Особливості сезонного розвитку видів роду Juglans L. в умовах Київського Полісся
Анотація
Досліджено особливості сезонного розвитку рослин роду Juglans в умовах Лісостепу України у 2015-2018 рр. Встановлено, що умовах Лісостепу першим починають вегетувати рослини зі Східноазійської флористичної області (J. mandshurica) 3.04±4,5. За період фенологічних спостережень спочатку фаза цвітіння відбувалась у Східноазійських видів (J. mandshurica) 07.05±6,1 за суми ефективних температур 361,1±32,2. Рослини з Мадреанської флористичної області починають цвісти пізніше від усіх дослідних рослин – 25.05±6,1 (J. major) за суми ефективних температур 407,2±12,8. Завершення цвітіння спочатку спостерігається у рослин зі Східноазійської флористичної області (J. mandshurica) 19.05±6,2 за суми ефективних температур 401,2±65,1. Найпізніше з-поміж усіх дослідних видів завершується фаза цвітіння у рослин з Мадреанської флористичної області (J. microcarpa) 08.06±6,5 за суми ефективних температур 496,1±24,4. Достигання плодів спочатку відбувається у рослин Східноазійської флористичної – наприкінці третьої декади серпня (J.mandshurica) за суми ефективних температур +2430±5,1 оС. Достигання плодів у рослин з Атлантико-Північноамериканської флористичної області відбувається на початку другої декади вересня – 12.09±3,3 (J. nigra) за суми ефективних температур 2675±6,4 оС. У рослин з Мадреанської флористичної області плоди достигають на початку третьої декади вересня. Початок осіннього забарвлення листків спочатку зафіксовано у рослин зі Східноазійської (Японо-Китайської) флористичної області 28.08±9,5 (J.mandshurica) за суми ефективних температур 2430±6,5 оС. Найпізніше, з усіх дослідних видів, ця фаза настає у рослин з Мадреанської флористичної області (J. major) 15.09±6,5 за суми ефективних температур 2705,1±60,4. Листопад (кінець вегетації) спочатку спостерігається у рослин Східноазійської (Японо-Китайської) флористичної області, в середньому 12.09±3,7 за суми ефективних температур +2675,4±105,65 оС. У рослин Мадреанської флористичної області листопад настає пізніше від усіх дослідних видів в середньому 22.09±6,7 за суми ефективних температур +2780. З'ясовано, що кліматичні умови району інтродукції сприятливі для масового вирощування цих рослин. Тривалість вегетаційного періоду рослин Juglans становить 173‑195 днів, що відповідає тривалості вегетаційного періоду в регіоні інтродукції.
Завантаження
Посилання
Aboimova, A. N., & Polyakov, A. K. (2014). Sezonnoye razvitiye i ustoychivost k zime Juglans regia L. na yugo-vostoke Ukrainy: mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya Lisove i sadovo-parkove khozyaystvo KhKhI veka: aktualnyye problemy i perspektivy", (Kiyev, 13-14 avgusta 2014 y.), 175 p. [In Russian].
AMS Council. (2012). American Meteorological Society (AMS) Information Statement on Climate Change: journal. Boston, Massachusetts, USA: AMS, 20 August.
Bulygin, N. Ye. (1976). Dendrologiya. Fenologicheskiye nablyudeniya nad listvennymi drevesnymi rasteniyami: Posobiye po provedeniyu ucheb.-nauch. issledovaniy dlya studentov lesokhoz. fak. Lviv: Riolta, 70 p. [In Russian].
Fokina, N. V., Ligayeva, N. A., & Busygina, L. V. (2013). Dinamika klimata i izmeneniye fenologicheskikh sezonov goda zapovednika "Stolby". Vestnik KGPU im. V. P. Astafyeva, 2(24), 228–231. [In Russian].
Grishko-Bogmenko, B. K. (1969). Biologicheskiye osobennosti vidov roda Juglans v usloviyakh lesostepi Ukrainy. Abstract of Candidate Dissertation for Biological Sciences. Kiyev, 20 p. [In Russian].
Jackson, R., & Jenkins, A. (2012). Vital signs of the planet: global climate change and global warming: uncertainties: journa. Earth Science Communications Team at NASAs Jet Propulsion Laboratory – California Institute of Technology, 17 November.
Kapper, V. G. (1930). Ob organizatsii yezhegodnykh sistematicheskikh nablyudeniy nad plodonosheniyem drevesnykh porod: Tr. po lesnomu opytnomu delu. Leningrad, 8, 103–139. [In Russian].
Metodika. (1975). Metodika fenologicheskikh nablyudeniy v botanicheskikh sadakh SSSR. Moscow: Izd-vo AN SSSR, 27 p. [In Russian].
Pogoda Kiyev. (2014 2019). Yelektronniy resurs. Retrieved from: http://prognoz-pogoda.com/arhiv/kyiv. [In Russian].
Shnelle, F. (1961). Fenoglogiya rasteniy: Monografiya. Leningrad: Gidrometizdat, 259 p. [In Russian].
The Plant List. (2019). Retrieved from: https://www.theplantlist.org/
Tyzh, P. M., & Antonyuk, N. M. (1984). Skoroplodnaya i obyknovennaya formy orekha gretskogo. Kyiv: Nauk. dumka, 136 p. [In Russian].
World Plant. (2019). Retrieved from: https://www.worldplants.ca/
Zaitsev, G. N. (1981). Fenologiya drevesnykh rasteniy. Moscow: Nauka, 120 p. [In Russian].
Zaytsev, G. N. (1991). Matematicheskiy analiz biologicheskikh dannykh: Monografiya. Moscow: Nauka, 184 p. [In Russian].
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
