Варіанти формування соснових деревостанів на порушених видобуванням бурштину землях

  • В. М. Сухович Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • Л. І. Копій Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0001-6672-3904
  • Ю. Й. Каганяк Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • С. Л. Копій Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0002-7322-7244
  • О. О. Мелещук ДП "Костопільське лісове господарство", м. Костопіль https://orcid.org/0000-0002-9166-1554
  • М. Л. Копій Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0003-4355-5543
  • А. А. Новак Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0003-1239-7423
  • В. М. Гончар Надслучанський інститут НУ водного господарства та природокористування, м. Березне https://orcid.org/0000-0002-2522-6466
Ключові слова: розподіл, діаметр на відземку, висота, об'єм, стаціонарна пробна площа, молодняки, біометрична характеристика

Анотація

Істотним негативним явищем на території земель лісового фонду Полісся є вторинне користування природними ресурсами під час видобування бурштину, що поширено на великих площах у межах окремих лісництв. Найбільші площі з пошуку та видобутку бурштину виявлено в лісництвах Дубровицького, Клесівського, Володимирецького та Зарічненського лісгоспів Рівненської області. Програмою відповідних дослідів передбачалося вивчити особливості формування лісівничо-таксаційних показників молодого насадження при різних варіантах догляду за лісостаном на різних секціях дослідного стаціонару. Розробки бурштину просторово реалізовані із різною інтенсивністю. Водночас деградація ґрунтового профілю найпоширеніших в умовах аналізованого регіону типів ґрунтів у майбутньому ускладнить процеси відтворення рослинного покриву. Тому цей чинник може позначитися на успішності відтворення фітоценозу за участю сосни. Отримані наукові дані актуалізують подальшу корекцію програми лісогосподарських заходів у деревостанах на початковій стадії росту та розвитку (в молодняках 1 групи). Здійснено дослідження впливу видобування бурштину на особливості росту і розвитку сосни звичайної у лісових насадженнях свіжого бору Клесівського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство" при різних способах догляду. На чотирьохсекційному дослідному об'єкті, закладеному у шестирічних лісових культурах, де видобували бурштин, проаналізовано ріст і розвиток сформованого деревостану за участю сосни звичайної та листяних домішок після здійснення лісогосподарських заходів. Відповідно до програми досліджень на секції (c) проведено суцільне вирубування листяних домішок і залишено сосну звичайну, на секції (а) насадження залишено без втручання (контроль), на секції (b) проведено надрубування 1/3 висоти стовбурів листяних порід, на секції (d) надрубування листяних екземплярів здійснено на 1/2 їх висоти. Встановлено, що проведення догляду за відповідною методикою сприяє формуванню найнижчої висоти сосни звичайної на контролі (а), дещо вищою до 1,3 м вона є на секції зі вкороченою на 1/3 висоти березою (b), вищою ніж 1,4 м сосна звичайна є на секції із суцільним вирубуванням листяних (c) і найвищою 1,7 м сосна є на секції з надрубуванням листяних домішок на ½ їх висоти (d). Встановлено домінування листяних деревних видів на контролі за висотою, діаметром та запасом. Береза серед листяних видів на контролі переважає за висотою і діаметром, а також за запасом. Найкраще сосна звичайна за площею поперечного перетину стовбурів представлена на контролі (0,77 м2/га) на секціях c (0,45 м2/га) та d (0,37 м2/га). Найменша кількість саджанців сосни збереглась на секції b. Відзначено позитивний вплив надрубування берези повислої на ріст і розвиток сосни на деяких секціях. Зокрема, на секції b висота саджанців сосни порівняно з контролем (1,1 м) зросла до 1,3 м, але найкращий позитивний ефект відзначено на секції d з надрубуванням берези на 1/2 висоти, що сприяло підвищенню висоти сосни до 1,7 м, а D0-середньоарифметична величина розподілу становила 1,8 порівняно з контролем.

Біографії авторів

В. М. Сухович, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

аспірант, кафедра екології

Л. І. Копій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри екології

Ю. Й. Каганяк, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

д-р с.-г. наук, професор, кафедра лісової таксації та лісовпорядкування

С. Л. Копій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

О. О. Мелещук, ДП "Костопільське лісове господарство", м. Костопіль

канд. с.-г. наук, директор

М. Л. Копій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, асистент, кафедра екології

А. А. Новак, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

В. М. Гончар, Надслучанський інститут НУ водного господарства та природокористування, м. Березне

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

Посилання

Drejper, N., & Smit, G. (1973). Prikladnoy regrecionnyj analiz. Moscow: Statistika, 392 p. [In Russian].

Gonchar, V. M., Kopiy, L. I., Raganiak, Ju. Yo., Kopiy, S. L., Myhajlenco, M. M., Kopiy, M. L., & Fizyk, Ju. I. (2014). Dynavika zapasu elementarnyh Chastyn mishanyh derevostaniv Zahidnogo Polissia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 12, 140–147. [In Ukrainian].

Kopiy, L. I. (2002). Tkologichni pryncypy optymizacii lisystosti v rajoni Karpat. Scientific Bulletin of UNFU, 12(4), 3139. [In Ukrainian].

Kopiy, L. I., Raganiak, Ju. Yo., Kopiy, S. L., Suhovych, V. M., Kopiy, M. L., & Fizyk, I. V. (2019). Struktura sosnovyh derevostaniv rajonu vydobutku burshtynu u pivnichno-shidnij chastyni Zahidnogo Polissia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 19, 50–59. https://doi.org/10.15421/411926

Kurepa, S. S. (2009). Zmina poverhnevogo sharu gruntu vnaslidok gidropompovogo vydobuvannia burshtynu v urochyshchi "Danky". Materialy msznar. nauk.-praktych. konf. "Zberezennai ta vidnovlennia bioriznomanittia pryrodno-zapovidnyh terytorij". Sarny, 936 p. [In Ukrainian].

Mykhaylenko, M. M., Kopiy, S. L., Fizyk, I. V., Kopiy, M. L., Hontchar, V. M., & Kopiy, L. I. (2016). Vplyv lisogorpodarskyh zahodiv na vmist pigmentiv hvoi sosny zvychainoi v borovyh umovah Zahidnogo Polissia. Scientific Bulletin of UNFU, 26(7), 126–133. https://doi.org/10.15421/40260720

OST 56-69-83. (1985). Ploshhadi probnye lesoustroitelnye. Metod zakladki. Moscow: Gosleskomitet, 60 p. [In Russian].

Sukhovych, V. M., Kopii, S. L., Kahaniak, Yu. Y., Kopii, L. I., et. al. (2019). Strukturnyi analiz rozpodilu zapasu sosnovykh derevostaniv u kharakternykh dlia rozrobky burshtynu lisoroslynnykh umovakh na terytorii DP "Dubrovytske lisove hospodarstvo". Scientific Bulletin of UNFU, 29(9), 65–69. https://doi.org/10.36930/40290911

Tsuryk, Ye. I. (2000). Perelikova taksatsiia lisu: navch. posibnyk. Lviv: UkrDLTU, 260 p. [In Ukrainian].

Tsuryk, Ye. I. (2001). Taksatsiini oznaky y budova nasadzhen: navch. posibnyk. Lviv: UkrDLTU, 362 p. [In Ukrainian].

Vencel, E. S. (2001). Teoria veroiatnosti. Moscow: Vysshaja shcola, 575 p. [In Russian].

Опубліковано
2021-11-25
Як цитувати
Сухович, В. М., Копій, Л. І., Каганяк, Ю. Й., Копій, С. Л., Мелещук, О. О., Копій, М. Л., Новак, А. А., & Гончар, В. М. (2021). Варіанти формування соснових деревостанів на порушених видобуванням бурштину землях. Науковий вісник НЛТУ України, 31(5), 17-21. https://doi.org/10.36930/40310502
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають