Стовбурова біопродуктивність ялинових деревостанів Полонинського хребта Українських Карпат
Анотація
Для встановлення біопродуктивності змодельовано значення таких компонентів надземної фітомаси деревостанів ялини європейської, як: фітомаса стовбура, кори стовбура, гілок, кори гілок та хвої. Для цього використано відповідні залежності від середнього діаметра, висоти стовбурів та відносної повноти деревостанів щільностей досліджуваних компонентів надземної фітомаси, отримані під час проведення попередніх польових та лабораторних досліджень. Для аналізу обрано деревостани ялини європейської у типах лісорослинних умов (ТЛУ) вологий сугруд (C3) та вологий груд (D3) І класу бонітету з відносною повнотою 0,70. Встановлено, що похідні модальні ялинові деревостани в ТЛУ D3 незначно переважають аналогічні в ТЛУ С3 за такими таксаційними показниками деревостанів, як: середня висота (від 2,4 до 0,8 % від 10 до 100 років), середній діаметр (від 4,4 до 2,5 %), сума площ поперечного перетину (від 0,87 до 0,92 %), запас деревостану (від 1,12 до 1,32 %). Щодо компонентів надземної фітомаси дерев, яку використано для встановлення продуктивності і структури фітомаси деревостану, то в ТЛУ D3 вищі значення притаманні фітомасі стовбура (від 6,8 до 10,3 %) та фітомасі стовбура у корі (від 2,7 до 6,7 %). Значення решти показників вищі у ТЛУ C3: фітомаси кори стовбура (від 19,6 до 11,3 %), фітомаси деревини гілок (від 17,8 до 14,5 %), фітомаси кори гілок (від 4,4 до 1,9 %), фітомаси хвої (від 7,7 до 11,9 %). Значення фітомаси кори стовбура у віці 10-30 років вищі в ТЛУ D3, а від 40 до 100 років – у ТЛУ C3. Встановлено, що сумарна надземна стовбурова фітомаса молодняків загалом становить 112066,8 т або 3,0 %, середньовікових деревостанів – 414551,9 т (15,4 %), пристиглих – 865447,1 т (23,4 %), стиглих – 1577981,9 т (42,8 %) та перестиглих – 565439,0 т (15,3 %). Аналізуючи динаміку частки продуктивності стовбурової фітомаси встановлено, що частка фітомаси стовбура зростає від 56,5 до 65,8 %, кори стовбура, навпаки, зменшується від 10,3 до 7,8 %, гілок – від 20,6 до 16,5 %, кори гілок – від 1,9 до 0,9 %, а хвої – від 10,7 до 8,9 %. Загальна надземна стовбурова фітомаса деревостанів ялинових деревостанів на досліджуваній території становить 3691025,2 т, зокрема найбільшу частку становлять стиглі деревостани – 42,8 %. Зважаючи на нерівномірний розподіл площ деревостанів за групами віку, зі зростанням віку деревостану збільшується їх відносна частка у загальній продуктивності фітомаси. Найбільшу частку зокрема продуктивності надземної частини фітомаси деревостанів становить фітомаса стовбура (65,2 %), гілок (16,7 %), кори стовбура (8,1 %), хвої (9,1 %) та кора гілок (1,0 %). Найбільшу частку у структурі загальної продуктивності фітомаси ялинових деревостанів становить фітомаса стовбура. У площині груп віку вона зі збільшенням віку деревостану зростає. Так само збільшується значення частки стовбура у корі від 66,8 до 73,6 %. Частка гілок у корі з віком, навпаки – зменшується від 22,5 до 17,6 %.
Завантаження
Посилання
Debrinyuk, Yu. M. (2008). Physical properties of wood Picea abies [L.] Karst. Scientific Bulletin of UNFU, 18(11), 10–21. [In Ukrainian].
Decoux, V., Varcin, E., & Leban, J.-M. (2004). Relationships between the intra-ring wood density assessed by X-ray densitometry and optical anatomical measurements in conifers. Consequences for the cell wall apparent density determination. Ann. Sci. For. 61, 251–262.
Downes, G., Evans, R., Schimleck, L., & Fritts, H. (2000). The commercial cambium: understanding the origin of wood property variation. Experimental Biology Reviews, 123, 325–336.
Elisabet, Martínez-Sancho, et al. (2020). The GenTree Dendroecological Collection, tree-ring and wood density data from seven tree species across Europe. Scientific Data. 7, 1–12. https://doi.org/10.1038/s41597-019-0340-y
Gerendiain, A. Z., Peltola, H., Pulkkinen, P., Jaatinen, R., Pappinen, A., & Kellomäki, S. (2007). Differences in growth and wood property traits in cloned Norway spruce (Picea abies). Canadian Journal of Forest Research, 37(12), 2600–2611. https://doi.org/10.1139/X07-113
Harmon, N. E., et al. (1986). Ecology of Coarse Woody Debris in Temperate Ecosystems. Abvance in Ecological Research. 15, 133–302. https://doi.org/10.1016/S0065-2504(08)60121-X
Hrynyk, H. H. (2015). Dynamics of the main assessments indexes of spruce forests stands of different exposition and orographic groups of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 25(2), 20–31. [In Ukrainian].
Khariton, I. I., & Sopushinsky, I. M. (2015). Peculiarities of volume mass formation and macrostructure of European spruce wood in the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 25(2), 90–95. Retrieved from: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/ article/view/990. [In Ukrainian].
Knapic, S., Louzada, J. L., Leal, S., & Pereira, H. (2007). Radial variation of wood density components and ring width in cork oak trees. Annals of Forest Science, 64, 211–218.
Krzysik, F. (1978). Nauka o drewnie. Warszawa: PWN, 653 p.
Lakin, G. F. (1980). Biometrics. Moscow: Vysshaya shkola. 293. [In Russian].
Lakyda, P. I. (2002). Phytomass of forests of Ukraine. Ternopil: Zbruch, 256. [In Ukrainian].
Lakyda, P. I., & Volodymyrenko, V. M. (2008). Artificial spruce stands of the Ukrainian Carpathians – a forecast of growth and productivity. Kyiv: NSC IAE, 158. [In Ukrainian].
Lakyda, P. I., Vasylyshyn, R. D., Lashchenko, A. G., & Terentyev, A. Yu. (2011). Standards for assessment of components of aboveground phytomass of trees of the main forest-forming species of Ukraine. Kyiv: Ed. ECO-Inform Dim, 192. [In Ukrainian].
Lanvermann, Ch., Hass, Ph., Wittel, F. K., & Niemz, P. (2014). Mechanical Properties of Norway Spruce: Intra-Ring Variation and Generic Behavior of Earlywood and Latewood until Failure. BioResources, 9(1), 105–119.
Louzada, J. L, & Fonseca, F. (2002). The heritability of wood density components in Pinus pinaster Ait. and the implications for tree breeding. Annals of Forest Science, 59, 867–873.
Louzada, J. L. (2003). Genetic correlations between wood density components in Pinus pinaster Ait. Annals of Forest Science, 60, 285–294.
Molteberg, D., & Hoibo, O. (2006). Development and variation of wood density, kraft pulp yield and fibre dimensions in young Norway spruce (Picea abies). Wood Science and Technology, 40(3), 173–189. https://doi.org/10.1007/s00226-005-0020-2
Parker, M. L., & Henoch, W. N. S. (1971). The use of Engelmann spruce latewood density for dendrochronological purposes. Can. J. For. Res. 1, 90–98.
Pretzsch, H., Biber, P., Schütze, G., & Kemmerer J., Uhl. E. (2018). Wood density reduced while wood volume growth accelerated in Central European forests since 1870. Forest Ecology and Management. 429, 589–616. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2018.07.045
Sopushynskyy, I., Kharyton, I., Teischinger, A., Mayevskyy, V., & Hrynyk, H. (2017). Wood density and annual growth variability of Picea abies (L.) Karst. growing in the Ukrainian Carpathians. Eur. J. Wood Prod. 75(3), 419–428. https://doi.org/10.1007/s00107-016-1079-1
SOU 02.02-37-476: 2006. Trial areas for forest inventory. Mortgage method. Kyiv: Ministry of Agrarian Policy of Ukraine.
Stratiy, N. V. (2016). Quantitative characteristics of quality indicators of white fir, beech and European spruce trees in the stands of NPP "Vyzhnytskyy". Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 79–81. https://doi.org/10.15421/40270417
Szaban, J., Kowalkowski, W., Karaszewski, Z., & Jakubowski, M. (2014). Effect of tree provenance on basic wood density of Norway spruce (Picea abies [L.] Karst.) grown on an experimental plot at Siemianice Forest Experimental Station. Drewno, 57(191), 135–143. https://doi.org/10.12841/wood.1644-3985.061.10
Wagenführ, R. (2007). Holzatlas. Leipzig: VEB Fachbuchverlag, 816.
Zadorozhnyy, A. I., & Hrynyk, H. H. (2019). Dependence of the components of above-ground phytomass of spruce stands on average assessments indexes in the prevailing site types of Poloninsky range of Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 29(2), 35–42. https://doi.org/10.15421/40290207
Zadorozhnyy, A., & Hrynyk, H. (2016). Dynamics of Phytomass Density of Spruces Trees Stem Depending from Types Site Conditions in Limits of Polonynskyy Range of Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 26(4), 32–39. https://doi.org/10.15421/40260405
Zobel, B. J., & Talbert, J. (1984). Applied Forest tree improvement. John Wiley & Sons, 505.
Zobel, B. J., & Van Buijtenen, J. P. (1989). Wood variation and wood properties. Springer, Berlin, 363.
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
