Особливості радіального приросту фенологічних форм дуба звичайного (Quercus robur L.) у Західному Лісостепу України

Ключові слова: дендрологічні ряди, рання та пізня фенологічні форми, чутливість, синхронність

Анотація

Досліджено особливості формування радіального приросту ранньої та пізньої фенологічних форм дуба звичайного (Quercus robur L.) у деревостанах Західного Лісостепу України. Використано стандартні статистичні та дендрохронологічні методики. Наведено основні кількісні показники приросту впродовж 1961-2010 років. Виявлено пікові мінімальні та максимальні значення приросту. Результати аналізу демонструють подібність хронологічних серій дерев дуба звичайного обох фенологічних форм. Ряди приросту обох феноформ дуба звичайного змінюються суміжно та синхронно, з незначною перевагою у прирості пізньої феноформи, яка є більш виразною у період з 1972 по 2002 роки. За межами цього періоду дендроряди феноформ дуба є практично тотожними. Розраховано такі статистичні показники, як: середньорічний темп радіального приросту; розмах варіації; стандартне відхилення; коефіцієнт варіації. Використано аналітичні результати щодо автокореляції хронологічних рядів, їх чутливості та синхронності. Розмах варіації дерев ранньої та пізньої феноформ практично не різниться і становить 1,13 та 1,11 мм відповідно. За величиною стандартного відхилення розсіювання приростів феноформ дуба звичайного різниться лише на 4,2 % і становить для ранньої та пізньої форм 0,24 та 0,25 мм відповідно. Варіація рядів приросту ранньої феноформи дуба вказує на помірні структурно-функціональні зміни усіх дендрорядів і становить 13,16 %, пізньої – 12,80 %. Усі насадження, за радіальним приростом, мають слабку чутливість до зовнішніх факторів, проте рання форма дуба звичайного є більш чутливою, ніж пізня. Щорічні коефіцієнти чутливості ранньої феноформи змінюються в діапазоні від -0,22 до 0,23, пізньої – від -0,18 до 0,20. Чутливість усіх хронологічних серій посилюється з віком деревостанів. Автокореляцію рядів приросту розраховано до п'ятого порядку включно. Вона є однаково тісною та тривалою в обох фенологічних форм дуба звичайного. Синхронність приростів ранньої та пізньої феноформ значна і становить для регіону досліджень 89,80 %, що є верхньою межею високого рівня синхронності.

Біографії авторів

А. А. Новак, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

С. Л. Копій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісівництва

В. О. Агій, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

аспірант, кафедра екології

Посилання

Aksenov, P. A., & Korovyn, V. V. (2007). Yssledovanye struktury y khymycheskoho sostava drevesyny duba razlychnoho heohrafycheskoho proyskhozhdenyia dlia otsenky eho pryhodnosty k proyzvodstvu vysokokachestvennykh koniachnykh spyrtov. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho unyversyteta lesa "Lesnoi vestnyk", 5, 9-16. [In Russian].

Alekseev, A. S. (1990). Kolebanyja radyaljnogho pryrosta v drevostojakh pry atmosfernom zaghrjaznenyy. Lesovedenye, 2, 82-86. [In Russian].

Arefev, S. P. (2003). K dendrokhronolohycheskoi rekonstruktsyy y otsenke sostoianyia Tarmanskoho lesobolotnoho kompleksa. Vestnyk ekolohyy, lesovedenyia y landshaftovedenyia, 4, 66-76. [In Russian].

Bulokhov, A. D., & Sylchenko, Y. Y. (2015). Rasprostranenye rannei y pozdnei form Quercus robur L. na terrytoryy Brianskoi oblasty. Vestnyk Brianskoho hosudarstvennoho unyversyteta. Tochnye y estestvennye nauky, 2, 3813-83. [In Russian].

Bytvynskas, T. T. (1974). Dendroklymatycheskye yssledovanyia. L.: Hydrometeoyzdat, 170. [In Russian].

Cook, E. R. (1985). A Time Series Analysis Approach to Tree-Ring Standardization: Ph. D. Dissertation. Tucson, AZ: University of Arizona, 171.

Coutinho, J. P., Carvalho, A., & Lima-Brito, J. (2015). Taxonomic and ecological discrimination of Fagaceae species based on internal transcribed spacer polymerase chain reactionrestriction fragment length polymorphism. AoB Plants, 7(1), 60-79.

Dantec, C. F., Ducasse, H., Capdevielle, X., Fabreguttes, O., Delzon, S. & Desprez-Loustau, M. (2015). Escape of spring frost and disease through phenological variations in oak populations along elevation gradients. Journal of Ecology, 103(4). 1044-1056.

Efymov, Yu. P. (1967). Fenolohycheskye formy duba chereshchatoho v tsentralnoi lesostepi y ykh lesokhoziaistvennoe znachenye. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.01.), 24. [In Russian].

Efymov, Yu. P. (1975). K voprosu o terrytoryalnom rasprostranenyy fenolohycheskykh form duba chereshchatoho. Henetyka, selektsyia, semenovodstvo y yntroduktsyia lesnykh porod, 2, 37-45. [In Russian].

Ferguson, C. W. (1969). A 7104-year annual tree-ring chronology for Bristlecone pine, Pinus aristata, from the White Mountains, California. Tree-Ring Bull, 29, 3-4, 3-29.

Fritts, H. G. (1976). Tree-ring and climate. New York, Academic Press, 567.

Hensiruk, S. A. (2002). Lisy Ukrainy. Lviv, 496. [In Ukrainaian].

Kitin, P. (1990). Dynamics of the cambial divisions in the early and late flushing forms of pedunculate oak (Quercus robur L. f. praecox Czern. and Q. robur L. f. tardiflora Czern.) grown in Sofia. Nauka za gorata (Forest Science), 10-21.

Lovelyus, N. V. (1979). Yzmenchyvost pryrosta derevev. Dendryndykatsyia pryrodnykh protsessov y antropohennykh vozdeistvyi. L.: Nauka, 232. [In Russian].

Matveev, S. M. (2003). Dendroyndykatsyia dynamyky sostoianyia sosnovykh nasazhdenyi Tsentralnoi Lesostepi. Voronezh: Yzd-vo VHU, 272. [In Russian].

Molchanov, A. H. (2012). Yntensyvnost fotosynteza fenolohycheskykh form duba chereshchatoho v uslovyiakh nedostatochnoho uvlazhnenyia. Lesovedenye, 4, 31-38. [In Russian].

Mylenyn, A. Y. (1997). Ekolohycheskye osobennosty fenolohycheskykh raznovydnostei duba chereshchatoho (Quercus robur L.) v uslovyiakh TsChR. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (03.06.16), 24. [In Russian].

Nogel, P. (1981). Auskeilende und fehlenge Jahrrinde in absterbenden Tannen (Abies alba Mill). Allg. Forstzeitschrift, 36(28), 709-711. [In German].

Novak, A. A., & Vytseha, R. R. (2021). Rol pokhodzhennia derevostaniv pry formuvanni radialnoho pryrostu duba zvychainoho (Quercus robur L.) u Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 139, 97-105. [In Ukrainaian].

Opria, A. T. (2012). Statystyka. Kyiv, 448. [In Ukrainaian].

Puchałka, R., Koprowski, M., Gričar, J., & Przybylak, R. (2017). Does tree-ring formation follow leaf phenology in Pedunculate oak (Quercus robur L.)? European Journal of Forest Research, 136, 259-268.

Samaryn, V. F. (1979). Formy duba chereshchatoho y ykh rost v uslovyiakh sukhoi nahornoi dubravy. Lesnoe khoziaistvo, 7, 40-41. [In Russian].

Semenova, K. D., & Tarasova, K. I. (2018). Biznes-statystyka. Kyiv, 210. [In Ukrainaian].

Shyiatov, S. H. (1970). K metodyke rascheta yndeksov pryrosta derevyev. Ekologyia, 3, 12-18. [In Russian].

Shyiatov, S. H., & Mazepa, V. S. (1986). Tsyklychnost radyalnoho pryrosta derevev v vysokohoriakh Urala. Dendrokhronolohyia y dendroklymatolohyia. Novosybyrsk: Nauka, 134-160. [In Russian].

Shytov, V. P. (1986). Formovoe raznoobrazye poimennykh dubrav Polesia y puty ykh khoziaistvennoho yspolzovanyia. Abstract of Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.01), 25. [In Russian].

Sylchenko, Y. Y. (2011). Sravnytelnaia kharakterystyka produktyvnosty dubrav, sformyrovannykh yz rannei y pozdnei fenoform duba chereshchatoho. Vestnyk Brianskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 4, 1-3. [In Russian].

Tkach, V. P., Kuprina, N. P., & Lukianets, V. A. (2014). Stan i zhyttiezdatnist duba v Lisostepu Ukrainy. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 125. 64-71. [In Ukrainaian].

Veresyn, M. M. (1958). O fenolohycheskykh formakh duba chereshchatoho y yspolzovanyy ykh v lesorazvedenyy. Yzvestyia vysshykh uchebnykh zavedenyi, 3, 3-15. [In Russian].

Vykhrov, V. E., & Enkova, E. Y. (1953). Dynamyka vehetatsyonnoho pryrosta drevesyny rano- y pozdnoraspuskaiushchykhsia form duba v sviazy s uslovyiamy proyzrastanyia. Trudy Ynstytuta lesa, IX, 5-28. [In Russian].

Опубліковано
2022-08-30
Як цитувати
Новак, А. А., Копій, С. Л., & Агій, В. О. (2022). Особливості радіального приросту фенологічних форм дуба звичайного (Quercus robur L.) у Західному Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України, 32(4), 7-11. https://doi.org/10.36930/40320401
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають