Оцінювання акустичного навантаження міського середовища через розрахунок рівня шуму
Анотація
Проаналізовано проблему оцінювання акустичного навантаження урбанізованих територій, спричиненого транспортними потоками, як одного з найістотніших чинників негативного впливу на стан довкілля та здоров'я населення, а також комфортність проживання у міському середовищі. Виявлено доцільність застосування наявних розрахункових методів для оперативного прогнозування акустичного навантаження за умов обмежених можливостей проведення повномасштабних інструментальних вимірювань. Встановлено, що використання різних емпіричних методик розрахунку рівнів транспортного шуму може призводити до відмінностей у результатах оцінювання, що зумовлює потребу їх порівняння з фактичними виміряними значеннями. З'ясовано вплив типу території, характеру забудови та часу доби на допустимі рівні шуму відповідно до чинних санітарно-гігієнічних нормативів. Охарактеризовано закономірності зміни розрахункових рівнів шуму залежно від інтенсивності та складу транспортного потоку, швидкості руху та умов експлуатації транспортної інфраструктури. Описано програмний інструмент, який реалізує розрахунок рівнів транспортного шуму за методиками П. П. Орнатського та О. В. Карагодіна, забезпечує введення фактичних виміряних значень, здійснює автоматичний вибір нормативних обмежень залежно від типу об'єкта та часу доби, графічну візуалізацію результатів, а також виконує функцію підтримки прийняття рішень. У разі перевищення нормативно допустимих рівнів шумового навантаження система формує рекомендації щодо можливих заходів зниження шуму. Встановлено, що порівняння розрахункових і експериментальних даних сприяє підвищенню достовірності екологічного оцінювання шумового навантаження та можна використати для обґрунтування заходів зі зниження шумового впливу. Розроблене програмне забезпечення можна використати як дослідницький інструмент для аналізу рівнів транспортного шуму в міському середовищі так і в навчальному процесі під час підготовки студентів екологічних та інженерних спеціальностей, зокрема – для демонстрації принципів моделювання транспортного шуму, аналізу даних та оцінювання екологічних ризиків.
Завантаження
Посилання
Alpatova, O. M. (2018). Methodical recommendations for laboratory work. URL: https://eprints.zu.edu.ua/33270/1/Metodichka%20Alpatova_merged_organized.pdf
Džambas, T., Čudina, A., & Dragčević, V. (2024). Analysis of road traffic noise in an urban area in Croatia using different noise prediction models. Građevinar. https://doi.org/10.1515/noise-2024-0003
European Environment Agency. (2020). Environmental noise in Europe. EEA. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/environmental-noise-in-europe
Guarnaccia, C., Bellomini, R., & Quartieri, J. (2024). From early to recent models: A review of the evolution of road traffic and single vehicles noise emission modelling. Noise Mapping, 11(1), 1–19. https://doi.org/10.1515/noise-2024-0001
Honcharenko, V., & Petrenko, S. (2022). Investigation of noise pollution caused by motor vehicles in near-highway urban areas. Applied Ecology and Environmental Research, 20(4), 3121–3134. URL: https://aloki.hu/pdfs/2022_4_31213134.pdf
Horvat, T. M., & Knez, M. (2022). Noise pollution of the main streets in the central part of the city of Lviv. Technical Transactions, 119(7), 101–112. https://doi.org/10.37705/TechTrans/e2022077
Hryshchenko, O., & Melnyk, T. (2020). Noise load assessment and development of noise reduction measures: A case study of Zhytomyr. Urban Environmental Engineering, 14(2), 56–64. URL: https://uee-journal.com/article/view/2020-14-2-56
Kang, J., & Zhang, M. (2010). Semantic differential analysis of the soundscape in urban open public spaces. Building and Environment, 45(1), 150–157. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2009.05.014
Khan, J., Thysell, E., Backalarz, C., Finne, P., Hertel, O., & Jensen, S. S. (2023). Performance evaluation of Nord2000, RTN-96 and CNOSSOS-EU against noise measurements in Central Jutland, Denmark. Acoustics, 5(4), 1099–1122. https://doi.org/10.3390/acoustics5040062
Kovalenko, I., & Marchenko, A. (2020). Assessment of urban noise pollution and identification of areas exceeding permissible levels. Environmental Safety and Natural Resources, 35(3), 85–93. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.3
Ministry of Health of Ukraine. (1999). State sanitary norms of industrial noise, ultrasound and infrasound: DSN 3.3.6.037-99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/va037282-99
Münzel, T., Schmidt, F. P., Steven, S., Herzog, J., Daiber, A., & Sørensen, M. (2018). Environmental noise and the cardiovascular system. Journal of the American College of Cardiology, 71(6), 688–697. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.12.015
Rahman, M. M., & Rahman, M. A. (2023). A review of traffic highway noise towards residential areas. Environmental Challenges, 11, indecs ID 100726. https://doi.org/10.1016/j.envc.2023.100726
Shmatko, D., Kovalchuk, O., & Klymenko, O. (2022). Determining regularities in the distribution of noise load from motorways and road bridges depending on the distance to a residential area. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10), 45–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253389
World Health Organization. (2018). Environmental noise guidelines for the European region. WHO Regional Office for Europe. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789289053563
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
