АНІЗОТРОПІЯ РОЗБУХАННЯ ПРЯМОВОЛОКНИСТОЇ ТА ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЇ ДЕРЕВИНИ ABIES ALBA MILL.

  • R. T. Maksymchuk Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
Ключові слова: ялиця біла, хвилясто-завилькувата деревина, розбухання деревини, об'ємна маса, анізотропія деревини

Анотація

Вивчено особливості анізотропії розбухання прямоволокнистої та хвилясто-завилькуватої деревини ялиці білої в межах радіуса та висоти стовбура. Дослідженнями охоплено ялицевий деревостан у вологій смереково-буковій суяличині Буковинських Карпат. Взірці деревини відібрано з 12 модельних дерев ялиці білої із прямоволокнистою та хвилясто-завилькуватою структурою деревини. Встановлено, що середні значення тангентального та радіального розбухання прямоволокнистої деревини є більшими від аналогічних показників хвилясто-завилькуватої. Середні значення розбухання прямоволокнистої деревини за об'ємом становить 14,2-14,3 %, а для хвилясто-завилькуватої деревини – 11,9-12,1 %. Величина поперечної анізотропії розбухання прямоволокнистої деревини є на 20 % більшою від подібного показника для хвилясто-завилькуватої деревини ялиці білої. Щільність прямоволокнистої деревини при абсолютній вологості 8 % становить 380 кг∙м-3 на висоті стовбура 1,3 м. Взірці хвилясто-завилькуватої деревини характеризуються на 21 % більшими середніми значеннями щільності деревини за абсолютної вологості 8 %. Щільність мокрої деревини змінюється від 900 до 1100 кг×м-3 за абсолютної вологості від 106 до 224 %. Встановлено істотні відмінності показників анізотропії розбухання та об'ємної маси прямоволокнистої та хвилясто-завилькуватої деревини ялиці білої.

Біографія автора

R. T. Maksymchuk, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
аспірант кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу

Посилання

Ajdinaj, D., Lato, E., Quku, D., & Cota H. (2013). Modification of some Albanian wood properties through chemical treatment. International Journal of Physical Sciences, 8(9), 356–361. https://doi.org/10.5897/IJPS12.710.

Almeida, G., Huber, F., & Perré, P. (2014). Free shrinkage of wood determined at the cellular level using an environmental scanning electron microscope. Ciencia y Tecnología, 16(2), 187–198. https://doi.org/10.4067/S0718-221X2014005000015

Lukašek, J., Zeidler, A., & Barcik, S. (2012). Shrinkage of Grand Fir Wood and its Variability within the Stem. Drvna Industrija, 63(2), 121–128. https://doi.org/10.5552/drind.2012.1140

Maksymchuk, R. T., & Sopushynskyy, I. M. (2017). Macroscopic Features of the Wave-Grained Wood of Silver Fir. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 33–37. https://doi.org/10.15421/40270606. [in Ukrainian].

Maksymchuk, R. T., Sopushynskyy, I. M., & Tymochko, I. Ya. (2017). Some Features of Formation of Annual Ring and Straight – and Wave-Grained Basic Density Wood of Abies Alba Mill. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 30–33. https://doi.org/10.15421/40270906. [in Ukrainian].

Rafsanjani, A., Stiefel, M., Jefimovs, K., Mokso, R., Derome, D., & Carmeliet, J. (2014). Hygroscopic swelling and shrinkage of latewood cell wall micropillars reveal ultrastructural anisotropy. J. R. Soc. Interface 11, 1–10. https://doi.org/10.1098/rsif.2014.0126

Ramezanpour, M., Tarmian, A., & Taghiyari, H. R. (2015). Improving impregnation properties of fir wood to acid copper chromate (ACC) with microwave pre-treatment. iForest – Biogeosciences and Forestry, 8, 89–94. https://doi.org/10.3832/ifor1119-007

Sandberg, D., Kutnar, A., & Mantanis, G. (2017). Wood modification technologies – a review. iForest, 10, 895–908. https://doi.org/10.3832/ifor2380-010.

Solla, A., Sánchez-Miranda, Á., & Camarero, J. J. (2006). Radial-growth and wood anatomical changes in Abies alba infected by Melampsorella caryophyllacearum: a dendroecological assessment of fungal damage. Annals of Forest Science, 63, 293–300. https://doi.org/10.1051/forest:2006008

Sopushynskyy, I. M. (2012). Anisotropy of wave-grained wood of European ash (Fraxinus excelsior L.). Scientific Bulletin of UNFU, 22(10), 129–134. [in Ukrainian].

Sopushynskyy, I. M. (2014). Intraspecific differentiation of sycamore (Acer pseudoplatanus L.), European beech (Fagus sylvatica L.) and Common ash (Fraxinus excelsior L.) by decorative wood. – [manuscript copyright]. Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 – Forestry and forestry). Lviv. 402 p. [in Ukrainian].

Sopushynskyy, I., Kharyton, I., Teischinger, A., Mayevskyy, V., & Hrynyk, H. (2016). Wood density and annual growth variability of Picea abies (L.) Karst. growing in the Ukrainian Carpathians. Eur. J. Wood Prod., 75(3), 419–428. https://doi.org/10.1007/s00107-016-1079-1

Torelli, N., Trajkovic, J., & Sertic, V. (2006). Influence of phenolic compounds in heartwood of Silver fir (Abies alba Mill.) on the equilibrium moisture content. Holz als Roh- und Werkstoff, 64, 341–342. https://doi.org/10.1007/s00107-005-0070-z

Vintoniv, I. S., Sopushynskyy, I. M., & Teischinger A. (2007). Wood Science. Lviv: Apriori. 360 p. [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-01-30
Як цитувати
Maksymchuk, R. T. (2018). АНІЗОТРОПІЯ РОЗБУХАННЯ ПРЯМОВОЛОКНИСТОЇ ТА ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЇ ДЕРЕВИНИ ABIES ALBA MILL. Науковий вісник НЛТУ України, 27(10), 106-110. https://doi.org/10.15421/40271020
Розділ
Технологія та устаткування