Екологічна структура та рівень гемеробії флори газонів Львова
Анотація
Пізнання закономірностей формування структури флори та рослинності газонів залежно від впливу екологічних факторів, відношення її ценопопуляцій до екстремального зовнішнього впливу є важливим науковим завданням, що безпосередньо стосується практичного вирішення конструктивних питань оптимізації життєвого середовища міста. Рослинний покрив газонів Львова вивчали у процесі маршрутних обстежень. На підставі аналізу 425 геоботанічних описів рослинності газонів міста встановлено зростання 251 виду. Найбільша частота трапляння характерна для Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Lolium perenne L., Plantago major L., Dactylis glomerata L., Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Trifolium repens L., Trifolium pratense L., Ranunculus repens L., Potentilla anserina L., Plantago lanceolata L., Leontodon autumnalis L., Poa annua L. Домінантами дернових покриттів в умовах Львова найчастіше є Lolium perenne L., Festuca rubra L. s.str., Aegopodium podagraria L., Poa annua L., Agrostis stolonifera L., Dactylis glomerata L., Trifolium repens L., Trifolium pratense L., Festuca pratensis Huds. Дослідження екологічної структури рослинного покриву проведено за методикою Г. Елленберга із використанням екологічних шкал освітленості, термічного режиму, континентальності, вологозабезпеченості і кислотності ґрунту, вмісту мінерального азоту. Ступінь толерантності видів до антропогенного фактору досліджено на підставі їх розподілу за показником гемеробії. У структурі флори газонів Львова переважають центрально-європейські і східно-європейські види, характерні для передгір'їв та підгірських рівнин. Це переважно світлолюбні види свіжих і вологуватих місцевиростань, з помірнокислими, слабкокислими і слабколужними ґрунтами, від помірно забезпечених до багатих на азот, які витримують помірно сильний антропогенний вплив. Антропогенне навантаження в умовах газонів пов'язане з підвищенням температури, зменшенням вологозабезпеченості ґрунту, збільшенням вмісту азоту. Отримані результати дадуть змогу оптимально підібрати видовий склад травосуміші для створення газону відповідно до характеристик екотопу та зменшити витрати на агротехнічні заходи.
Завантаження
Посилання
Chokha, O. V. (2005). Hazonni pokryttia m. Kyeva [Lawn coverings of Kyiv]. Kyiv: Fitosotsiotsentr. [In Ukrainian].
Chollet, S., Brabant, C., Tessier, S., & Jung, V. (2018). From urban lawns to urban meadows: Reduction of mowing frequency increases plant taxonomic, functional and phylogenetic diversity. Landscape and Urban Planning, 180, 121–124. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2018.08.009
Cook, T. W., & Ervin, E. H. (2010). Lawn Ecology. Agronomy Monograph 55. Urban Ecosystem Ecology, 153–178. https://doi.org/10.2134/agronmonogr55.c8
Ellenberg, H., Weber, H. E., Dull, R., et al. (1991). Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa. Scripta Geobotanica. Göttingen: Verlag Erich Goltze KG, 18.
Frank, D., & Klotz, S. (1990). Biologisch-Ökologische Daten Zur Flora der DDR. Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg.
Gamrat, R., & Saran, E. (2018). Floral and phytosociological diversity of selected lawns in the city of Szczecin. Acta Sci. Pol. Formatio Circumiectus, 17(2), 69–77. https://doi.org/10.15576/ASP.FC/2018.17.2.69
Goncharenko, I. V. (2017). Prytoindication of antropogenic factor. Dnipro: Seredniak, T. K. [In Ukrainian].
Hill, M., Roy, D., & Thompson, K. (2002). Hemeroby, urbanity and ruderality: bioindicators of disturbance and human impact. Journal of Applied Ecology. 39(5), 708–720. https://doi.org/10.1046/j.1365-2664.2002.00746.x
Ignatieva, M., Haase, D., Dushkova, D., & Haase, A. (2020). Lawns in Cities: From a Globalised Urban Green Space Phenomenon to Sustainable Nature – Based Solutions. Land, 9(3), 73. https://doi.org/10.3390/land9030073
Liu, J., Li, S., & Zhang, Z. (2008). Ecological effects of lawn greens with pure and mixed stands in an urban setting. Front. For. China, 3(4), 440–448. https://doi.org/10.1007/s11461-008-0071-2
Marutyak, S. B. (2001). Ecological and phytocenotic features of lawns of Lviv region. Pratsi NTSH. Ekologichnyj zbirnyk, VII, 273–281. [In Ukrainian].
Marutyak, S. B., & Skrobala, V. M. (2013). Ecological patterns of distribution of vegetation lawns in Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 23(9), 243–246. [In Ukrainian].
Prokudin, Yu. N., et al. (Ed.). (1987). Key to higher plants of Ukraine. Kiev: Naukova dumka. [In Russian].
Raciti, S. M., Groffman, P. M., & Fahey T. J. (2008). Nitrogen retention in urban lawns and forests. Ecological Applications, 18(7), 1615–1626. https://doi.org/10.1890/07-1062.1
Robbins, P., & Birkenholtz, T. (2003). Turfgrass revolution: measuring the expansion of the American lawn. Land Use Policy, 20, 181–194. https://doi.org/10.1016/S0264-8377(03)00006-1
Robbins, P., Polderman, A., & Birkenholtz, T. (2001). Lawns and toxins: An ecology of the city. Cities, 18(6), 369–380. https://doi.org/10.1016/S0264-2751(01)00029-4
Smith, L. S., & Fellowes, M. D. E. (2015). The grass-free lawn: Floral performance and management implications. Urban Forestry and Urban Greening, 14(3), 490–499. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2015.04.010
Smith, L. S., & Fellowes, M. D. E. (2015).The influence of plant species number on productivity, ground coverage and floral performance in grass-free lawns. Landscape Ecol Eng, 11, 249–257. https://doi.org/10.1007/s11355-014-0264-9
Smith, L. S., Broyles, M. E. J., Larzleer, H. K., & Fellowes, M. D. E. (2015). Adding ecological value to the urban lawnscape. Insect abundance and diversity in grass-free lawns. Biodiversity and Conservation, 24(1), 47–62. https://doi.org/10.1007/s10531-014-0788-1
Veldhuis, M. M., Howison, R. A., Rienk, W., et al. (2014). A novel mechanism for grazing lawn formation: large herbivore-induced modification of the plant – soil water balance. Journal of Ecology, 102, 1506–1517. https://doi.org/10.1111/1365-2745.12322
Wang, Y. X., Dong, J. W., & Wang, Y. Z. (2005). Relationship between city green land and urban heat island effect. Subtrop Plant Sci, 34(4), 55–59. https://doi.org/10.1016/j.proenv.2010.10.157
Wheeler, M., Neill, C., Groffman, P., Avolio, M., et al. (2017). Continental-scale homogenization of residential lawn plant communities. Landscape and Urban Planning, 165(3), 54–63. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2017.05.004
Zhigunov, O. Yu., & Anishchenko, I. E. (2021). On the ecology of lawn communities in the cities of the Republic of Bashkortostan, Russia. Botanica Pacifca. A journal of plant science and conservaton, 10(1), 61–68. https://doi.org/10.17581/bp.2021.10111
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
