Використання цифрових корпусних інструментів для дослідження гендерних особливостей політичних промов

Анотація

У сучасному інформаційному суспільстві аналіз текстових матеріалів і визначення їх ключових особливостей мають велике значення в різних галузях науки, зокрема – в корпусній лінгвістиці. Встановлено, що незважаючи на великий потенціал застосування методологій корпусів у різних галузях дослідження, досі існує потреба їхнього опанування для практичного застосування. Наявність великомасштабних комп'ютеризованих корпусів текстів, які було вдосконалено завдяки кращій цифровій інфраструктурі та технологічним досягненням, що відбуваються в епоху інформації, забезпечує базис для лінгвістичних досліджень. Проаналізовано спеціалізоване програмне забезпечення з потужними функціями оброблення та аналізу корпусів текстів, потрібних для здійснення лінгвістичних досліджень, та його практичне використання у різних дослідженнях. Спеціалізоване програмне забезпечення Sketch Engine, що налічує потужні інструменти Word Sketch, Thesaurus, Concordance та інші функції для розширеного пошуку, уможливлює комплексний аналіз мовних корпусів для виявлення статистично релевантних закономірностей. У цьому дослідженні технологічний інструментарій Sketch Engine застосовано для дослідження гендерних мовних моделей у політичному дискурсі на матеріалі корпусу мотиваційних промов провідних політичних діячів США за 2020-2025 рр. загальним обсягом понад 150 тис. слів. Використання автоматизованих методів аналізу дало змогу виявити істотні гендерні відмінності на лексико-семантичному, синтаксичному та прагматичному рівнях. Встановлено, що для жіночої мовної моделі характерне домінування інклюзивних стратегій, виражених через високу частотність інклюзивного займенника "we" (43,8 %), переважання модальних дієслів можливості (29,5 %), використання метафор шляху та розвитку. З'ясовано, що для чоловічої мовної моделі характерна категоричність, що проявляється через домінування особового займенника "I" (39,8 %), переважання категоричних модальних дієслів (48,9 %), використання метафор війни та боротьби. Охарактеризовано наративні структури, де жіночі промови демонструють циклічність з поверненням до ключових тез, а чоловічі – лінійність із чіткою причинно-наслідковою організацією. Виявлено відмінності в аргументаційних стратегіях: у жіночих промовах переважають особисті історії та фігури зближення, у чоловічих – контрастні протиставлення та фігури контрасту. Визначено тенденцію до конвергенції гендерних мовних моделей: чоловіча модель еволюціонує щодо більшої інклюзивності, жіноча – посилює елементи категоричності.