Формування соснового деревостану із збереженого підросту після рубки головного користування

  • О. В. Жуковський Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, с. Довжик https://orcid.org/0000-0003-3351-9856
  • В. П. Краснов Державний університет "Житомирська політехніка", м. Житомир https://orcid.org/0000-0003-1779-9544
Ключові слова: сосна звичайна, діаметр, висота, запас, санітарний стан

Анотація

Дослідження проведено на стаціонарному досліді, який закладено у 1988 р. у стиглому сосновому насаджені з достатньою кількістю (22000 шт.·га-1) підросту головної породи. На половині дослідної ділянки здійснено суцільну рубку головного користування з використанням валильних машин способом вузьких пасік. Другу частину ділянки розробляли традиційним методом з наступним створенням на ній культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Виявлено, що проведення суцільних рубок головного користування з використанням валильних машин способом вузько пасічної заготівлі деревини дає змогу зберегти достатню кількість підросту сосни звичайної для формування продуктивного деревостану. Застосування подібних технологій сприяє також прискорити термін відновлення лісових насаджень, ніж це відбувається способом створення лісових культур (на 5 років). Встановлено, що деревостан, що сформувався з підросту сосни звичайної, має кращі характеристики, ніж лісові культури, створені після вирубування стиглого деревостану: середній діаметр – на 14 %, середню висоту – на 18 %. Водночас, враховуючи різницю між віком штучних і відновлених з підросту деревостанів – 5 років, можна стверджувати, що відзначені відмінності значно менші. Відмінності у рості насаджень виявлено і під час аналізу розподілу дерев за категоріями санітарного стану, якістю та класами Крафта. Так, основна частка дерев належить до ІІІ-ІV категорій санітарного стану: 65 % – у варіанті із збереженням підросту та 49 % – у варіанті зі створенням соснових культур.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Афіліація авторів

О. В. Жуковський, Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, с. Довжик

канд. с.-г. наук, наук. співробітник, лабораторія лісівництва

В. П. Краснов, Державний університет "Житомирська політехніка", м. Житомир

д-р с.-г. наук, професор, кафедра екології

Посилання

Anuchin, N. P. (1982). Lesnaia taksatciia. Moscow: Lesnaia promyshlennost. [In Russian].

Buzun, V. O., & Prystupa, H. K. (1989). Mashyna LP-19A i lisovidnovlennia. Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry, 2, 17–18. [In Ukrainian].

Gordei, N. V., Skrigalovskaia, V. A., & Kozlov, A. K. (2004). Estestvennoe vozobnovlenie v sosnovykh nasazhdeniiakh Belarusi. Problemy lesovedeniia i lesovodstva na radioaktivno zagriaznennykh zemliakh, 60, 44–52. [In Russian].

Gordienko, M. N., Shablii, M. V., & Shlapak, V. P. (1995). Sosna obyknovennaia, ee osobennosti, sozdanie kultur, proizvoditelnost. Kiev: Lybid, 168 p. [In Russian].

Gosleskhoz SSSR. (1984). Instruktciia po sokhraneniiu podrosta i molodniaka khoziaistvenno tcennykh porod pri razrabotke lesosek i priemke ot lesozagotovitelei vyrubok s provedennymi meropriiatiiami po vosstanovleniiu lesa. Moscow, 320 p. Retrieved from: http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_11846.htm. [In Russian].

Grib, V. M., & Ishhik, A. A. (2012). Prirodne ponovlennia sosni na zrubakh. Scientific Bulletin of UNFU, 22(4), 72–77. Retrieved from: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2012/22_4/index.htm. [In Russian].

Holovetskyi, M. P. (2001). Pryrodne ponovlennia u borakh Kyivskoho Polissia. Ahrarna nauka i osvita, 2(1–2), 100–106. [In Ukrainian].

Ketov, V. Ia., & Popov, A. V. (1992). Sokhranenie podrosta na pasekakh pri mekhanizirovannoi zagotovke drevesiny. Lesoekspluatatciia i lesosplav, 1, 1–2. [In Russian].

Kozhevnikov, A. M., & Feofilov, V. A. (1969). Postepennye i vyborochnye rubki v lesakh Belorusii. Minsk: Urozhai, 260 p. [In Russian].

Krasnov, V. P., Vedmid, M. M., Orlov, O. O. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia. Novohrad-Volynskyi: Novohrad. [In Ukrainian].

Meshkova, V. L. (2019). Usykhanie sosnovykh lesov Ukrainy s uchastiem koroedov: prichiny i tendentcii. Izvestiia Sankt-Peterburgskoi lesotekhnicheskoi akademii, 228, 312–335. https://doi.org/10.21266/2079-4304.2019.228.312-335. [In Russian].

Mieshkova, V. L. (2008). Zminy parametriv spalakhiv masovoho rozmnozhennia komakh-khvoielystohryziv za ostanni 30 rokiv. Forestry and agroforestry, 113, 265–273. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/38344963.pdf. [In Ukrainian].

Nakonechnyi, V. S., & Sviridenko, V. E. (1972). Opyt postepennykh rubok v Boiarskom uchebno-opytnom leskhoze i ispolzovanie ego v uchebnykh tceliakh. Nauchnye trudy USKhA, 65, 26–29. [In Russian].

Pasternaka, P. S., et. al. (1990). Spravochnik lesovoda. Kiev: Urozhai. [In Russian].

Ploshchi probni lisovporiadni. Metod zakladannia: SOU 02.02-37-476: 2006 (2007). Chynnyi vid 2007. Kyiv, Minahropolityky Ukrainy. [In Ukrainian].

Sanitarni pravyla v lisakh Ukrainy: 756-2016-p (2016). Chynnyi vid 11.11.2016. Kyiv, KMU. Retrieved from; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF#Text. [In Ukrainian].

Vedmid, M. M., Shkudor, V. D., & Buzun, V. O. (2008). Vidnovlennia pryrodnykh lisostaniv Zakhidnoho Polissia. Zhytomyr: Polissia. [In Ukrainian].

Zhukovskyi, O. V., Orlov, O. O., Zborovska, O. V., Strutynskyi, O. V., SHevchuk, V. V., Karchevskyi, R. A., Hulyk, I. T., & Levkivskyi, O. V. (2018). Sanitarnyi stan sosnovykh derevostaniv pislia provedennia sanitarnykh rubok vybirkovykh, u kulisakh ta dribnokonturnykh diliankakh v oseredkakh urazhennia koroidom verkhivkovym. Scientific Bulletin of UNFU, 28(8), 87–91. https://doi.org/10.15421/40280818


Переглядів анотації: 164
Завантажень PDF: 0
Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Жуковський, О. В., & Краснов, В. П. (2021). Формування соснового деревостану із збереженого підросту після рубки головного користування. Науковий вісник НЛТУ України, 31(2), 46-51. https://doi.org/10.36930/40310207
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають