Проєкт локації з гарденотерапії у таборі відпочинку дітей з особливими потребами
Анотація
Розроблено проєкт облаштування спеціалізованої локації для занять природною терапією для дітей з особливими потребами у літньому таборі відпочинку. Ділянка проєктування розташована у с. Геленджик Вільнянського району Запорізької області. Під час роботи над проєктом обстежено територію та здійснено інвентаризацію наявних насаджень. Дані обстеження стали основою для розроблення проєкту локації для занять з гарденотерапії дітей з особливими потребами. Встановлено, що площа території проєктування становить 1200,00 м2, на ділянці немає будь-яких споруд, доріжок, інженерних мереж. Ділянка не має візуальних меж з прилеглими бічними територіями із заходу і сходу. З північного боку від ділянки проєктування розташована будівля літнього табору з допоміжними спорудами. Південною стороною ділянка виходить на берег неглибокої балки. Визначено, що на ділянці ростуть 4 екземпляри деревних рослин: 3 екз. абрикоса звичайного (Armeniaca vulgaris Lam.) та 1 екз. горіха волоського (Juglans regia L.). Рослини дуже старі, перебувають у незадовільному стані та підлягають видаленню. Решта території проєктування зайнята природним трав'яним покриттям, у складі якого є: тонконіг звичайний (Poa trivialis L.), костриця овеча (Festuca ovina L.), костриця очеретяна (Festuca arundinacea Schreb.), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski). Запропоновано розподілити територію на 5 функціональних зон, для створення затишку кожну зону запропоновано обсадити живоплотами з різноманітних декоративних хвойних і листяних чагарників. Рекомендовано у наметовому містечку облаштувати кам'яне коло-вогнище, де вечорами можна буде розводити багаття. Наметове містечко надасть змогу дітям навчитися розбивати намети, облаштовувати кемпінг. Передбачено, що на демонстраційній ділянці діти зможуть тактильно і візуально познайомитися з різноманітними лікарськими рослинами України. На піднесених грядках, розташованих поруч, діти зможуть самостійно сіяти, доглядати за різноманітними городніми рослинами. Також у саду степових трав проєктом передбачено висадження п'ятьох композицій багатопланового огляду з декоративних трав, де відвідувачі матимуть змогу перепочити, насолодитися ароматом і шелестом південних трав. Зазначено, що цікавою зоною для занять природною терапією стане модульний садочок, де у модульних квадратах запроєктовано розмістити плодові дерева у штамбовій формі, а також квіткові композиції. У сенсорному саду проєктом запропоновано розташувати трикутні ящики з рослинами різноманітного вигляду і фактури: ароматними, вічнозеленими, квітучими, ґрунтопокривними, а також пісочницю з різноманітними матеріалами для розвитку тактильних функцій малюків. Передбачено, що сенсорний сад стане місцем, де зір, слух, дотик і смак стануть путівниками для відкриття природного світу і розвитку відчуттів його відвідувачів.
Завантаження
Посилання
Barton, J., & Pretty, J. (2010). What is the best dose of nature and green exercise for improving mental health? A multi-study analysis. Environmental Science & Technology, 44, 3947–3955. https://doi.org/10.1021/es903183r
Brown, S. (2015). Landscape and Urban Design for Health and Well-Being: Using Healing, Sensory and Therapeutic Gardens. Routledge, 86 p. https://doi.org/10.4324/9781315762944
Chan, H.-S., Chu, H.-Y., & Chen, M.-F. (2022). Effect of horticultural activities on quality of life, perceived stress, and working memory of community-dwelling older adults. Geriatric Nursing, 48, 303–314. https://doi.org/10.1016/j.gerinurse.2022.10.016
Clatworthy, J., et al. (2013). Gardening and mental health: A review of the effects of gardening on psychological well-being. Journal of Environmental Psychology, 33(1), 1–11. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2012.11.007
Curzio, O., Billeci, L., Belmonti, V., Colantonio, S., Cotrozzi, L., Pasquale, D. E., et al. (2022). Horticultural therapy may reduce psychological and physiological stress in adolescents with anorexia nervosa: a pilot study. Nutrients, 14, 51–98. https://doi.org/10.3390/nu14245198
Derevianko, N. P. (2019). Location for garden therapy in the rehabilitation park of the Khortytsia National Academy (Khortytsia Island). Current Issues of Landscape and Garden Art: Proceedings of the Scientific and Practical Internet Conference, November 27, 7–9. https://doi.org/10.22178/pos.51-6
Detweiler, Mark B. (2012). What Is the Evidence to Support the Use of Therapeutic Gardens for the Elderly? Psychiatry Investigation, 9(2), 100–110. https://doi.org/10.4306/pi.2012.9.2.100
Etherington, C. (2012). Horticultural therapy as a tool for improving emotional and social skills in young people with ASD. Journal of Horticultural Therapy, 25(3), 205–216. https://doi.org/10.1080/09548276.2012.690847
Flahive-DiNardo, C., et al. (2013). Therapeutic gardens for people with disabilities. Therapeutic Horticulture Journal, 10(4), 67–75. https://doi.org/10.1080/09548276.2013.861317
Gonzalez, M. T., & Kirkevold, M. (2014). Horticultural therapy: A rehabilitation intervention for people with psychological disorders. Journal of Therapeutic Horticulture, 20(1), 47–60. https://doi.org/10.24247/jth2014201
Greiner, P. A., Snowdon, D. A., & Schmitt, F. A. (1996). The loss of independence in activities of daily living: the role of low normal cognitive function in elderly nuns. American Journal of Public Health, 86, 62–66, PMID: 8561244. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1380362/
Halford, N. G., & Foyer, C. H. (2015). Exploring the role of plants in the protection of human health. Trends in Plant Science, 20(5), 223–230. https://doi.org/10.1016/j.tplants.2015.01.003
Hazreena, Hussein. (2012). The Influence of Sensory Gardens on the Behaviour of Children with Special Educational Needs. Asia Pacific International Conference on Environment-Behaviour Studies, Grand Margherita Hotel, Kuching, Sarawak, Malaysia. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 38, 343–354. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.03.356
Herzog, T. R., et al. (2002). The impact of gardens on the physical and psychological well-being of children. Journal of Environmental Psychology, 22(4), 459–474. https://doi.org/10.1016/S0272-4944(02)00042-6
Horowitz, S. (2012). Therapeutic gardens and horticultural therapy: Growing roles in health care. American Journal of Clinical Medicine, 9(4), 141–156. https://doi.org/10.1089/act.2012.18205
Hyo-Jung, Son, Dae-Sik, Kim, & Sin-Ae, Park. (2022). Horticultural Therapy for Improving the Work Performance and Interpersonal Relationships of Persons with Intellectual Disabilities. International Journal of Public Health, 19, article ID 13874. https://doi.org/10.3390/ijerph192113874
Jennings, V., & Bamkole, O. (2019). The relationship between social cohesion and urban green space: An avenue for health promotion. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(3), 452–468. https://doi.org/10.3390/ijerph16030452
Joo, E. Y. (2008). Effect of horticultural therapy based on positive psychology on development of at-risk childrens creativity [Dissertation]. Catholic University of Daegu; Daegu. 154 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/317814630_Effect_of_Horticultural_Activities_on_Curiosity_and_Concentration_of_Children_in_After-school_Care
Kalevi, M., Hartig, T., Kaiser, F. G., & Fuhrer, U. (2001). Restorative experience and self-regulation in favourite places. Environ Behav, 33, 572–589. https://doi.org/10.1177/00139160121973133
Kobets, O. V., & Bredikhina, Yu. L. (2020). Color as an important component in the complex of garden therapy tools. Special Children: Education and Socialization: Proceedings of the VI International Congress on Special Pedagogy and Psychology, October 1-2, 257–259. Zaporizhzhia. URL: https://khnnra.edu.ua/wp-content/uploads/2023/01/Mavrin-V.V.-Osvitno-sotsializatsiy-na-trayektoriya-dytyny-z-osoblyvymy-potrebamy-v-interpretatsiy-nyh-paternah-pedagogiky-zhyttyetvorcho.pdf
Kohlmeyer, S. L. (2006). Therapy gardens: Healing environments for children. Undergraduate Honors Capstone Projects, 27p. URL: https://digitalcommons.usu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1763&context=honors
Kravchenko, O. O., Mishchenko, M. S., Levchenko, N. V., et al. (2020). Social and psychological rehabilitation of children and youth with special educational needs: Innovative technologies of nature therapy. Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2(47), 73–78. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.73-78
Largo-Wight, E. (2011). Green spaces and public health: The therapeutic potential of nature. Journal of Environmental Health, 13(2), 155–168. https://doi.org/10.1080/1234567890
Lu, S., Zhao, Y., Liu, J., Xu, F., & Wang, Z. (2021). Effectiveness of horticultural therapy in people with schizophrenia: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18, article ID 964. https://doi.org/10.3390/ijerph18030964
Masters, R. (2024). [DC] Virtual Reality Nature Environment Designs for Mental Health. 2024 IEEE Conference on Virtual Reality and 3D User Interfaces Abstracts and Workshops (VRW), Orlando, FL, USA, 1142–1143. https://doi.org/10.1109/VRW62533.2024.00365
Mosaiev, Yu. (2019). Theoretical foundations of garden therapy development in Ukraine. Current Issues of Orthopedagogy, Orthopsychology, and Rehabilitation: Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference, October 4-5, 2019, 65–66. Zaporizhzhia. URL: https://drive.google.com/file/d/158ZVfXxFdjXIwuTo67VX8EgmSzTImf4 t/view
Oh, Y.-A., Lee, A.-Y., An, K. J., & Park, S.-A. (2020). Horticultural therapy program for improving emotional wellbeing of elementary school students: An observational study. Integrative Medicine Research, 9, 37–41. https://doi.org/10.1016/j.imr.2020.01.007
Oleshko, O. H., Levandovska, S. M., & Strutynska, Yu. V. (2023). Garden therapy as a gardening space for overcoming stress in wartime conditions. Strategy and Tactics for Solving the Health Problems of Phytocenoses: Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, April 6, 2023, Zhytomyr, 132–137. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/11876
Order. (2001). Instruction on Inventory of Green Plantations in Settlements of Ukraine (Ukraine), Kyiv, December 24, No. 226, 40 p. [In Ukrainian]. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0182-02
Paraskevopouloun, Angeliki Triandafillou, & Kamperi, Emmanouela. (2018). Design of hospital healing gardens linked to pre- or post-occupancy research findings. Frontiers of Architectural Research, 7(3), 395–414. https://doi.org/10.1016/j.foar.2018.05.004
Park, S., Cho, M., & Yoo, M. (2016). Horticultural activity program for improving emotional intelligence, prosocial behavior, and scientific investigation abilities and attitudes in kindergarteners. Journal of the American Society for Horticultural Science, 26(6), 754–761. https://doi.org/10.21273/HORTTECH03489-16
Peng, H., et al. (2023, March). Recent Advancements of Artificial Intelligence in Particle Therapy. In: IEEE Transactions on Radiation and Plasma Medical Sciences, 7(3), 213–224. https://doi.org/10.1109/TRPMS.2023.3241102
Pozdniakova-Kyrbiatieva, Ellina G., et al. (2022). Prospects for the Development of Natural Therapy as a Complex Rehabilitation Technology. AGATHOS, 13(1(24)), 157–166. https://doi.org/10.3934/bioeng.2022022
Professional Practice Networks. (2019). Healthcare and Therapeutic Design. American Society of Landscape Architects. URL: https://www.asla.org/healthcare.aspx
Reznychenko, I., & Kovalik, M. (2021). The use of garden therapy in working with children and youth with special educational needs. Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, 1, 36–45. https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2021.228562
Rozmi, M. D. A., Rambli, D. R. A., Sulaiman, S., Zamin, N., Muhaiyuddin, N. D. M., & Mean, F. O. (2020). Design Considerations for a Virtual Reality-Based Nature Therapy to Release Stress. 2019 International Conference on Advances in the Emerging Computing Technologies (AECT), Al Madinah Al Munawwarah, Saudi Arabia, 1–4. https://doi.org/10.1109/AECT47998.2020.9194175
Sandifer, P. A., et al. (2015). Exploring the links between biodiversity and human health. Biodiversity Science, 23(2), 30–35. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2014.09.016
Scartazza, A., et al. (2015). The role of therapeutic gardens in promoting social and emotional well-being. Therapeutic Horticulture Journal, 28(3), 215–228. https://doi.org/10.1016/j.thj.2015.03.003
Sempik, J., Hine, R., & Wilcox, D. (2010). Social and therapeutic horticulture: Evidence and opportunities. The Horticultural Society Journal, 29(4), 245–258. https://doi.org/10.1080/14736098.2010.10698267
Sensory, Trust. (2009). By All Reasonable Means. Least restrictive access to the outdoors. Sensory Trust Fig Leaf Building, Eden Project, Bodelva, Cornwall, 63 p. URL: https://www.sensorytrust.org.uk/uploads/documents/ByAllReasonableMeansEnglandAug2020.pdf
Shoemaker, Stephen J. (2003, November). Ancient Traditions of the Virgin Marys Dormition and Assumption (Oxford, 2003; online edn, Oxford Academic), 195. https://doi.org/10.1093/0199250758.001.0001
Söderback, I., et al. (2004). The role of gardening in rehabilitation and stress reduction. International Journal of Therapeutic Horticulture, 10(2), 101–115. https://doi.org/10.1016/j.ijth.2004.01.002
Soga, M., et al. (2017). The benefits of nature for mental health: A global review. Environmental Psychology and Health, 19(3), 125–140. https://doi.org/10.1016/j.envpsy.2017.05.005
Summers, D., et al. (2012). Ecosystem services and human well-being. Environmental Sustainability, Vol. 19(1), 1–13. https://doi.org/10.1016/j.envsci.2012.03.007
Supporting the Global Strategy for Plant Conservation. URL: https://www.worldfloraonline.org/
Vitenko, V., Bayra, O., & Kozachenko, I. (2019). Methodology for the comprehensive assessment of the state of decorative plants on the example of decorative forms of Morus alba L. Scientific Bulletin of UNFU, 29(7), 13–26. https://doi.org/10.15421/40290702
Wei, Y., Dong, Z., Yu, W., Huang, Q., & Li, S. (2020). Study on the physical and psychological effects of four different horticultural activities on the elderly without family members. Journal of Northwestern University Natural Science Edition, 50, 11–17. URL: https://www.ouci.dntb.gov.ua/en/works/4wBdmPB7/
Wei, Y., Dong, Z., Yu, W., Huang, Q., & Li, S. (2020). Study on the physical and psychological effects of four different horticultural activities on the elderly without family members. Journal of Northwestern University Natural Science Edition, 50, 11–24. URL: https://www.ouci.dntb.gov.ua/en/works/4wBdmPB7
WFO. The World Flora Online. (2025). An Online Flora of All Known Plants. URL: http://www.worldfloraonline.org
Yamaguchi, M., Deguchi, M., & Miyazaki, Y. (2006). The effects of exercise in forest and urban environments on sympathetic nervous activity of normal young adults. Journal of International Medical Research, 34, 152–159. https://doi.org/10.1177/147323000603400204
Zhu, Liheng, & Sarah, Javed Shah. (2024). History and evolution of the healing gardens: Investigating the building-nature relationship in the healthcare setting. SSM – Qualitative Research in Health, 6, 79–86. https://doi.org/10.1016/j.ssmqr.2024.100450
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
