Водогосподарська рекультивація порушених добуванням бурого вугілля земель Німеччини

Ключові слова: буровугільне родовище; гірнича діяльність; відтворення; ландшафт; кар'єр; лігніт; штучна водойма

Анотація

Гірничодобувна діяльність людини відкритим способом істотно змінює ландшафт. Рекультивація післягірничих територій є обов'язком гірничодобувних підприємств та закріплена у кожній країні на законодавчому рівні. Функції ландшафту повинні бути відновленими для підтримання природного балансу та наступного господарського користування. Для цього потрібне встановлення нових біогеоценотичних зв'язків на усіх рівнях. На екологічному рівні це означає заселення кар'єрів і відвалів видами рослин і тварин, а на економічному – інтеграцію колишніх гірничих відводів із добування бурого вугілля відкритим способом у локальні та регіональні бізнес-мережі. Одночасно потрібно реорганізовувати і розвивати соціальні та культурні функції. Здійснено порівняння видобування бурого вугілля поверхневим способом у трьох великих буровугільних родовищах Німеччини за основними критеріями. Проаналізовано проект рекультивації "Центральнонімецький озерний пейзаж", яким передбачалося використання для відтворення порушеної території основних озер, річок, каналів та шлюзів. Наведено зв'язок між закриттям буровугільних кар'єрів, припиненням відкачування ґрунтових вод та наступним водопідйомом, як сприятливим чинником для створення великих штучних водойм. Проаналізовано раціональність використання рудникових вод із діючих буровугільних кар'єрів для забезпечення швидкого затоплення котлованів придатною для купання водою. Застосування останні двадцять років цієї практики розглядають, як зв'язок між діючим вуглевидобутком та рекультивацією для досягнення найкращих результатів. Показано місце новоутворених кар'єрних озер у системі найбільших озер Німеччини із зазначенням спектра їх використання для дозвілля і відпочинку, охорони природи та ландшафту. Визначено екологічні ризики під час водогосподарської рекультивації післягірничих ландшафтів. Це є питання усунення наслідків підняття ґрунтових вод, недостатнього обслуговування водойм, потреби регулярного протиповіневого захисту, неналежної якості води через надходження заліза та його окислення, реорганізації тимчасових водойм та геотехнічної безпеки бортів кар'єрів і схилів відвалів. Відзначено складні завдання водогосподарської рекультивації, які ще потребують вирішення для забезпечення екологічної рівноваги.

Біографія автора

У. Б. Башуцька, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

Посилання

Berkner, A. (2018). Braunkohlenplanung. In: Akademie für Raumforschung und Landesplanung. Hrsg, Handwörterbuch der Stadt- und Raumentwicklung. Hannover.

Berkner, A. (2019). Planungen zur Wiedernutzbarmachung und zur Regionalentwicklung. Erfahrungen und Handlungsschwerpunkte für die Region Leipzig-Westsachsen. In: Rekultivierung und Revitalisierung der Bergbaufolgelandschaften in Polen und Deutschland: Planungs-, Natur und Kulturvoraussetzungen, 21–36

Braunkohleplanung der Länder an nationale Klimaschutzziele anpassen. Retrieved from: https://www.agora-energiewende.de.

DEBRIV – Deutscher Braunkohlen-Industrie-Verein: Jahresbericht. (2016). Hrsg, DEBRIV. Berlin/Koln.

Die Ressource Braunkohle. Retrieved from: http://braunkohle-wissen.de/braunkohle-wissen-03/; Energiestudie. Retrieved from: http://www.bgr.bund.de/DE/Themen/Energie/Downloads.

Drebenstedt, C., & Kuyumcu, M. (2014). Braunkohlesanierung: Grundlagen, Geotechnik, Wasserwirtschaft, Brachflächen, Rekultivierung, Vermarktung. Hrsg. Springer Verlag. Berlin/Heidelberg.

LMBV mbH – Lausitzer und Mitteldeutsche Bergbau-Verwaltungsgesellschaft. (2017a). Gewässerverbindung Zwenkauer See – Cospudener See (Harthkanal) im Kurs 1 des Touristischen Gewässerverbundes im Leipziger Neuseenland. Hrsg, LMBV mbH. Senftenberg.

LMBV mbH – Lausitzer und Mitteldeutsche Bergbau-Verwaltungsgesellschaft. (2017b). Sicherung der Gewässergüte in Bergbaufolgeseen. Information zur Beschaffenheit von ausgewählten Bergbaufolgeseen im Südraum Leipzig. Hrsg.- LMBV mbH. Senftenberg.

LMBV mbH – Lausitzer und Mitteldeutsche Bergbau-Verwaltungsgesellschaft. (2016). LMBV Flutungs-, Wasserbehandlungs- und Nachsorgekonzept Mitteldeutschland. Gestaltung von Gewässersystemen in den Bergbaufolgelandschaften Mitteldeutschlands. Hrsg, LMBV mbH. Senftenberg.

Riesner,W. (2009). Die Energiewirtschaft in Ostdeutschland – Ein Rückblick auf die letzten 60 Jahre. eBWK, 61(12), 1–11

RPV L-WS – Regionaler Planungsverband Leipzig-Westsachsen. (2014). Anpassungsstrategien an den Klimawandel für den Südraum Leipzig. KlimaMORO Phase II. Hrsg, RPV L-WS. Leipzig.

Statistik der Kohlenwirtschaft E. V. (2019). Braunkohlenförderung. Retrieved from: https://kohlenstatistik.de/

Опубліковано
2020-06-04
Як цитувати
Башуцька, У. Б. (2020). Водогосподарська рекультивація порушених добуванням бурого вугілля земель Німеччини. Науковий вісник НЛТУ України, 30(3), 66-70. https://doi.org/10.36930/40300311
Розділ
Екологія та довкілля