Диференціація метаболічної адаптації Quercus robur L. та Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc. в умовах техногенної трансформації довкілля

  • П. С. Гнатів Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни https://orcid.org/0000-0003-2519-3235
  • Н. І. Вега Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни https://orcid.org/0000-0003-2609-0393
  • О. М. Гриник Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0002-2710-6118
  • Н. Я. Лопотич Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни https://orcid.org/0000-0003-2519-3235
  • А. Д. Шовган Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
Ключові слова: едафотоп, токсичні метали, метаболіти, фітомеліорація міста

Анотація

Досліджено, що в різних умовах розташування та функціонального призначення зелених зон міст Львова та Дубляни відбуваються різні реакції досліджуваних деревних видів – дуба звичайного та багряника японського – на зміни навколишнього природного середовища. Техногенні емісії зумовлюють певні зміни до фосфатизації, алкалізації та інтенсивного забруднення ґрунтів міських територій різного типу хімічними елементами та важкими металами від діяльності людини. Під час досліджень виявлено диференціацію метаболічних адаптацій від комплексного впливу урботехногенного середовища на рослини. Проаналізовано актуальні зміни хімічного складу листків дерев за показниками вмісту важких металів, азотистих та безазотистих метаболітів. Установлено істотно більше накопичення вмісту хімічних елементів в асиміляційному апараті дуба звичайного та багряника японського у насадженнях на досліджуваних територіях, виявлено їх видоспецифічні особливості щодо золоакумулятивної здатності. Багряник японський виявився ефективним щодо очищення довкілля від забруднень декоративним деревним видом, який доцільно впроваджувати у зелені зони населених місць. Під впливом трансформації ґрунтових умов й забруднення в асиміляційних органах деревних рослин відбувалися структурно-метаболічні зміни, спрямовані на пристосування видів у нових для них умовах навколишнього середовища. Дуб звичайний демонстрував ознаки стійкості метаболізму асиміляційних органів до урботехногенних змін навколишнього середовища дещо краще, ніж інтродукований вид. З'ясовано, що багряник японський проявив пластичність структури і пропорцій метаболітів листків, динамічно змінював її у новому для себе середовищі акліматизації і, при цьому виконував ефективну металоакумуляційну функцію у зоні сильного техногенного забруднення – середовищі Львова.

Біографії авторів

П. С. Гнатів, Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни

д-р біол. наук, професор, завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства

Н. І. Вега, Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра агрохімії та ґрунтознавства

О. М. Гриник, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу

Н. Я. Лопотич, Львівський національний університет природокористування, м. Дубляни

 канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

А. Д. Шовган, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. біол. наук, доцент, кафедра ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу

Посилання

Hnativ, P. S. (2014). Functional diagnosis in dendroecology. Lviv, 361.

Hnativ, P. S., Lagush, N. I., & Haskevich, O. V. (2019). Morphological and physical and chemical diagnostics of soils. Education manual, Lviv: Magnolia-2006, 170 p.

Hnativ, P. S., Lopotych, N. J., Parkhuts, B. I., Haskevych, O. V., & Veha, N. I. (2020). Urban trees assimilation efficiency and assessment of environment quality. Ukrainian Journal of Ecology, 10(1), 151–157. https://doi.org/10.15421/2020_24

Jevsieieva, M. V., Zvuzdecka, N. S., & Panchenko, T. I. (2011). Environmental safety zone roadside soil on the content of lead compounds. Collection of the scientific articles of "III of Allukrainian convention of environmentalists with international participation", 2, 622–624.

Korshykov, I. I., & Hnativ, P. S. (2003). Urbotechnogenic environment as an integral factor in adaptation of plants. Industrial ecology, 3, 78–82.

Kucherjavyj, S. V. (2003). Street spaces are already greening in Lviv and ecological features of their development. Sciences announcer of Ukrainian SFEU, 11(5), 323–326.

Kuziv, R. (2001). The influence of environmental factors on the intensity of photosynthesis in rock oak and common oak seedlings. Proceedings of the Scientific Society named after Shevchenko. Vol. 7. Ecological collection of the National Academy of Sciences. Lviv, 252–263.

Methodical pointing on determination of heavy metals in soils of farm lands and products of plant-grower. (1992). Moscow, 61 p.

Mirzak, O. V. (2002). Environmental features edafotops urban areas steppe zone of Ukraine (on the example of Dnepropetrovsk). Dnipropetrovsk, 20 p.

Pochynok, H. M. (1976). Methods of biochemical analysis of plants. Kyiv: Science. Dumka, 5–77.

Polovyu, V., Hnativ, P., Chojnicki, J., Lahush, N., Ivaniuk, V., Avhustynovych, M., Haskevych, O., Lukashchuk, L., & Lukyanik, N. (2022). Changes in agrochemical soils indices of West of Ukraine under the impact of approval and aridization of the climate. Soil Science Annual, 73(1). https://doi.org/10.37501/soilsa/146855

Voloschynska, S. S. (2012). Heavy metals in soils urboecosystem s. Kovel. Scientific announcer of the Chernivtsi university. Biology (Biological systems), 4(2), 145–148.

Опубліковано
2023-04-25
Як цитувати
Гнатів, П. С., Вега, Н. І., Гриник, О. М., Лопотич, Н. Я., & Шовган, А. Д. (2023). Диференціація метаболічної адаптації Quercus robur L. та Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc. в умовах техногенної трансформації довкілля. Науковий вісник НЛТУ України, 33(2), 31-38. https://doi.org/10.36930/40330204
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство