Мікробіологічна активність у ризосфері травосумішей на рекультивованих землях

  • Б. В. Борисюк Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
  • В. В. Швець Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир
  • М. Л. Копій Національний лісотехнічний університет України, м. Львів https://orcid.org/0000-0003-4355-5543
Ключові слова: травосуміші; рослинні угруповання; ризосфера; біологічний етап рекультивації; бактерії; мінералізація; мікологічна структура

Анотація

Розглянуто вплив структури та способу посіву травосумішей на біологічну активність та мікологічну структуру рекультивованого ґрунту на різних дослідних об'єктах. Відзначено, що між мікрофлорою та рослинами постійно відбуваються взаємовигідні біотичні зв'язки, які позначаються на зростанні чисельності основних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосферній зоні. Кореневі виділення рослин специфічно впливають як на розвиток мікроорганізмів кореневої зони, так і на біохімічну активність ґрунту. Встановлено перевагу зростання чисельності бактерій, що використовують мінеральний азот, та стрептоміцетів за варіанта травосумішей: очеретянка звичайна, грястиця збірна, конюшина червона, як при рядковому посіві, так і при посіві у розкид. Відзначено, що на дослідних варіантах травосумішей процеси мінералізації відбуваються більш інтенсивно, відповідно рівень активності мікрофлори значно вищий порівняно із проектованим складом. Емісія вуглекислого газу на дослідних ділянках у 2017 р. є вищою від контрольного варіанта, що свідчить про вищий рівень мікробіологічної активності в ризосфері дослідних травосумішей на рекультивованих ділянках. Відповідно до динаміки показників мінералізації спостерігаємо зміни показників коефіцієнта оліготрофності. Доведено, що під час розвитку агроценози дослідних варіантів за показниками мікробної біомаси переважають агроценоз проектованого складу травосумішей. Досліджено, що на порушених ґрунтах Яворівського та Новороздільського сірчаних кар'єрів, зростання видового різноманіття рослин сприяє також збагаченню мікологічної структури ґрунтів. Відзначено, що найвищою біологічною різноманітністю (50 видів) мікроміцетів з високою частотою трапляння Aureobasidium pullulans (23,1 %), Trichoderma lignorum (12,5 %) характеризуються порушені землі Новороздільського сірчаного кар'єру, на яких створені мішані деревостани. Дещо менша різноманітність (43 види) характерна для мікобіоти ґрунтів з високою частотою трапляння Penicillium digitatum (31,5 %), Aureobasidium pullulans (18,5 %) на території Яворівського сірчаного кар'єру, де видовий склад деревостанів значно спрощений.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Афіліація авторів

Б. В. Борисюк, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екології

В. В. Швець, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

аспірант, кафедра екології

М. Л. Копій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, асистент, кафедра екології

Посилання

Aliev, I. N. (2012). Estestvennoe oblesenie i biologicheskaia rekultivatciia narushennykh zemel Severnogo Kavkaza (na primere Kabardino-Balkarii). Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.01 – Forest crops and Phytomelioration). Volgograd, 42 p. [In Russian].

Andreiuk, K. I., Iutynska, H. O., Antypchuk, A. F., et al. (2001). Functioning of microbial coenoses of soil in the conditions of anthropogenic loading. Kyiv: Charms, 240 p. [In Ukrainian].

Babeva, I. P., & Zenova, G. M. (1989). Biologiia pochv: tutorial. (D. G. Zviagintceva Scientific Ed.). Moscow: Publishing house of Moscow State University, 336 p. [In Russian].

Bashkatov, V. G., Torokhova, O. N., Zhukov, S. P. (2002). Rekomendatcii po formirovaniiu meliorativnogo rastitelnogo pokrova na otvalakh ugolnykh shakht Donbassa: prakt. rekomendatcii. Donetck, 36 p. [In Russian].

Borysiuk, B. V., Demianchuk, L. S., & Bunas, A. A. (2013). Vplyv rehuliatoriv rostu roslyn na aktyvnist mikroflory korenevoi zony roslyn khmeliu. Agroecological journal, 3, 70–74. [In Ukrainian].

Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogoopyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii): tutorial. (5th ed. add. and revised). Moscow: Agropromizdat, 351 p. [In Russian].

Kopii, M. L., & Oliferchuk, V. P. (2016). Mikolohichna struktura gruntu v mezhakh sformovanykh ekotopiv porushenykh landshaftiv Yavorivskoho sirchanoho karieru. Scientific Bulletin of UNFU, 26(1), 174–181. [In Ukrainian].

Kopii, M. L., Oliferchuk, V. P., & Kopii, L. I. (2016). Vydove riznomanittia mikromitsetiv gruntu terytorii Novorozdilskoho sirchanoho karieru. Scientific Bulletin of UNFU, 26(3), 278–287. [In Ukrainian].

Mekich, M. Z., Dzhura, N. M., & Terek, O. I. (2013). Funktsionalne i prykladne znachennia biolohichnoi aktyvnosti gruntu. Studia Biologica, 7(3), 247–258. [In Ukrainian].

Metody pochvennoi mikrobiologii i biokhimii. (1991). (D. G. Zviagintceva Scientific Ed.). Moscow: Publishing house of Moscow State University, 304 p. [In Russian].

Microbiological methods for assessing soil quality. In: Bloem J., Hopkins D. W., Benedetti A. (Ed.). (2005). Wallingford: CABI Publishing, 307 p.

Tepper, E. Z., Shilnikova, V. K., & Pereverzeva, G. I. (1993). Praktikum po mikrobiologii. Moscow: Kolos Publishing House, 175 p. [In Russian].

Volkohon, V. V. (2012). Mikrobiolohichni aspekty vidtvorennia rodiuchosti gruntiv. Bulletin of Agricultural Science, 9, 9–14. [In Ukrainian].


Переглядів анотації: 163
Завантажень PDF: 0
Опубліковано
2020-06-04
Як цитувати
Борисюк, Б. В., Швець, В. В., & Копій, М. Л. (2020). Мікробіологічна активність у ризосфері травосумішей на рекультивованих землях. Науковий вісник НЛТУ України, 30(3), 24-28. https://doi.org/10.36930/40300304
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають