Дослідження впливу фосфітів як стимуляторів відпірності дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) до збудників з роду Phytophthora на території Кротошинське плато (Польща)

Ключові слова: ознаки коріння; морфолого-таксаційні показники дерев; патогени; дефоліація

Анотація

Досліджено перспективи використання фосфітів як стимуляторів відпірності дерев дуба звичайного до патогенів з роду Phytophthora. Для цього на території надлісництва "Кротошин" Регіональної дирекції державних лісів у Познані (Польща) закладено пробні площі, на яких з літака оброблено дубові деревостани препаратами Kalex та Actifos. Для порівняльного аналізу вибрано 30 оброблених препаратами дерев та 30 контрольних. Усі вкриті лісом ділянки характеризуються типом лісорослинних умов свіжий сугруд (C2) та типом лісу – свіжа грабова судіброва. Встановлено статистично обґрунтовану відмінність у середніх значеннях досліджуваних ознак коріння для оброблених фосфітами та контрольних дерев. Встановлено, що сукупний вплив біотичних та абіотичних чинників на ріст дерев та формування їхніх кореневих систем у досліджуваних деревостанах є подібним. Зважаючи на наявність у ґрунті патогенів з роду Phytophthora, дерева, оброблені фосфітами, мають кращі значення стану крони, що було використано як індикатор загального санітарного стану досліджуваних дерев. Здійснений аналіз зміни середніх значень ознак коренів показав відмінність у формуванні власне цих ознак у здорових, пошкоджених та замираючих оброблених фосфітами та контрольних дерев. Зважаючи на певні особливості, формалізовано залежність ступеня дефоліації та синтетичного індексу Syn від відповідних морфолого-таксаційних ознак дерев та ознак коріння. Отримані регресійні рівняння дають змогу пояснити тенденції та здійснити наближений прогноз модельваних залежностей для оброблених фосфітами та контрольних дерев.

Біографії авторів

Г. Г. Гриник, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

д-р с.-г. наук, доцент, ст. наук. співробітник, кафедра лісової таксації та лісовпорядкування

Т. Ошако, Науково-дослідний інститут лісового господарства, Сенкоцін Стари

д-р габілітований лісових наук, професор надзвичайний Відділу захисту лісу

М. Ткачик, Науково-дослідний інститут лісового господарства, Сенкоцін Стари

д-р лісових наук, ад'юнкт, відділу захисту лісу

Посилання

Bobrzański, B. (1979). Analiza ilościowa związków organicznych, PWN, Warszawa.

Dmyterko, E. (1998). Metody określania uszkodzeń drzewostanów dębowych. Sylwan 10, 29–38.

Dmyterko, E., & Bruchwald, A. (2000). Metody określania stopnia uszkodzenia drzewostanów bukowych i ich weryfikacja. Sylwan, 5, 49–58.

Dmyterko, E., Wojtan, R., & Bruchwald, A. (2003). Stan zdrowotny drzewostanów jesionowych (Fraxinus excelsior L.) Nadleśnictwa Mircze. Sylwan, 12, 9–18.

Erwin, D. C., & Ribeiro O. K. (1996). Phytophthora diseases worldwide. APS Press St. Paul, Minnesota, 562 pp.

Fenn, M. E., & Coffey, M. D. (1984). Studies on the in vitro and in vivo antifungal activity of fosetyl-Al and phosphorous acid. Phytopathology, 74, 606–611.

Fenn, M. E., & Coffey, M. D. (1985). Further evidence for the direct mode of action of fosetyl-Al and phosphorous acid. Phytopathology, 75, 1064–1068.

Fotyma, M., & Mercik, S. (1995). Chemia rolna. Wyd. Naukowe PWN. Warszawa.

Grant, D. M., Mörike, K., Eichelbaum, M., & Meyer, U. A. (1990). Acetylation pharmacogenetics: the slow acetylator phetrtype is caused by decreased or absent arylamine N-acetyl transferase in human liver. The Journal of Clinical. Investigation, 85, 968–972.

Grzywacz, A. (1990). Zgorzel siewek drzew leśnych. Choroby drzew leśnych, 3, 1–8 PWRIL, Poznań.

Houston, D. R. (1967). The dieback and decline of northeastern hardwoods. Trees, 28, 12−14.

Jankowiak, R., Stępniewska, H., Bilański, P., & Koläik, M. (2014). Occurence of Phytophthora plurivora and other Phytophthora species in oak forests of southern Poland and their association with site conditions and the health status of trees. Folia microbiologica, 59, 531–542.

Jung, T. (2008). Widespread Phytophthora infestations of nursery stock in Central Europe as major pathway of Phytophthora diseases of forests and seminatural ecosystems. 3rd International Workshop Phytophthora / Pythium and related genera. 9th Congress of Plant Pathology, Turin, Italy, August 24–29 2008.

Jung, T. 1998. Die Phytophthora – Erkrankung der europäischen Eichenarten – wurzelzerstörende Pilze als Ursache des Eichensterbens (The Phytophthora disease of European oak species – root destroying fungi as cause of oak decline). Lincom Europe, Munich, 143 p.

Jung, T., & Blaschke, M. (2004). Phytophthora root and collar rot of alders in Bavaria: distribution, modes of spread and possible management strategies. Plant Pathology. 53, 197–208.

Jung, T., & Burgess, H. (2009). Re-evaluation of Phytophthora citricola isolates from multiple woody hosts in Europe and North America receals a new species, Phytophthora plurivora sp. nov. Personia, 22, 95–110.

Jung, T., & Nechwatal, J. (2008). Phytophthora gallica sp. nov., a new species from rhizosphere soil of declining oak and reed stands in France and Germany. Mycological Research, 112, 1195–1205.

Jung, T., Blaschke, H., & Neumann, P. (1996). Isolation, identification and pathogenicity of Phytophthora species from declining oak stands. European Journal of Forest Pathology, 26, 253–272.

Jung, T., Blaschke, H., & Oßwald, W. 2000. Involvement of soilborne Phytophthora species in Central European oak decline and the effect of site factors on the disease. Plant Pathology, 49, 706–718.

Jung, T., Cooke, D. E. L., Blaschke, H., Duncan, J. M., & Oßwald, W. (1999). Phytophthora quercina sp. nov., causing root rot of European oaks. Mycological Research. 103, 785–798.

Kowalski, T. (1996). Oak decline II. Fungi associated with various disease symptoms on over ground portions of middle-age and old oak (Quercus robur L.) European Journal of Plant Pathology, 3, 136–152

Kowalski, T. (1999). Ciboria batschiana jako sprawca mumifikacji żołędzi. Sylwan, 8, 57–69.

Lakin, H. F. (1980). Biometry. Moskow: Higth schoole. (in Russian).

Mańka, K. (1998). Fitopatologia leśna. PWRiL Warszawa.

Marçais, B., & Bréda, N. (2006). Role of an opportunistic pathogen in the decline of stressed oak trees. Journal of Ecology, 94, 1214–1223.

Müller, E., & Stierlin, H. R. (1990). Sansilva Kronenbilder mit Nadel− und Blattverlustprozenten. Eidgenössische Forschungsanstalt für Wald, Schnee und Landschaft, Birmensdorf.

NATURA 2000. (2013). Standardowy formularz danych. Obszar PLH300002 Uroczyska Płyty Krotoszyńskiej, data opracowania 2002.

Ostrowska, A., Gawliński, S., & Szczubiałka, Z. (1991). Metody analizy i oceny właściwości gleb i roślin. Instytut Ochrony Środowiska. Warszawa.

Oszako, T. (2007). Przyczyny masowego zamierania drzewostanów dębowych. Sylwan, 6, 62–72.

Oszako, T., & Orlikowski, L. B. (2005). Pierwsze dane o występowaniu Phytophthora cinnamomi na dębie szypułkowym w Polsce. Sylwan, 20, 1–7.

Przybył, K. (1999). Diseased changes in root systems of Quercus robur L. and Betula pendula ROTH trees and fungi identified in roots dead showing decay. Zeszyt Naukowy AR im. H. Kołłątaja w Krakowie, 348, 143–152.

Roloff, A. (2001). Baumkronen. Verständnis und praktische Bedeutung eines komplexen Naturphänomens. Verlag Eugen Ulmer GmbH & Co, Stuttgart.

Stępniewska, H., & Dłuszyński, J. (2010). Incidence of Phytophthora cambivora in bleeding lesions on beech stems in selected forest stands in south-eastern Poland. Phytopathologia, 56, 39–51

Stępniewska, H., Jankowiak, R., & Koläik, M. (2008). First report on Phytophthora cambivora from an oak stand in Poland. Phytopathol. Pol. 50, 85–86.

Stocka, T. (1997). Atlas chorób żołędzi. Fundacja Rozwój SGGW, Warszawa.

Tkaczyk M., Milenković I., Nowakowska J. A., Borys M., Kałuski T., Gawlak M., Czyż M., & Oszako T. (2017). Morphological and molecular identification of Phytophthora species isolated from the rhizosphere of declining oak trees in Krotoszyn Plateau. Genetika, 49(1), 203–215. https://doi.org/10.2298/GENSR1701203T

Опубліковано
2019-10-31
Як цитувати
Гриник, Г. Г., Ошако, Т., & Ткачик, М. (2019). Дослідження впливу фосфітів як стимуляторів відпірності дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) до збудників з роду Phytophthora на території Кротошинське плато (Польща). Науковий вісник НЛТУ України, 29(8), 9-24. https://doi.org/10.36930/40290801
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство