Стійкість складних ландшафтних комплексів: формалізація моделі

Ключові слова: стійкість; ландшафтний комплекс; модель; компартмент; множина; система

Анотація

Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Афіліація авторів

T. Gh. Bojko, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

д-р техн. наук, професор, кафедра приладів точної механіки

M. M. Paslavskyi, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

пров. інженер, кафедра екології

M. V. Ruda, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

канд. техн. наук, асистент, кафедра екологічної безпеки та природоохоронної діяльності

Посилання

Bezel, B. C., Bolshakov, V. N., & Vorobejnik, E. L. (1994). Populjacionnaja jekotoksikologija. Moscow: Nauka, 81 p. [In Russian].
Filenko, O. F. (1988). Vodnaja toksikologija. Chernogolovka: Publishing MGU, 156 p. [In Russian].
Filenko, O. F. (1988). Vodnaja toksikologija. Chernogolovka: Publishing MGU, 156 p. [In Russian].
Flerov, B. A. (1989). Jekologo-fiziologicheskie aspekty toksikologii presnovodnyh zhivotnyh. Leningrad: Nauka, 144 p. [In Russian].
Jablokov, A. V., & Ostroumov, S. A. (1983). Ohrana prirody: problemy i perspektivy. Moscow: Lespromizdat, 272 p. [In Russian].
Jablokov, A. V., & Ostroumov, S. A. (1985). Urovni ohrany zhivoj prirody. Moscow: Science, 176 p. [In Russian].
Kaurichev, I. S., Aleksandrova, L. N., Panov, N. P., et al. (1982). Pochvovedenie. Moscow: Kolos, 496 p. [In Russian].
Krivoluckij, D. A. (1994). Pochvennaja fauna v jekotoksiko-logicheskom kontrole. Moscow: Nauka, 272 p. [In Russian].
Li, B.-L., Gorshkov, V. G., Makarieva, A. M., & Petrosillo, I., et al. (Eds). (2008). Allometric scaling as an indicator of ecosystem state: a new approach. Use of Landscape Sciences for the Assessment of Environmental Security, NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security, Springer, the Netherlands, 107–117.
Malahov, V. V., & Medvedeva, L. A. (1991). Jembrional'noe razvitie dvustvorchatyh molljuskov v norme i pri vozdejstvii tjazhelyh metallov. Moscow: Science, 132 p. [In Russian].
Obshta, A., Bubela, T., Ruda, M., & Kochan, R. (2018). The model of environmental assessment of complex landscape systems. Renewable energy sources and clean technologies: Proceedings 18th International Multidisciplinary Scientific GeoConference, July 2–8, 2018, (pp. 973–979). Albena, Bulgaria.
Ostroumov, S. A. (1986). Vvedenie v biohimicheskuju jekologiju. Moscow: Publishing MGU, 176 p. [In Russian].
Ostroumov, S. A., Donkin, P., & Staff, F. (1997). MGU. Ser. 16. Biologija, 3, 30–36. [In Russian].
Pogrebnjak, P. S. (1955). Osnovy lesnoj tipologii. Kyiv: Publishing AN USSR, 456 p. [In Russian].
Ruda, M., Paslavskyi, M., & Taras, Y. (2018). Scientific development and achievements. London: SCIEMCEE Publishing London, 402 p.
Stroganov, N. S. (1976). Obshhaja jekologija. Biocenologija. Gidrobiologija. Vodnaja jekologija. (Vol. 3, pp. 5–47). Moscow: VINITI. [In Russian].
Telitchenko, M. M., & Ostroumov, S. A. (1990). Vvedenie v problemy biohimicheskoj jekologii. Moscow: Science, 288 p. [In Russian].
Yablokov, A., V., & Ostroumov, S. A. (1991). Conservation of Living Nature and Resources: Problems, Trends and Prospects. В.: Springer, 272 р.
Zejliger, A. M., & Tamari, S. (1995). Sposoby formal'nogo predstavlenija gidrofizicheskih harakteristik vodouderzhivanija i vlagoprovodnosti pochvju. Pochvovedenie, 2, 192–199. [In Russian].

Переглядів анотації: 261
Завантажень PDF: 0
Опубліковано
2019-04-25
Як цитувати
Bojko, T. G., Paslavskyi, M. M., & Ruda, M. V. (2019). Стійкість складних ландшафтних комплексів: формалізація моделі. Науковий вісник НЛТУ України, 29(3), 108-113. https://doi.org/10.15421/40290323
Розділ
Інформаційні технології

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають