Стан та потенціал рекреаційно-оздоровчих лісів Передкарпаття
Анотація
На прикладі дослідних об'єктів Передкарпаття проаналізовано стан та рекреаційний потенціал відповідних рекреаційно-оздоровчих лісів. Встановлено, що для впровадження та реалізації рекреаційного лісокористування необхідним є об'єктивне оцінювання рекреаційного потенціалу досліджуваної території. У роботі наведено результати оцінювання рекреаційного потенціалу, які є вагомим викликом для розвитку туристичної діяльності району досліджень. Досліджено стан і рекреаційний потенціал лісів, які користуються попитом у місцевого населення. Визначено лісівничі та біологічні показники деревостану за загальноприйнятою методикою оцінювання таксаційних характеристик, а кожне окреме дерево досліджено за шістьма класами ІUFRO: ярусністю, життєвістю, положенням, функцією, товарністю і довжиною крони. Результати наведено у відсотках від кількості дерев на кожному дослідному об'єкті. Рекреаційний потенціал деревостану визначено за системою таких показників – привабливість, комфортність та стійкість до рекреаційних навантажень. Кожний із перерахованих показників оцінено за 3-бальною шкалою. За співвідношенням фактичного встановленого показника до максимального визначено показники якості насадження. Встановлено переважання лісових угруповань із середніми коефіцієнтами. Однак, якщо дослідні ділянки мали високу оцінку за одним із показників рекреаційного потенціалу, загальний показник нівелювався низькою оцінкою іншого, здебільшого показником "комфортності". Дослідження проведено на постійних дослідних об'єктах, які розташовані у рекреаційно-оздоровчих лісах Івано-Франківського ОУЛМГ на висоті 300-400 м н. р. м. у вологій грабовій судіброві, вологій грабовій діброві та вологій грабово-буковій яличині. Насадження стиглі та перестійні, середньої повноти, І-ІІ класів бонітету, склад деревних видів не відповідає типу лісу. Встановлено, що за усіма показниками стану (класами ІUFRO) переважають середні значення. З'ясовано, що переважають здорові, без ознак пригнічення дерева. Отже, оцінювання стану та рекреаційного потенціалу досліджених деревостанів і прилеглих територій можуть бути основою для розвитку рекреаційно-туристичної галузі та сприяти сталому управлінню лісами та ландшафтами.
Завантаження
Посилання
Agimass, F., Lundhede, T., Panduro, T. E., & Jacobsen, J. B. (2018). The choice of forest site for recreation: A revealed preference analysis using spatial data. Ecosystem Services, 31, 445–454. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2017.11.016
Alessandro, P., De Meo, I., Grilli, G., & Notaro, S. (2023). Valuing nature-based recreation in forest areas in Italy: An application of Travel Cost Method (TCM). Journal of Leisure Research, 54(1), 26–45. https://doi.org/10.1080/00222216.2022.2115328
Antonelli, M., Barbieri, G., &Donelli, D. (2019). Effects of forest bathing (shinrin-yoku) on levels of cortisol as a stress biomarker: a systematic review and meta-analysis. International journal of biometeorology, 63(8), 1117–1134. https://doi.org/10.1007/s00484-019-01717-x
Beidyk, O. O. (2004). Methodology and methods of analysis of recreational and tourist resources of Ukraine. Extended abstract of Doctors thesis. Kyiv. [In Ukrainian]. URL: https://disser.com.ua/contents/p-2/35457.html
Brooks, S. K., Webster, R. K., & Smith, L. E. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. Lancet 2020, 395, 912–920. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
Dudek, T. (2014). Recreational potential of the Magurski National Park versus the actual number of visitors. Sylwan, 158(11), 875–879 [In Polish]. URL: https://www.researchgate.net/publication/279314952_Recreational_potential_of_the_Magurski_National_Park_versus_the_actual_number_of_visitors_Potencjal_rekreacyjny_Magurskiego_Parku_Narodowego_a_rzeczywista_liczba_zwiedzajacych
Geneletti, D., & Dawa, D. (2009). Environmental impact assessment of mountain tourism in developing regions: A study in Ladakh, Indian Himalaya. Environmental Impact Assessment Review 29(4), 229–242. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2009.01.003
Giergiczny, M., Czajkowski, M., Żylicz, T., & Angelstam, P. (2015). Choice experiment assessment of public preferences for forest structural attributes. Ecological Economics, 119, 8–23. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2015.07.032
Hayduk, A. B. (2020). Economic regulation of the development of the sphere of tourist services. Extended abstract of Doctors thesis. Lviv. [In Ukrainian]. URL: https://tourlib.net/aref_tourism/gajduk.htm
Holubchak, O., Korol, S., Melnychuk, I., & Prykhodko, M. (2019). Optimization of forest ecosystem recreational services formation in conditions of decentralization in Ukraine. In: 2019 7th International conference on modeling, development and strategic management of economic system, 227–231. Dordrecht: Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/mdsmes-19.2019.43
IUFRO – The Global Network for Forest Science Cooperation. URL: https://www.iufro.org/
Kabisch, N., Selsam, P., Kirsten, T., Lausch, A., & Bumberger, J. (2019). A multi-sensor and multi-temporal remote sensing approach to detect land cover change dynamics in heterogeneous urban landscapes. Ecologicalindicators, 99, 273–282. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2018.12.033
Kamp, J. (2022). Coppice loss and persistence in Germany. Trees, Forests and People, 8. https://doi.org/10.1016/j.tfp.2022.100227
Langemeyer, J., Baró, F., Roebeling, P., & Gómez-Baggethun, E. (2015). Contrasting values of cultural ecosystem services in urban areas: The case of park Montjuïc in Barcelona. Ecosystem Services, 12, 178–186. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2014.11.016
Liu, H., & Xu, X. (2023). Exploring the dark side of forest therapy and recreation: A critical review and future directions. Renew. Sustain. Energy Rev, 183 p. https://doi.org/10.1016/j.rser.2023.113480
Molchak, Ya. O., Fesiuk, V. O., & Myskovets, I. Ya. (2004). Assessment of recreational susceptibility of the objects of the nature reserve fund of the Volyn region. Svitdovkillia. URL: https://ekokremen.mvk.pl.ua/sborn2004_02_01.shtml
Nguyen, J., & Brymer, B. (2018). Nature-Based Guided Imagery as an Intervention for State Anxiety. Front. Psychol, 9. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01858
Novytska, S. (2018). Potential of recreational and tourist resources of prospective regional landscape parks of the Ternopil region as objects of recreation. The scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk national pedagogical university. series: geography, 45(2), 129–136. https://doi.org/10.25128/2519-4577.18.2.15
Park, B. J., Tsunetsugu, Y., Kasetani, T., Kagawa, T., & Miyazaki, Y. (2010). The physiological effects of Shinrin-yoku (taking in the forest atmosphere or forest bathing): evidence from field experiments in 24 forests across Japan. Environmental health and preventive medicine, 15, 18–26. https://doi.org/10.1007/s12199-009-0086-9
Parpan, T. V., Holubchak, O. I., Hudyma, V. M., Prykhodko, N. F., Falko, R. I., & Kyrylenko, Ya. O. (2021). Characteristics of recreation forests of Ivano-Frankivsk region and assessment of their potential at permanent research sites. Scientific Bulletin of UNFU, 31(5), 9−16. https://doi.org/10.36930/40310501
Rathmann, J., Sacher, P., Volkmann, N., & Mayer, M. (2020). Using the visitor-employed photography method to analyse deadwood perceptions of forest visitors: a case study from Bavarian Forest National Park, Germany. European Journal of Forest Research, 139(3), 431–442. https://doi.org/10.1007/s10342-020-01260-0
Shparyk, Yu. S. (2012). Characteristics of forests stability and method for their identification. Scientific Bulletin of UNFU, 22(3), 58–63. [In Ukrainian]. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2012/22_3/58_Szpa.pdf
Shparyk, Yu. S., Kommarmot, B., & Berkela, Yu. Yu. (2010). The structure of the beech primeval forest of the Ukrainian Carpathians. Snyatyn: Prut-print. [In Ukrainian]. URL: http://194.44.152.155/elib/local/3309.pdf
Sonntag-Öström, E., Stenlund, T., Nordin, M., Lundell, Y., Ahlgren, C., Fjellman-Wiklund, A., & Dolling, A. (2015). "Natures effect on my mind" –Patients qualitative experiences of a forest-based rehabilitation programme. Urban Forestry & Urban Greening, 14(3), 607–614. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2015.06.002
Trummer, J., & Hegetschweiler, K. T. (2023). How do forest visitors perceive forest management forms? Public acceptance of coppice-with-standards in urban forests. Trees, Forests and People, 14. https://doi.org/10.1016/j.tfp.2023.100439
Voron, V. P., Bondaruk, M. A., Koval, I. M., & Tselishchev, O. G. (2011). Recommendations for a comprehensive assessment of the sustainability of recreational and healthy forests, organization of their monitoring, and optimization of recreational forest use in them. In: Monitoring and increasing the resilience of anthropogenically disturbed forests: a collection of recommendations of URIFFM. Kharkiv, Nove Slovo, 10–112. [In Ukrainian]. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1534487
Wang, R., Zhao, J., & Meitner, M. J. (2017). Urban woodland understory characteristics in relation to aesthetic and recreational preference. Urban Forestry & Urban Greening, 24, 55–61. https://doi.org/10.1016/10.1016/j.ufug.2017.03.019
Wert der Erholung im Schweizer Wald. (n.d.). Wald, Forstpraxis, Waldwirtschaft|Waldwissen.net. URL: https://www.waldwissen.net/de/lebensraum-wald/freizeit-und-erholung/wert-der-erholung-im-schweizer-wald
Переглядів анотації: 137 Завантажень PDF: 132
