Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

Правила подачі наукових статей до збірника "Науковий вісник НЛТУ України"

Перелік обов'язкових матеріалів для опублікування статті: (детальна інформація далі по тексту)

  • довідка про автора (файл метаданих до статті); Приклад
  • стаття (електронний і паперовий варіанти); Шаблон оформлення, Приклад

Параметри оформлення документа:

  • формат документа - A4;
  • поля - 2 см по периметру;
  • формат файлу - *.doc (MS Word 2003), інші не приймаються;
  • шрифт Times New Roman, 14pt, інтервал - 1.5;
  • мова публікації: українська, російська, англійська (інша - за попереднім узгодженням);
  • обсяг статті: 12-15 сторінок.

Титульна сторінка статті подається українською та англійською мовами і містить таку інформацію

УДК ххх.ххх: (ххх.ххх + ххх.ххх)   Універсальний десятковий класифікатор              

Ініціали та прізвища авторів через кому (українською мовою)

І. Б. Перший_Автор1, І. Б. Другий_Автор2, І. Б. Третій_Автор3

1 Офіційна назва організації, місто, держава, ORCID автора1;
2 Офіційна назва організації, місто, держава, ORCID автора2;
3 Офіційна назва організації, місто, держава, ORCID автора3.

Назва статті українською мовою

Анотація. Один абзац тексту обсягом 1200–1500 знаків. Рекомендовано будувати більшість речень з таким початком: "Виявлено …", "Встановлено …", "З'ясовано …", "Оцінено вплив …", "Охарактеризовано закономірності …" тощо.

Ключові слова: перше; друге; третє; четверте. (4-6 слів/словосполучень, жодне з яких не дублює слова з назви статті). Ключові слова роз'єднувати між собою крапкою з комою.

 Ініціали та прізвища авторів через кому (англійською мовою)

Title of the article (назва статті англійською мовою)

Abstract. Один абзац тексту обсягом 1800–2200 знаків. Вимоги до реферату:

  • сформулювати чітко та інформативно, тобто без загальних фраз, другорядної інформації;
  • має бути оригінальним, тобто не копіювати україно- чи російськомовну анотацію;
  • змістовним – відображати основний зміст статті;
  • структурованим – написаним одним абзацом тексту, але слідувати послідовності опису результатів у статті;
  • "англомовним" – написаним якісною англійською мовою.

Реферат має містити преамбулу (1 речення), стислий опис методів проведення дослідження (1–2 речення), опис основних результатів (50–70% обсягу реферату) і лаконічні висновки чи перспективи подальших досліджень (1 речення).

У тексті потрібно застосовувати термінологію, яку використовують у профільних міжнародних англомовних журналах. Зважте на те, що Вашу статтю читатиме міжнародна аудиторія науковців. Тому текст реферату має бути зв'язним, а його зміст – зрозумілим навіть не фахівцю без ознайомлення з основним змістом самої статті.

Для поєднання речень потрібно використовувати вирази "consequently", "moreover", "for example", "the benefits of this study", "as a result" тощо. Використовуйте активну, а не пасивну форму ("The study tested", а не "It was tested in this study").

Для оцінювання коректності перекладу реферату англійською мовою автору потрібно відразу після англомовного тексту розмістити його україномовний варіант (він не буде входити до тексту статті, позаяк потрібний тільки для перевірки якості англійського тексту).

Ключові слова: перше; друге; третє; четверте. (4-6 слів/словосполучень, жодне з яких не дублює слова з назви статті). Ключові слова між собою потрібно роз'єднувати крапкою з комою.

Текст статті

Структура стандартної (оригінальної) статті:

Детальніше про структуру статті:

Вступ (Introduction)

Вступ має містити характеристику дослідженості проблеми у світовій науковій літературі. Після цього потрібно вказати, що в цій предметній області знань ще не зроблено, що і становить актуальність такого дослідження. Висвітлення актуальності дослідження не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми та потребу її подальшого дослідження.
Потім потрібно сформулювати постановку завдання дослідження, навести об'єкт і предмет дослідження. Завершити вступ потрібно конкретизацією мети роботи і формулюванням основних завдань дослідження. Варто також сформулювати елементи наукової новизни дослідження та практичну значущість отриманих результатів роботи.

Матеріал і методи досліджень (Materials and Methods)

Розділ має давати змогу повторити весь обсяг досліджень для перевірки даних, які отримав автор статті. Його, за потреби, можна поділяти на підрозділи. Розділ має створювати цілісне уявлення про те, що автору роботи відомі всі можливі джерела помилок, які можуть вплинути на результати дослідження.

Аналіз літературних джерел (Analysis of Literary Sources)

Обов'язковим елементом наукової статті є огляд літературних джерел, за допомогою яких з'ясовується стан дослідженості / розробленості порушеної проблеми й підтверджується потреба подальшого її дослідження / розроблення.
Шляхом критичного аналізу наукових літературних джерел автору потрібно обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження та показати ще невирішену проблему в цьому науковому напрямі.
Для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на авторитетне наукове джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору потрібно наводить цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного висловлювання може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починають й завершують лапками й наводять в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не потрібно виділяти лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовують вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата має обов'язково супроводжуватися посиланням на конкретне джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладанні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;
е) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;
є) якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш – О. Т.), (підкреслено мною – О. Т.), (розрядка моя – О. Т.).

Посилання в тексті на літературні джерела

При використанні монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, необхідно точно вказувати номери сторінок джерела, на які дається посилання. Посилання в тексті роблять у квадратних дужках згідно з їхнім переліком, наприклад, де один – це номер джерела, сім – сторінка.
Бібліографічний апарат у науковому дослідженні – це не тільки ключ до використаних автором наукових джерел, а й свідчення розуміння ним наукової етики й культури. Саме з нього можна зробити висновок про рівень ознайомлення дослідника з сучасною науковою літературою за заявленою темою. Бібліографічний апарат наукової роботи складається з бібліографічного переліку (переліку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.

Результати дослідження (Results)

Розділ, за потреби, можна поділяти на підрозділи. Вимоги до написання цього розділу – загальні, як і для всіх міжнародних наукових видань. Деталі оформлення рукопису наведено на сайті (http://nv.nltu.edu.ua/).

Обговорення отриманих результатів (Discussion)

Коротко охарактеризуємо недоліки, що найчастіше трапляються у рукописах.

1. Латинські назви родів і видів наводять курсивом, прізвище автора та рік опису виду – звичайним шрифтом.
2. Не можна наводити посилання на таблицю або рисунок у вигляді окремого речення.
3. Треба уникати у реченнях "зайвих" слів. Це саме стосується більших за обсягом фрагментів тексту.
4. Одиниці виміру системи СІ наводять без крапки (м, г, га, моль), а нестандартизовані одиниці – зі скороченнями (екз./м2 тощо).
5. Треба розрізняти символи "—", "–" та "-". Перший із них у рукописах не використовують.
6. Більшість редакторських правок зумовлені неправильним вживанням службових частин мови "в", "у", "і", "та", "з", "із", "зі" тощо.
7. У статтях замість виразу "на протязі" потрібно використовувати "протягом" чи "упродовж", замість "найбільш потужний" – "найпотужніший", "фауна міста Дніпропетровська" – "фауна міста Дніпропетровськ" і т.д.
8. Треба уникати слова "було": без нього, зазвичай, зміст речення не змінюється.
9. У статті бажано не використовувати скорочення наукових термінів.
10. Назви таблиць і рисунків (та примітки до них) мають бути "вичерпними". Читач не має додатково перечитувати "Матеріал і методи досліджень" або назву статті, щоб зрозуміти зміст таблиці чи рисунка, визначити повторність досліджень "(n = 15)" тощо.
11. Найчастіше редколегія відхиляє статті через відсутність статистичного опрацювання первинних даних (загальні вимоги до фахових публікацій).
12. Не рекомендовано вживати у тексті пасивний формат: "проби відбиралися" – "проби відбирали".
13. Якщо виникають питання щодо оформлення чи подання певних даних у статті – можна брати зразок останнього номеру збірника.
14. Діаграми, наведені у роботі, мають давати змогу їх редагувати (їх потрібно подавати в окремому файлі, наприклад, у середовищі Excel).

Висновки (Conclusion)

Висновки – 5–10 речень. Можна у вигляді списку, можна суцільним текстом.

Висновок, поряд із вступом, найбільш важлива частина наукової статті. У ньому зазначають підсумок здійсненного дослідження, висновки і пропозиції, перспективи розвитку того чи іншого питання. Вдало написаний висновок логічно завершує наукову роботу, робить її цілісною і завершеною. Висновок тісно пов'язаний зі вступом. Якщо у вступі вказують мету і завдання наукової роботи, то у висновку зазначають, чи вдалося досягти поставленої мети з допомогою встановлених методів дослідження.

Подяки (якщо потрібні) (Acknowlegements)

Подяки подають після висновків перед бібліографічними посиланнями.

Інформація про авторів (Notes on Contributors)

Інформація про кожного автора у форматі: Прізвище Ім'я По-батькові, науковий ступінь, посада, місце роботи. Email:, телефон, (за бажанням адреса)

Перелік використаних джерел (References)

Перелік використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків у алфавітному порядку. Такий перелік – одна з істотних частин наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Просимо подавати джерела мовою оригіналу, без транслітерації, але оформлені за правилами або ДСТУ, або за сучасними європейськими форматами - APA, MLA, Chicago тощо.

Однією з важливих вимог щодо індексації статей наукометричними базами є перелік використаної літератури, який піддається розпізнанню автоматизованими системами оброблення інформації.

  • література має бути оформлена у міжнародному форматі (Бажано додати в оригіналі за ДСТУ 8302-2015) перелік використаних джерел окремим файлом або додати його у довідку про автора, щоб можна було перевірити правильність оформлення);
  • обсяг використаних джерел 6-15;
  • надавати перевагу джерелам, які мають цифровий ідентифікатор DOI.
  • 80-100% джерел мають бути легкодоступними в мережі Інтернет (бути представленими у електронних каталогах, бібліотеках, базах данних). 

Для якісного цитування під час опрацювання наукової інформації з теми статті варто проаналізувати останні публікації на сайтах:

http://www.sciencedirect.com (12,6 млн статей),
http://www.springerlink.com/home/main.mpx (8,8 млн),
http://www.doaj.org (1,8 млн),
http://www.elibrary.ru (20,0 млн).

Зверніть увагу, що посилання мають бути тільки на офіційно відомі джерела: статті, книги, конференції, ДСТУ, закони, патенти, автореферати дисертації тощо.

Неприпустимо зазначати в літературних джерелах посилання на методичні вказівки, новинні сайти (з нестатичною інформацією), неповні джерела (без авторства, назви, року тощо).

Одним із найбільш популярних міжнародних форматів є стандарт APA (American Psychological Association (APA) Style). Детально ознайомитись з правилами можна тут: http://nbuv.gov.ua/node/929

Коли Ви посилаєтесь на статтю, зверніть увагу на те, що кожен журнал має офіційно зареєстровану назву латинськими літерами (в іншому випадку ISNN не присвоюють). Знайдіть на сайті журналу його назву, в архіві знайдіть цю статтю і використайте англомовну назву статті для посилання.

Вже багато років всі поважні журнали вимагають від авторів назву статті англійською мовою. Краще використати цю назву ніж транслітерувати український варіант.

Малоінформативні, несуттєві, недостовірні, неповні джерела редакція буде вилучати зі списку використаних джерел.

Приклад оформлення посилання на книги:

Freeland, J. R., Kirk, H., & Petersen, S. (2011). Molecular Ecology. Oxford: WileyBlackwell.

James, H. (2009). The ambassadors. Rockville: Serenity.

Kohno, N. A. (Ed.), (1986). Derev’ja i kustarniki, kul’tiviruemye v Ukrainskoj SSR [Trees and shrubs cultivated in the Ukrainian SSR]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

Sytnik, K. M. (Ed.), (1988). Redkie i ischezajushhie rastenija i zhivotnye Ukrainy [Rare and threatened plants and animals of Ukraine]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

Girs, A., Novak, B. & Kashpor, S. (2005). Lisovporjadkuvannja [Forest management]. Kyiv: Aristey [in Ukrainian].

Приклад оформлення посилання на статті з DOI:

Author, A. A., Author, B. B., & Author, C. C. (2005). Title of article. Title of Journal, 10(2), 49–53. https://doi.org/10.1134/s0013873813050102 (це новий формат подачі DOI, з березня 2017 р)

Putchkov, A. (2011). Ground beetles of the Ukraine (Coleoptera, Carabidae). ZooKeys, 100, 503–515. doi:10.3897/zookeys.100.1545 (це застарілий формат)

Putchkov, A. V. (2013). Survey of carabid beetles of the tribe Nebriini (Coleoptera, Carabidae) of the fauna of Ukraine. Entomological Review, 93(5), 620–629.  https://doi.org/10.1134/s0013873813050102

Husband, R. W., & Khaustov, A. A. (2004). A new species of Eutarsopolipus (Acari: Podapolipidae) from Calathus fuscipes (Coleoptera: Carabidae) from Ukraine. International Journal of Acarology, 30(4), 329–333.  https://doi.org/10.1080/01647950408684401

Sidorenko, A. I., & Siokhin, V. D. (2016). Gnezdovanie bol'shogo baklana (Phalacrocorax carbo) na tehnogennyh sooruzhenijah v Ukraine [Nesting of Great Cormorants (Phalacrocorax carbo) on man-made structures in Ukraine]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 24(2), 308–316 (in Russian).  https://doi.org/10.15421/011640

Al'-Hazaali, Hajder Raad Nadim, & Kovbasa, V. P. (2016). O vzaimodejstvii rabochego organa s pochvoj dlja obrazovanija krotoviny. Scientific Bulletin of UNFU, 26(8), 347-355. [in Russian]

Якщо цитуємо статті, написані кирилицею, то подаємо їх транслітерацію, а в квадратних дужках переклад назви англійською мовою за таким зразком:

Kochubey, S. O. (2009). Osobennosti rascheta kojefficienta sinhronizacii nejronnyh setej [Features of synchronization coefficient calculation in neural networks]. Vìsn. Dnìpropetr. Unìv. Ser. Bìol. Ekol. 17(5), 55–62 [in Russian].

Якщо цитуємо статті, написані латинкою але іншими національними мовами (окрім англійської, німецької та французької), то теж подаємо у квадратних дужках переклад назви англійською мовою та вказуємо, наприклад, [in Polish].

Посилання на інтернет-публікації (електронні видання):

Last, F. M. (2016). Title of resources. Retrieved from: http://journals.ntsh.org/sites/default/files/sciences_249.pdf

Посилання на інтернет-публікації (веб-сайти, веб-блоги чи інтернет-сторінки), тези доповідей, автореферати та дисертації, звіти з НДР, нормативні документи певних держав не бажані.

Цитування літератури у тексті статті наводять за зразком (Прізвище, рік), наприклад: 1 автор – (Vinson, 1997), 2 автори – (Vargo & Laurel, 1994), 3 та більше авторів – (Jones et al., 1978; Davis et al., 1989).

Рецензування

У разі повернення статті на доопрацювання, автор зобов'язаний урахувати всі зауваження редколегії та надіслати виправлені матеріали на адресу редакції в указаний термін. Статті, повернуті після доопрацювання пізніше ніж через місяць, розглядають як нові їх надходження. Редакційна колегія зберігає за собою право виправляти та скорочувати текст статті. Відповідальність за достовірність змісту поданих матеріалів несуть автори.

Як зразок можна використовувати статті, опубліковані в останньому номері збірника.

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.