Екологічний слід від діяльності деревообробного підприємства: оцінювання впливу та шляхи мінімізації
Анотація
Виявлено, що деревообробна промисловість України є важливим сектором економіки, що сприяє сталому розвитку країни, забезпечуючи раціональне використання, відтворення та збереження природних ресурсів, зокрема лісових. Встановлено, що виготовлення меблевих щитів потребує великих обсягів лісових ресурсів і має істотний вплив на навколишнє середовище, що зумовлює потребу ефективних методів оцінювання цього впливу. З'ясовано, що для оцінювання екологічного впливу деревообробних підприємств доцільно застосовувати методику визначення екологічного сліду. Цей підхід дає змогу врахувати всі чинники негативного впливу на навколишнє середовище та є ефективним інструментом для аналізу екологічних наслідків виготовлення меблевих щитів. Розглянуто практичні особливості застосування методології розрахунку екологічного сліду на прикладі деревообробного підприємства. Оцінено вплив виробничо-господарської діяльності підприємства на навколишнє середовище, зокрема, емісію парникових газів, споживання води та енергії і утворення відходів. Такий підхід дає повне уявлення про екологічні наслідки кожного етапу виробничого процесу. Визначено екологічний слід від процесів заготівлі деревини, транспортування сировини, генерування електроенергії для забезпечення роботи технологічного обладнання і освітлення, а також теплової енергії для сушіння заготовок і опалювання приміщень, які мають найбільший екологічний вплив. За результатами розрахунку, екологічний слід від виготовлення 1 м3 меблевого щита становить 0,475 га або 95 га землі, вкритої лісовою рослинністю для компенсації негативного впливу середньомісячного виготовлення меблевих щитів на підприємстві. Встановлено, що для компенсації негативного впливу виготовлення паливних брикетів і пелет із відходів основного виробництва необхідно 17,76 га землі, вкритої лісовою рослинністю, для опалювання приміщень – 34,86 га, для генерування електроенергії для забезпечення роботи офісних приміщень – 0,016 га. Використання води для виробничих і побутових потреб підприємства становить 100 м3 щомісяця. Для зменшення екологічного сліду необхідно оптимізувати виробничі процеси, перейти на відновлювані джерела енергії, підвищити ефективність використання сировини та скоротити споживання води шляхом впровадження систем повторного її використання. Результати дослідження є важливими для розроблення стратегій зменшення екологічного впливу деревообробних підприємств, сприяють підвищенню їхньої екологічної та соціальної відповідальності, а також конкурентоспроможності в контексті інтеграції України до Європейського Союзу. Це сприяє досягненню принципів сталого розвитку та відповідає сучасним викликам.
Завантаження
Посилання
Barabash, O., & Voznyuk, Ya. (2018). Ecological footprint as an indicator of the natural capital of ecosystems. Ecological Sciences: Scientific and practical journal, 1(20), 109–113. [In Ukrainian]. URL: http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2018/1/part_1/22.pdf
Bogomazyuk, Ya. (2014). Ecological footprint. Assessment methodology and dynamics in Ukraine. Flight: Modern problems of science. Environmental safety: abstracts of reports of the XIV International Scientific and Practical Conference of Young Student Scientists, National Aviation University, 66. [In Ukrainian]. URL: https://nau.edu.ua/site/variables/docs/docsmenu/studnauka/polit2013/Zbirnik_IEB_2014
Cespi, D., Passarini, F., Ciacci, L., Vassura, I., Castellani, V., Collina, E., et al. (2014). Heating systems LCA: Comparison of biomass-based appliances. Int J Life Cycle Assessment, 19(1), 89–99. https://doi.org/10.1007/s11367-013-0611-3
Climate Change. (2008, August). Nuclear Energy and the Environment. [In Ukrainian]. URL: https://atom.org.ua/zmina-klimatu.html
Cosola, G., Grigolato, S., Ackerman, P., Monterotti, S., & Cavalli, R. (2016). Carbon footprint of forest operations under different management regimes. Croatian Journal of Forest Engineering: Journal for Theory and Application of Forestry Engineering, 37(1), 201–217. URL: https://crojfe.com/site/assets/files/4042/cosola.pdf
de la Fuente, T., González-García, S., Athanassiadis, D., & Nordfjell, T. (2017). Fuel consumption and GHG emissions of forest biomass supply chains in Northern Sweden: A comparison analysis between integrated and conventional supply chains. Scandinavian Journal of Forest Research, 32(7), 568–581. https://doi.org/10.1080/02827581.2016.1259424
Egenolf, V., Distelkamp, M., Morland, C., Beck-OBrien, M., & Bringezu, S. (2022). The timber footprint of German bioeconomy scenarios compared to the planetary boundaries for sustainable roundwood supply. Sustainable Production and Consumption, 33, 686–699. https://doi.org/10.1016/j.spc.2022.07.029
Features of domestic electricity production. (2022, June). Ukrainian Energy Exchange. [In Ukrainian]. URL: https://www.ueex.com.ua/presscenter/news/osoblivosti-vitchiznyanogo-virobnitstva-elektroenergii/
González-García, S., Bonnesoeur, V., Pizzi, A., Feijoo, G., & Moreira, M. T. (2014). Comparing environmental impacts of different forest management scenarios for maritime pine biomass production in France. Journal of Cleaner Production, 64, 356–367. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.07.040
Head, M., Bernier, P., Levasseur, A., Beauregard, R., & Margni, M. (2019). Forestry carbon budget models to improve biogenic carbon accounting in life cycle assessment. Journal of Cleaner Production, 213, 289–299. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.12.122
Hegger, M., Keller, M., Kern, T., & Kern, A. (2009). Forschungsprojekt energy: Label – Solar Decathlon. Stuttgart: IRB Verlag. [In German]. URL: https://www.irbnet.de/daten/rswb/09119002750.pdf
Herva, M., García-Diéguez, C., Franco-Uría, A., & Roca, E. (2012). New insights on ecological footprinting as environmental indicator for production processes. Ecological Indicators, 16, 84–90. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.04.029
Horbach, L., Uniha, O., & Nevar, O. (2023). Strategic importance of the wood processing industry in the development of the green economy and labor market in Ukraine. Scientific View: Economics and Management, 4(84), 25–31. https://doi.org/10.32782/2521-666X/2023-84-4
IPCC, 2007: Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. In: Solomon, S., Qin, D., Manning, M., Chen, Z., Marquis, M., Averyt, K. B., Tignor, M., & Miller., H. L. (Eds.). Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 996. URL: https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2020/02/ar4-wg1-sum_vol_en.pdf
Jäppinen, E., Korpinen., O. J., Laitila, J., & Ranta, T. (2014). Greenhouse gas emissions of forest bioenergy supply and utilization in Finland. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 29, 369–382. https://doi.org/10.1016/j.rser.2013.08.101
Krusir, G., Yashkina, V., & Kiriak G. (2012). Calculation of the ecological footprint of a bakery enterprise. Food Science and Technology, 2(19), 91–95. [In Ukrainian]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2012_2_30
Kulinich, T., & Hychka, V.-O. (2021). Ukrainian enterprises of the forest and woodworking industries management innovations by the vector of stable development. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 298(5(2), 167–174. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/?p=10879
Maksiutov, A., Brezhutska, L., & Skyba, V. (2024). Use of energy and resource-saving technologies of thermal processing of wooden materials. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 3(107), 145–159. https://doi.org/10.31713/vs3202411
Mancini, M. S., Galli, A., Niccolucci, V., Lin, D., Bastianoni, S., Wackernagel, M., & Marchettini, N. (2016). Ecological Footprint: Refining the carbon Footprint calculation. Ecological Indicators, 61, part 2, 390–403. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.09.040
Mitryasova, O., & Stepanova, O. (2016). Determining of environmental footprint of an enterprise as an indicator of its sustainability functioning. Bulletin of the Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University. Series: Ecology, 1, 162–175. [In Ukrainian]. URL: http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/handle/123 456789/1412
Murphy, F., Devlin, G., & McDonnell, K. (2014). Forest biomass supply chains in Ireland: A life cycle assessment of GHG emissions and primary energy balances. Applied Energy, 116, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2013.11.041
Nevar, O. (2023). Theoretical foundations of sustainable development in the wood processing industry. Economic Space, 188, 9–13. https://doi.org/10.32782/2224-6282/188-1
Niccolucci, V., Galli, A., Kitzes, J., Pulselli, R. M., Borsa, S., & Marchettini, N. (2008). Ecological footprint analysis applied to the production of two Italian wines. Agriculture, Ecosystems & Environment, 128(3), 162–166. https://doi.org/10.1016/j.agee.2008.05.015
Patrizi, N., Niccolucci, V., Pulselli, R. M., Neri, E., & Bastianoni, S. (2018). The Ecological Footprint Accounting of Products: When Larger Is Not Worse. Resources 2018, 7(4), 65. https://doi.org/10.3390/resources7040065
Pelyukh, O., Soloviy, I., Kiyko, O., Ilkiv, M., Chelepis, T., & Lavnyy, V. (2023). Product biodiversity footprint: theory and estimation methodology. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 25, 156–166. https://doi.org/10.15421/412313
Pierobon, F., Zanetti, M., Grigolato, S., Sgarbossa, A., Anfodillo, T., & Cavalli, R. (2015). Life cycle environmental impact of firewood production – a case study in Italy. Applied Energy, 150, 185–195. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.04.033
Polgár, A. (2023). Carbon footprint and sustainability assessment of wood utilisation in Hungary. Environment, Development and Sustainability, 1–25. https://doi.org/10.1007/s10668-023-03571-9
Portna, O. (2023). Optimization of the production and economic activity management system of forest industry enterprises of Ukraine. Economy and Society, 58. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-58-60
Proto, A. R., Bacenetti, J., Macri, G., & Zimbalatti, G. (2017). Roundwood and bioenergy production from forestry: Environmental impact assessment considering different logging systems. Journal of Cleaner Production, 165, 1485–1498. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.227
Sakharnatska, L., & Kochut, R. (2023). Features of the development of the wood processing industry under the conditions of the marital state. Balanced natue using, 3, 59–67. https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2023.287817
Saravia-Cortez, A. M., Herva, M., García-Diéguez, C., & Roca, E. (2013). Assessing environmental sustainability of particleboard production process by ecological footprint. Journal of Cleaner Production, 52, 301–308. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.02.006
Sgarbossa, A., Boschiero, M., Pierobon, F., Cavalli, R., & Zanetti, M. (2020). Comparative life cycle assessment of bioenergy production from different wood pellet supply chains. Forests, 11(11), 1127. https://doi.org/10.3390/f11111127
Soloviy, I., Kiyko, O., Ilkiv, M., Chelepis, T., Pelyukh, O., & Lavnyy, V. (2024). Assessment of the Furniture Board Ecological Footprint: Case Study of a Woodworking Enterprise in the Carpathian Region of Ukraine. Bulletin of the Transilvania University of Brasov. Series II: Forestry Wood Industry Agricultural Food Engineering, 17(66), no. 1. https://doi.org/10.31926/but.fwiafe.2024.17.66.1.6
State Statistics Service of Ukraine. (2011, April). Methodology for calculating emissions of pollutants and greenhouse gases into the air from the use of fuel for domestic needs in households. [In Ukrainian]. URL: https://ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2011/98/metod.htm
Volchyn, I., Chernyavskyi, M., Bondarenko, V., et al. (2013). Energy: History, Present, and Future. – Book 1: From Fire and Water to Electricity. Kyiv: Institute of Thermal Energy Technologies of the National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian]. URL: http://energetika.in.ua/ua/
Wihersaari, M. (2005). Greenhouse gas emissions from final harvest fuel chip production in Finland. Biomass and Bioenergy, 28(5), 435–443. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2004.11.007
Zelenskyi, V. (2019, September). On Sustainable Development Goals of Ukraine for the period up to 2030. Presidential Decree of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. [In Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019?lang=en#Text
