Transrorts Terrestres. (1980). Rrévision des niveaux sonores – Guide du Bruit des Transrorts Terrestres. Nov.
VDI-2720. (1981). Sshallsshutz dursh Absshirmung im Freien. VDI-Rishtlinien, Juni 1981.
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
