Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи

Ключові слова: буре вугілля; післягірничі ландшафти; рекультиваційні роботи; біорізноманіття; екотоп; природна сукцесія; охорона природи

Анотація

Досліджено зміни ландшафту після видобування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині. Проаналізовано природні сукцесії рослинних і тваринних угруповань на ділянках, які залишалися без антропогенного втручання впродовж десятиліть внаслідок відставання темпів рекультивації від темпів вугледобування за часів НДР. Зараз більшість територій є рекультивованими, а деякі райони збережені для охорони природи. Процеси ґрунтоутворення в надмірно теплих, сухих та кислих едафотопах не змінюються довгий час. Ситуація у мокрих і затоплених місцезростаннях є аналогічною. Упродовж тривалого часу в них формуються стійкі біотопи для видів рослин і тварин, які стали рідкісними на культурних ландшафтах. Динаміку природної сукцесії визначають чинники місцезростання. Ними є водний баланс (від сухого до вологого), хімічні властивості ґрунту (кислотність, вміст поживних і фітотоксичних речовин), а також теплова ситуація місцезростання. Описано різноманіття типів біотопів та рослинності. Показано сукцесії рослинності на кислих відвальних субстратах стосовно зволоження на підставі досліджень [3]. Обґрунтовано необхідність здійснення заходів із охорони навколишнього середовища та небезпеку порушення його цілісності та якості внаслідок здійснення гірничих робіт. Важливою є охорона неживої природи і ландшафту, як основа охорони флори і фауни. Цифри демонструють велике значення ландшафтів після добування бурого вугілля для біорізноманіття та охорони видів у Німеччині. Причинами успіху є різноманітність структур, великі площі та відносно низький рівень антропогенного втручання у колишні буровугільні розробки відкритого типу. Ці фактори були втрачені на більшій частині культурного ландшафту. Під час здійснення регулювання сукцесії потрібно застосовувати підходи, максимально наближені до природних. Населенню необхідно забезпечувати доступ до таких територій для набуття нового досвіду і відчуття природи.

Біографія автора

У. Б. Башуцька, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

Посилання

Dunger ,W., & Voigtlander, K. (2009). Soil fauna (Lumbricidae, Collembola, Diplopoda and Chilopoda) as indicators of soil eco-subsystem development in post-mining sites of Eastern Germany – a review. In: Soil Organisms, 81(1), 1–51.

Hildmann, C., & Schlenstedt, J. (2019). Biodiversität: Arten und Lebensräume in den Bergbaufolgelandschaften des ostdeutschen Braunkohlenbergbaus. In: Rekultivierung und Revitalisierung der Bergbaufolgelandschaften in Polen und Deutschland: Planungs-, Natur und Kulturvoraussetzungen, 99–110.

Landeck, I., Kirmer, A., Hildmann, C., & Schlenstedt, J. (Hg.). (2017). Arten und Lebensräume der Bergbaufolgelandschaften: Chancen der Braunkohlesanierung für den Naturschutz im Osten Deutschlands. Shaker Verlag, Aachen, 560 p.

Lorenz, A., & Landeck, I. (2017). Steckbriefe der Biotop- und Vegetationstypen in der Lausitzer und der Mitteldeutschen Bergbaufolgelandschaft. In: Arten und Lebensräume der Bergbaufolgelandschaften: Chancen der Braunkohlesanierung für den Naturschutz im Osten Deutschlands. Shaker Verlag, Aachen, pp. 83–140.

Schlenstedt, J. (2017). Braunkohlenbergbau und Bergbausanierung. In: Arten und Lebensräume der Bergbaufolgelandschaften: Chancen der Braunkohlesanierung für den Naturschutz im Osten Deutschlands. Shaker Verlag, Aachen, pp. 17–26.

Опубліковано
2020-06-04
Як цитувати
Башуцька, У. Б. (2020). Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи. Науковий вісник НЛТУ України, 30(2), 55-61. https://doi.org/10.36930/40300210
Розділ
Екологія та довкілля