Оцінювання зимостійкості представників роду Juglans L. у колекційних насадженнях Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України
Анотація
З огляду на те, що зимостійкість рослин є одним з лімітуючих факторів при інтродукції рослин, встановлено періоди глибокого, вимушеного і загального спокою у різних таксонів роду Juglans L., а також досліджено вміст антоціанів і юглону в пагонах у динаміці. Встановлено високу зимостійкість рослин з Атлантико-Північноамериканської флористичної області – Juglans cinerea, J. nigra, та одного представника Мадреанської флористичної області – J. microcarpa (1 бал); низьку зимостійкість виявлено у представника Ірано-Туранської флористичної області – J regia f. fertillis та виду Східно-азійської флористичної області – J. ailantifolia (3 бали). Інші види та різновиди займають проміжне положення (2 бали). За результатами дослідження вмісту антоціанів у пагонах з'ясовано, що на початку зими їх вміст у пагонах досліджуваних рослин змінюється від 40,17 у J. regia f. fertillis до 149,57 мг/100 г у J. microcarpa. До грудня вміст антоціанів у пагонах збільшується і досягає максимальних значень у морозний період січня. Найбільше антоціанів виявлено у тканинах J. mandshurica (886,2 мг/100 г). Найменший вміст антоціанів у цей період відзначено у J. regia f. fertillis (361,4 мг/100 г). Зменшення вмісту антоціанів у пагонах досліджуваних рослин спостережено у лютому, у період відлиг. Найменший вміст антоціанів у цей період зафіксовано у J. regia f. fertillis (87,27 мг/100 г), а найбільше – у J. microcarpa (160,00 мг/100 г). Найменший вміст юглону встановлено у рослин з Ірано-Туранської флористичної області (у J. regia f. fertillis 0,7 та 0,69 мг/г, а у J. regia 0,85 та 0,793 мг відповідно), тобто у неморозостійких рослин. У найморозостійкіших – J. cinerea та J. nigra, що походять з Атлантико-Північноамериканської області, вміст юглону виявився вищим, ніж у представників Ірано-Туранської флористичної області, але нижчим, ніж у представників Східноазійської та Мадреанської областей. Найвищий вміст юглону в період глибокого спокою був у видів Східно-азійської флористичної області (у J. mandshurica – 1,836, а у J. ailantifolia var. cordiformis – 1,832), а в період вимушеного спокою – у представника Мадреанської флористичної області – 1,67 мг/100 г сухої речовини.
Завантаження
Посилання
Ayzenberg, L. N., Suprunenko, A. I., & Ayzenberg, V. L. (1966). Quantitative method colorimetric determination of juglone. Proceedings of the Chisinau Agricultural Institute, 43, 187 p. [In Russian].
Fadeeva, I. V., & Egorov, A. A. (2008). The duration of winter dormancy in Tilia cordata Mill. and T. platyphyllos Scop. in St. Petersburg. Materials of the All-Russian conference in the framework of the Russian Botanical Society Fundamental and applied problems of botany at the beginning of the century, Petrozavodsk. Vol. 6, 350–353. [In Russian].
Genkel, P. A., & Oknina, E. Z. (1952). The studying the dormant depth of arboreal species for the diagnosis of their winter hardiness. Methodical instructions. Moscow: Academy of Sciences of the Soviet Union. [In Russian].
Grishko-Bogmenko, B. K. (1969). Biological features of species of the genus Juglans in the conditions of the forest-steppe of Ukraine. Abstract of Candidate Dissertation for Biological Sciences (03.00.05 – botany). Central Republican Botanical Garden of the Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, Ukraine, 20 p. [In Russian].
Ishchuk, G. (2007). About dormancy period of some north-american species of Juglans L. Proceedings of the III International Young scientists conference, dedicated to 100 anniversary from birth of famous ukrainian lichenologist Maria Makarevych "Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.". Odesa: Pechatniy dom, 27 p. [In English].
Ishchuk, H. P. (2010). Winter and frost dormancy of North American species of the genus Juglans L. in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 20(8), 24–29. [In Ukrainian].
Kriventsov, V. I. (1982). Methodical recommendations on the analysis of fruits on biochemical composition. Yalta: NBS. [In Russian]
Lapin, P. I., & Sidneva, S. V. (1973). The evaluation of the prospects for the introduction of arboreal plants according to visual observations In: An experience in the introduction of woody plants, Moscow: MBG AS USSR, 7–67. [In Russian].
Nesterov, Ya. S. (1962). The dormant period of fruit cultures. Moscow: Selkhozizdat. [In Russian].
Plotnikova, L. S., & Beliaeva, Yu. E. (2007). Features of woody plant over wintering in the Main Botanical Garden for the 60 years. Samarskaya Luka: Bulletin. Vol. 16 (19–20), 1–2, 21–28. [In Russian].
POWO (2022) Plants of the World Online. Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew. Published on the Internet. Retrieved from: https://www.plantsoftheworldonline.org/
Shlapak, V. P, & Ishchuk, H. P. (2006). To frost dormancy of Juglans nigra L. Proceedings of the XII Congress of the Ukrainian Botanical Society. Odesa, 392 p. [In Ukrainian].
Sokolov, S. Ya. (1957). The current state of the theory of acclimatization and introduction of plants. In: Plant introduction and ladscaping, 5, 9–32. Moscow-Leningrad: Academy of Sciences of the Soviet Union. [In Russian].
Takhtadzhyan, A. L. (1978). The floristic regions of the Earth. Leningrad: Nauka. [In Russian].
Upadyshev, M. T. (2008). The role of phenolic compounds in the life processes of garden plants. Moscow: Izd. Dom MSP. [In Russian].
Vlasenko, M. Yu., Velyaminova-Zernova, L. D., & Matskevych, V. V. (2006). The plant physiology with the basics of biotechnology. Bila Tserkva: BNAU. [In Ukrainian].
WFO (2022) World Flora Online. Published on the Internet. Retrieved from: https://www.worldfloraonline.org
Yegorov, A. A., Utkin, L. V., Zhuk, Yu. A., & Vasilyev, N. P. (2014). The analysis of winter hardiness of conifers on the basis of long-term series of observations. Bulletin of the St. Petersburg Forestry Academy, 209, 41–51. [In Russian].
Yeskin, B. I. (1960). The antotsian and winter hardiness of plants. Reports of the USSR Academy of Sciences, 130(5), 1158–1160. [In Russian].
Zaprometov, M. N. (1993). The specialized functions of phenolic compounds in plants. Plant physiology, 4(6), 921–931. [In Russian].
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
