Оцінювання комфортності міських екотопів Києва як ареалу для птахів

Ключові слова: орнітофауна; спільноти птахів; екотоп; комфорт середовища проживання; антропогенна трансформація; антропогенне навантаження

Анотація

Проаналізовано структуру сучасної міської екосистеми та місце у ній зооценозу. Встановлено, що міста є поєднанням незначних за площею, але різноманітних за своїми властивостями, елементів. У межах кластерів, що містять природні, напівперетворені або відновлені фітоценози, існує можливість для підтримки і розвитку міської орнітофауни. Для оцінювання потенціалу міста Києва як ареалу проживання птахів проведено дослідження 59 об'єктів цього типу. Проаналізовано основні загрози та переваги для орнітофауни в межах міських територій. Запропоновано спеціальну методику оцінки комфортності міських екотопів для птахів за основними показниками, що впливають на динаміку їх популяцій. Встановлено, що найсприятливішими є залишки лісових ділянок та паркові зони з мінімальною рекреаційною діяльності. При цьому виявлено, що активна діяльність людей, спрямована на підтримку орнітофауни, може підвищувати привабливість інших об'єктів, навіть за умови їх теоретично меншої комфортності. Підтверджено неоднозначний вплив антропогенного навантаження на різноманіття птахів, що збігається з результатами інших дослідників. Для подальшого аналізу закономірностей розвитку міських зооценозів потрібно проаналізувати ситуацію на територіях, що нещодавно отримали заповідний статус, та тих, що характеризуються підвищеним рівнем забруднення.

Біографії авторів

М. М. Радомська, Національний авіаційний університет, м. Київ

канд. техн. наук, доцент, кафедра екології

І. В. Горобцов, Національний авіаційний університет, м. Київ

аспірант, кафедра екології

М. А. Мушта, Національний авіаційний університет, м. Київ

студентка, кафедра екології

Посилання

Collins, J. P., Kinzig, A., Grimm, N. B., Fagan, W. F., Hope, D., Wu, J., & Borer, E. T. (2000). A new urban ecology. American Science, 88, 416–425. https://doi.org/10.1511/2000.5.416

Didukh, Y., & Alioshkina, U. (2006). Ecotope Classification of Kyiv. NaUKMA Research Papers. Biology and Ecology, 54, 50–57. [In Ukrainian].

Flores-Meza, S., Katunaric, M., Rovira-Soto, J., & Rebolledo, M. F. (2013). Identification of favorable areas for the vertebrate fauna richness in urban and peri-urban areas of the Metropolitan Region, Chile. Revista Chilena de Historia Natural, 86, 265–277.

Foreman, R., & Godron, M. (1986). Landscape Ecology. Wiley, New York.

Grimm, N. B., Grove, J. M., Redman, C. L., & Pickett, S. T. A. (2000). Integrated approaches to long-term studies of urban ecological systems. Bioscience, 50, 571–584. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2000)050[0571:IATLTO]2.0.CO;2

Ingegnoli, V. (2002). Landscape Ecology – a Widening Foundation: A Holistic Unifying Approach. Springer, Berlin; New York.

McDonnell, M. J., & Pickett, S. T. A. (1990). The study of ecosystem structure and function along urban-rural gradients: An unexploited opportunity for ecology. Ecology, 71, 1231–1237.

McKinney, M. L. (2002). Urbanization, biodiversity, and conservation. Bioscience, 52, 883–890. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2002)052[0883:UBAC]2.0.CO;2

Meyer, B., Krönert, R., & Steinhardt, U. (2000). Reference areas and dimensions in landscape ecology and application of evaluation functions. In Ü. Mander, R. H. G. Jongmann (Eds). Advances in Ecological Sciences, 5, 119–146.

Miller, J. R., & Hobbs, R. J. (2002). Conservation where people live and work. Conservation Biology, 16, 330–337. https://doi.org/10.1046/j.1523-1739.2002.00420.x

Møller, A. P., & Erritzøe, J. (2015). Brain size and urbanization in birds. Avian Research, 6, 80–95. https://doi.org/10.1186/s40657-015-0017-y

Rastandeh, A., Brown, D., & Pedersen Zari, M. (2018). Site selection of urban wildlife sanctuaries for safeguarding indigenous biodiversity against increased predator pressures. Urban Forestry & Urban Greening, 32, 21–31. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2018.03.019

Riu-Bosoms, C., Vidal-Amat, T., Duane, A., Fernandez-Llamazares, A., Guèze, M., Luz, A. C., Macía, M. J., Paneque-Gálvez, J., & Reyes-Garcíad, V. (2015). Exploring indigenous landscape classification across different dimensions: a case study from the Bolivian Amazon. Landscape Research, 40(3), 318–337. https://doi.org/10.1080/01426397.2013.829810

Rosenzweig, M. L. (2003). Win-Win Ecology: How the Earth's Species Can Survive in the Midst Of Human Enterprise. Oxford, UK: Oxford University Press.

Warren, S. P., Lerman, S., Andrade, R., Larson, K., & Bateman, H. (2019). The more things change: species losses detected in Phoenix despite stability in bird-socioeconomic relationships. Ecosphere, 10, 1–22. https://doi.org/10.1002/ecs2.2624

Whittaker, R. H., Levin, S. A., & Root, R. B. (1973). Niche, habitat, and ecotope. American Naturalist, 107, 321–338. https://doi.org/10.1086/282837

Willis, A. J. (1997). The Ecosystem: An Evolving Concept Viewed Historically. Functional Ecology, 11(2), 268–271. https://doi.org/10.1111/j.1365-2435.1997.00081

Опубліковано
2019-10-31
Як цитувати
Радомська, М. М., Горобцов, І. В., & Мушта, М. А. (2019). Оцінювання комфортності міських екотопів Києва як ареалу для птахів. Науковий вісник НЛТУ України, 29(8), 74-78. https://doi.org/10.36930/40290812
Розділ
Екологія та довкілля