Планування та здійснення лісової рекультивації порушених земель Лужицького буровугільного басейну (Східна Німеччина)

  • У. Б. Башуцька Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0002-4131-014X
  • Астрід Шиллінг Університет сталого розвитку Еберсвальде, м. Еберсвальде
Ключові слова: відкритий видобуток, девастований ландшафт, відновлення, вибір деревних порід

Анотація

Упродовж останніх тридцяти років у Лужицькому буровугільному басейні припинено діяльність більшості шахт і виконано значний обсяг робіт із рекультивації гірничих виробок. На місці трансформованого створено новий ландшафт, в якому домінують ліси та великі озера. Відновлення лісів на порушених землях дає змогу збільшити ефективність поглинання вуглецю в екосистемі. Реорганізація гірничо-добувного регіону базується на поєднанні екологічного відновлення ландшафту та сталого соціально-економічного розвитку. Встановлено, що підбір порід дерев для лісової рекультивації порушених добуванням бурого вугілля земель на основі природних лісових угруповань забезпечує тільки частковий меліоративний ефект. Особливості характеристик субстрату та гірничо-технологічні фактори визначають напрямок створення лісових насаджень. Під час підбору деревних видів враховують їх адаптаційну здатність до росту й розвитку на відвальних субстратах, які характеризуються сильно мінливими хімічними та фізичними властивостями. Панівними породами дерев у лісовій рекультивації порушених земель є дуб звичайний, дуб скельний та сосна звичайна. У змішаних насадженнях позитивний ефект забезпечують липа дрібнолиста, граб, бук звичайний, дуб червоний, робінія звичайна і береза повисла. Багатовидові насадження позитивно впливають на ґрунтоутворення. Ріст і розвиток лісових насаджень на старих рекультиваційних ділянках є основою для рекомендацій заходів із лісової рекультивації. Зміна клімату є новим викликом для лісової рекультивації вододефіцитних девастованих ландшафтів Лужицького буровугільного басейну. Місцеві листяні дерева на бідних піщаних ділянках втрачають свою конкурентоспроможність. Врахування процесів динамічної сукцесії рослинності та "альтернативних видів дерев, стійких до змін клімату", таких як робінія звичайна, вже є частиною планування лісової рекультивації.

Біографії авторів

У. Б. Башуцька, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

Астрід Шиллінг, Університет сталого розвитку Еберсвальде, м. Еберсвальде

доктор, лектор, кафедра лісової педагогіки і агролісомеліорації

Посилання

Bashutska, U. (2020). Importance of landscape after brown coal mining in Eastern and Central Germany for the nature protection. Scientific Bulletin of UNFU, 30(2), 55–61. https://doi.org/10.36930/40300210

Bashutska, U., & Cremer, T. (2020). Ecological assessment of black locust wood and coal-mining dumps, as a reserve area for its cultivation. Scientific Bulletin of UNFU, 30(3), 51–59. https://doi.org/10.36930/40300309

Forstliche Standorteinheiten. Retrieved from: https://fbinter.stadt-berlin.de/fb_daten/beschreibung/klang_forstl_standortein heiten.html

Forstvermehrungsgutgesetz (FoVG). 1658 Bundesgesetzblatt Jahrgang 2002 Teil I Nr. 32, ausgegeben zu Bonn am 29. Mai 2002. Retrieved from: https://www.ble.de/SharedDocs/Downloads/DE/Landwirtschaft/Saat-und-Planzgut/Forstvermehrungsgut gesetz.pdf?__blob=publicationFile&v=1

Jacobs, D., Oliet, J., Aronson, J., Bolte, A., Bullock, J., Donoso, P., Landhauusser, S., Madsen, P., Peng, Sh., Rey-Benayas, J., & Weber, J. (2015). Restoring forests: What constitutes success in the twenty-first century? New Forests

Knoche, D., & Schlenstedt, J. (2021). Von der Baumartenwahl zur Wiederbewaldung. In: AFZ-Der Wald, 17, 32–35.

Knoche, D., Ertle, C., Scherzer, J., & Schultze, B. (2012). Kippenwälder des Lausitzer Braunkohlenreviers im Klimawandel. Teil I: Klimaszenarien der fernen Zukunft und Baumarteneignung. In: Archiv für Forstwesen und Landschaftsoekologie, 46, 145–151.

Knoche, D., Rademacher, A., & Schlepphorst, R. (2019). Best practice report on environmental protection and post-mining land reclamation. In Smart strategies for the transition in coal intensive regions. Project No: 836819.

Kruemmelbein, J., Bens, O., Raab, T., & Naeth, M. (2012). A history of lignite coal mining and reclamation practices in Lusatia, eastern Germany. Can. J. Soil Sci. 92, 53–66.

Landeck, I., Kirmer, A., Hildmann, C., & Schlenstedt, J. (Hg.) (2017). Arten und Lebensräume der Bergbaufolgelandschaften: Chancen der Braunkohlesanierung für den Naturschutz im Osten Deutschlands. Shaker Verlag, Aachen, 560.

Li, J., & Lin, B. (2022). Landscape planning of stone mine park under the concept of ecological environment restoration. Arabian Journal of Geosciences, 15, 671. Retrieved from: https://link.springer.com/article/10.1007/s12517-021-08893-4?utm_source=xmol&utm_medium=affiliate&utm_content=meta&utm_campaign=DDCN_1_GL01_metadata

Luckeneder, S., Giljuma, S., Schaffartzik, A., Mausa, V., & Tost, M. (2021). Surge in global metal mining threatens vulnerable ecosystems. Global Environmental Change. Vol. 69, 1–14.

Macdonald, S., Landhausser, S., Skousen, J., Franklin, J., Frouz, J., Hall, S., Jacobs, D., & Quideau, S. (2015). Forest restoration following surface mining disturbance: challenges and solutions. New Forests, 46, 703–732. Retrieved from: https://link.springer.com/article/10.1007/s11056-015-9506-4

Martens, S., Gemballa, R., Petzold, R., Otto, L., & Eisenhauer, D. (2015). Wald, Forstwirtschaft und Klimawandel. Klimawandel in Sachsen – wir passen uns an! ächsisches Staatsministerium für Umwelt und Landwirtschaft (SMUL). Dresden, 1–138.

Schulze, G. (1996). Anleitung für die forstliche Standortserkundung im nordostdeutschen Tiefland. (Standortserkundungsanleitung), SEA 95. Band A- Standortsform, Schwerin, 1–298.

Thomasius, H., Wünsche, M., Selent, H., & Braeunig, A. (1999). Wald- und Forstoekosysteme auf Kippen des Braunkohlenbergbaus in Sachsen – ihre Entstehung, Dynamik und Bewirtschaftung. Heft 17/99, 71.

Yadav, A., & Jamal, A. (2019). Impact of mining on human health in and around mines. Environ Qual Manage, 28, 83–87. https://doi.org/10.1002/tqem.21568

Zibret, G., Gosar, M., Miler, M., & Alijagic, J. (2018). Impacts of mining and smelting activities on environment andlandscape degradation. Land Degrad Dev., 29, 4457–4470. https://doi.org/10.1002/ldr.3198

Опубліковано
2022-06-30
Як цитувати
Башуцька, У. Б., & Шиллінг, А. (2022). Планування та здійснення лісової рекультивації порушених земель Лужицького буровугільного басейну (Східна Німеччина). Науковий вісник НЛТУ України, 32(3), 26-31. https://doi.org/10.36930/40320304
Розділ
Екологія та довкілля

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають