Антропогенна трансформація екологічних умов паркових і лісопаркових насаджень Львова

Анотація

Наведено результати досліджень екологічних умов паркових і лісопаркових насаджень Львова на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів. Визначено таксономічний склад трав'яного покриву паркових і лісопаркових насаджень міста. З'ясовано, що за умов помірного антропогенного впливу домінантами трав'яного ярусу є Carex pilosa, Galeobdolon luteum, Hedera helix, а висока частота трапляння властива видам Luzula pilosa, Asarum europaeum, Salvia glutinosa, Dryopteris filix-mas, Aegopodium podagraria. У трав'яному покриві рослинних угруповань з помірно сильним антропогенним впливом високу частоту трапляння мають види Geum urbanum, Arctium lappa, Plantago major, Taraxacum officinale, Urtica dioica, Ranunculus repens, Xanthoxalis dillenii, Dactylis glomerata. Дослідження екологічних умов місцезростань проведено за методикою Г. Елленберга із використанням екологічних шкал освітленості, термічного режиму, континентальності, вологозабезпеченості і кислотності ґрунту, вмісту мінерального азоту. Наведено результати розподілу видів рослинного покриву паркових і лісопаркових насаджень Львова за градаціями екологічних чинників. Ступінь толерантності видів трав'яного покриву до антропогенного чинника досліджено на основі їх розподілу за індексом гемеробії. Для паркових та лісопаркових насаджень Львова визначено такі екологічні параметри місцезростання: а) температурний режим – помірно теплий клімат та перехідний від помірно теплого до теплого; б) режим континентальності – субокеанічний (переважають центральноєвропейські та східноєвропейські види рослин); в) режим вологості ґрунтів – свіжі та вологі місцезростання; г) режим кислотності ґрунтів – від помірно кислих до слабокислих ґрунтів; д) режим вмісту азоту – від помірно багатих до багатих азотом місцезростань; е) режим освітленості – відносна освітленість від 5 до 30 % від освітленості відкритої місцевості. Встановлено, що велика різноманітність умов місцезростань паркових і лісопаркових насаджень Львова пояснюють складною комбінацією екологічних чинників та інтенсивністю антропогенного навантаження. Визначено, що найбільший вплив на розподіл паркових і лісопаркових насаджень здійснюють освітленість у ценозі та вміст мінерального азоту, про що свідчить амплітуда значень параметрів цих екологічних чинників порівняно з розмірністю відповідних шкал. Встановлено наявність тісного зв'язку між екологічними параметрами місцезростань та ступенем гемеробії. З'ясовано, що екологічним еквівалентом антропогенного навантаження на паркові і лісопаркові насадження є збільшення параметрів освітленості в ценозі, вмісту азоту в ґрунті, термічного режиму, меншою мірою рН ґрунту та континентальності. Встановлено, що збільшенню рівня антропогенної трансформації корінних букових лісів відповідає еколого-фітоценотичний ряд Carici pilosae-Fagetum → Chaerophylli temuli-Aceretum platanoidis → Impatienti parviflorae-Robinietum. Визначено, що асоціація Impatienti parviflorae-Robinietum представляє β-еугемеробний біогеоценоз (помірно сильний антропогенний вплив), а Carici pilosae-Fagetum і Chaerophylli temuli-Aceretum platanoidis – мезогемеробні біогеоценози (помірний антропогенний вплив).