Рекультивація озера методом пульверизаційної аерації води в умовах розташування метеорологічної станції Рава-Руська

Ключові слова: рекультивація озера; пульверизаційний аератор води; вітрова енергія; розчинений кисень

Анотація

Розглянуто технологію рекультивації озера технічним методом в умовах розташування метеорологічної станції Рава-Руська. Проаналізовано досвід і результати роботи польських науковців. Відзначено позитивні результати внаслідок застосування у рекультивації природних і штучних водойм пульверизаційних аераторів, які розпилюють воду в повітрі. Представлено розподіл пульверизаційних аераторів води, що використовуються під час рекультивації озер. Охарактеризовано пульверизаційний аератор із вітровим приводом концепції Подсядловського. Ця технологія передбачає використання енергії вітру для насичення киснем нижньої зони озера. Робота аератора забезпечує утворення на кумулятивній глибині життєвого простору, в якому інтенсивно розвиваються фіто- і зоопланктон, а також риби, які ним харчуються. Регулярне виловлювання швидко зростаючої риби дає змогу знизити трофність озера та систематично покращити якість води. Пульверизаційний аератор води із вітровим приводом в умовах розташування метеостанції Рава-Руська може забезпечити розчинення кисню в донних водах в межах від 4,86 до 5,53 г·м-3. Найнижчі концентрації розчиненого кисню у воді зафіксовано в липні та серпні (4,86 г·м-3), а найвищі (>5,24 г·м-3) – із жовтня по травень. Опрацьовано і описано номограму для визначення вмісту кисню, розчиненого у воді впродовж певного місяця, внаслідок функціонування пульверизаційний аератор із вітровим приводом в умовах розташування метеостанції Рава-Руська. Рекомендовано застосування пульверизаційного аератора із вітровим приводом для рекультивації озер України.

Біографія автора

У. Б. Башуцька, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

Посилання

Aerator, (2019). Technologia rekultywacji jezior głębokich. Technologia rekultywacji jezior płytkich. Technologia mobilnej aeracji pulweryzacyjnej z precyzyjną inaktywacją fosforu. Retrieved from: www.aerator.pl

Arkhiv pohody, (2007–2017). Rozklad pohody v Ukraini, TOV "Rozklad Pohody", 2004–2019. Retrieved from: http://rp5.ua/Pohoda_v_Ukraini. [In Ukrainian].

Bashutska, U. B. (2019). Pytannia rekultyvatsii ozer iz zastosuvanniam pulveryzatsiinoho aeratora vody. Suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku landshaftnoi arkhitektury, sadovo-parkovoho hospodarstva, urboekolohii ta fitomelioratsii: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Lviv, April 4–5, 2019. (pp. 210–212). Lviv: NLTU Ukrainy. [In Ukrainian].

Chańko, A., Krysztofiak, A., Podsiadłowski, S., Prawniczak, S., Stachowiak, A., & Trafis, M. (2001). Urządzenie do oczyszczania i napowietrzania akwenów wodnych. Opis patentowy PL 182023 B1, 4 p.

Konieczny, R. (2002). Wpływ energii jednostkowej aeracji pulweryzacyjnej na nasycenie tlenem wód otwartych. Akademia Rolnicza w Szczecinie, Wydział Kształtowania Środowiska i Rololnictwa, praca doktorska, maszynopis, 139 p.

Konieczny, R. (2013a). Wyznaczenie strat objętości strumienia wód aeratora pulweryzacyjnego. Problemy intensyfikacji produkcji zwierzęcej z uwzględnieniem infrastruktury, ochrony środowiska i produkcji energii alternatywnej. Opracowanie monograficzne. Instytut Technologiczno-Przyrodniczy w Falentach, Oddział Warszawa. Wyd. Instytut Technologiczno –Przyrodniczy Falenty, (pp. 132–137).

Konieczny, R. (2013b). Wpływ wybranych parametrów technicznych i technologicznych na wydajność aeratora pulweryzacyjnego. Monografie nr 15. Inżynieria w rolnictwie. Falenty: Wyd. Instytut Technologiczno-Przyrodniczy, 145 p.

Osuch, E. (2014). Dyfuzja gazów podczas aeracji pulweryzacyjnejnaddennej warstwy wody jeziornej. Uniwersytet Przyrodniczy w Poznaniu, Wydział Rolnictwa i Bioinżynierii, Instytut Inżynierii Biosystemów, praca doktorska, maszynopis, 135 p.

Osuch, E., & Podsiadłowski, S. (2012). Efficiency of pulverizing aeration on Lake Panieńskie. Limnological Review, 12(3), 139–146.

Osuch, E., Osuch, A., Podsiadłowski, S., Przybył, J., & Walkowiak, R. (2015). Zmienność emisji gazów podczas aeracji pulweryzacyjnej, [w:] Aktualne problemy inżynierii biosystemów. Uniwersytet Przyrodniczy w Poznaniu, Poznań, (pp. 44–52).

Podsiadłowski, S., Osuch, E., Przybył, J., Osuch, A., & Buchwald, T. (2018). Pulverizing aerator in the process of lakerestotation. Ecological Engineering, 121, 99–103. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2017.06.032

Resursy. (2019). Vodni resursy Ukrainy. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/node/3972. [In Ukrainian].

Опубліковано
2019-10-31
Як цитувати
Башуцька, У. Б. (2019). Рекультивація озера методом пульверизаційної аерації води в умовах розташування метеорологічної станції Рава-Руська. Науковий вісник НЛТУ України, 29(8), 70-73. https://doi.org/10.36930/40290811
Розділ
Екологія та довкілля