Вплив індоліл-3-масляної кислоти на ризогенез живців (Picea Pungens F. Glauca)
Анотація
Вегетативне розмноження ялини колючої форми блакитної (Picea pungens Engelm.) способом живцювання є основним методом збереження цінних декоративних ознак. Її широке застосування у розсадницькій справі обмежується тільки через низьку здатність до вегетативного розмноження. Визначено закономірності впливу різних концентрацій ІМК (індоліл-3-масляна кислота) та тривалості оброблення живців на ефективність ризогенезу у Picea pungens f. glauca. Дослідження виконано у 2024-2025 рр. за двофакторною схемою, з використанням водних розчинів ІМК з концентрацією 50, 100 і 150 мг/л та тривалістю замочування 6, 12 і 24 годин. Кожен варіант дослідження мав чотири повторності по 30 живців. Встановлено, що контрольний варіант (без оброблення стимулятором) мав найнижчий рівень укорінення – у середньому 1,5 живці або 5,08 %, що підтверджує обмеженість до регенераційного процесу досліджуваного виду. Потрібно зазначити, що в разі застосування концентрації ІМК 50 мг/л та зі збільшенням часу оброблення живців, спостерігалася поступова позитивна динаміка вкорінення: від 2,5 живців, що становить 7,91 % від загальної кількості з тривалістю оброблення 6 год., до 5,5 живців або 18,75 % з тривалістю оброблення 24 години. Використання ІМК з концентрацією 100 мг/л значно підвищило ефективність ризогенезу, за 12-годинного замочування вкорінилася найбільша кількість живців, для даного дозування стимулятора, в середньому 7,5 живців або 25 %, тоді як збільшення часу замочування до 24 год. призводить до зниження показника вкорінення, 6,5 живця або 21,25 %. Максимальний рівень укорінення за період досліджень встановлено в разі використання ІМК у концентрації 150 мг/л під час 6-годинного оброблення – в середньому 9,0 живців або 30,83 %. Водночас, подовження тривалості замочування за такої концентрації призводило до гірших результатів: за 12-годинного замочування кількість укорінених живців зменшилася до 6,5 або 21,66 %, а за 24-годинного замочування – до 2,0 живців або 7,08 %, що практично тотожне з контрольним показником. Отримані результати свідчать про існування чітких раціональних меж гормонального оброблення, перевищення яких спричиняє пригнічення ризогенезу. Результати дослідження мають практичне значення, оскільки воно встановлює ефективні режими використання ІМК для підвищення продуктивності вегетативного розмноження Picea pungens f. glauca у розсадницькій діяльності.
Завантаження
Посилання
Aydın, E., & Er, E. (2023). The effect of different IBA doses on rooting in soft-wood cuttings of rootstock candidate sweet cherry, sour cherry and mahaleb genotypes. Turkish Journal of Food and Agriculture Sciences, 5(1), 48–54. https://doi.org/10.53663/turjfas.1297196
Barros, S. F. J., Ferreira, A. R., & McGiffen, M. E. (2026). Interactive Effects of Root-Promoting Treatments and Media on Clonal Propagation of Two Western Pine Species. Plant, 15(2), article ID 237. https://doi.org/10.3390/plants15020237
Blythe, E. K., Sibley, J. L., Tilt, K. M., & Ruter, J. M. (2007). Methods of auxin application in cutting propagation: a review of 70 years of scientific discovery and commercial practice. Journal of Environmental Horticulture, 25(3), 166–185. https://doi.org/10.24266/0738-2898-25.3.166
Cao, X., Gao, F., Qin, C., Chen, S., Cai, J., Sun, C., Weng, Y., & Tao, J. (2022). Optimizing somatic embryogenesis initiation, maturation and preculturing for cryopreservation in Picea pungens. Forests, 13(12), article ID 2097. https://doi.org/10.3390/f13122097
Çetinm, B., & Başm, E. (2025). Effects of indole-3-butyric acid application on rooting and vegetative development in hardwood cuttings of Pterocarya fraxinifolia (Poiret) Spach. BioResources, 20(3), 7305–7317. https://doi.org/10.15376/biores.20.3.7305-7317
El-Sallami, I. H., & Mahros, O. M. (2000). Effect of some growth regulators and branch portion on rootability of cutting, vegetation and flowering of poinsettia. Assiut Journal of Agricultural Sciences, 31(5), 71–94. URL: https://www.cabidigitallibrary.org/doi/ full/10.5555/20013062356
Girouard, R. M. (1974). Propagation of spruce by stem cuttings. New Zealand Journal of Forestry Science, 4(2), 140–149. URL: https://www.scionresearch.com/__data/assets/pdf_file/0004/58783/NZJFS421974GIROUARD140_149.pdf
Güney, D., Bayraktar, A., Atar, F., & Turna, I. (2021). The effects of different factors on propagation by hardwood cuttings of some coniferous ornamental plants. Šumarski list, 145(9-10), 467–477. https://doi.org/10.31298/sl.145.9-10.5
Hazubska-Przybył, T., & Wawrzyniak, M. K. (2022). Somatic embryogenesis of Norway spruce and Scots pine. Forests, 13(2), article ID 155. https://doi.org/10.3390/f13020155
Ibrahim, M. A., Bosila, H. A., Hamza, M. A., Ibrahim, I. M. E., & Abdel-Gawad, A. I. M. (2025). Effect of IBA and media on the anatomical structure and root formation in Zanthoxylum beecheyanum plant. Scientific Journal of Flowers & Ornamental Plants, 12(1), 1–9. https://doi.org/10.21608/sjfop.2025.419632
Kang, J., Zhao, W., Zhao, M., Li, G., Zhang, J., & Zhang, Z. (2015). The type, position and age effect on the cutting reproduction of Picea crassifolia and its rooting mechanism in the Qilian Mountains. Journal of Forestry Research, 26(4), 993–1002. https://doi.org/10.1007/s11676-015-0091-3
Lone, R. A., Wani, B. U. I., Gani, G., Rather, Z. A., & Malik, R. U. I. (2025). Effect of indole-3-butyric acid and time of stem cuttings on rhizogenesis of Cupressus macrocarpa cv. Goldcrest. International Journal of Research in Agronomy, vol. 8, issue 12, Part F, 380–384. https://doi.org/10.33545/2618060X.2025.v8.i12f.4394
Okao, M., Ogwal, L., Mutoni, G., Oyuko, Alip, S., Okullo, J. B. L., & Akais, Okia, C. (2016). Effect of mode of auxin application on rooting and bud break of Shea tree (Vitellaria paradoxa) cuttings. American Journal of Plant Sciences, 7(15), 2199–2208. https://doi.org/10.4236/ajps.2016.715194
Pacholczak, A., & Nowakowska, K. (2020). The effect of biostimulators and indole-3-butyric acid on rooting of stem cuttings of two ground cover roses. Acta Agrobotanica, 73(1), article ID 7314. https://doi.org/10.5586/aa.7314
Rosvall, O. (2019). Using Norway spruce clones in Swedish forestry: general overview and concepts. Scandinavian Journal of Forest Research, 34(5), 336–341. https://doi.org/10.1080/02827581.2019.1614659
Swathi, S., Gupta, G., Singh, S., & Bhukya, R. (2025). Effect of IBA on rooting behaviour of Melia dubia cuttings. Indian Forester, 151(5), 436–443. https://doi.org/10.36808/if/2025/v151i5/170084
Tao, J., Chen, S., Qin, C., Li, Q., Cai, J., Sun, C., Wang, W., & Weng, Y. (2021). Somatic embryogenesis in mature zygotic embryos of Picea pungens. Scientific Reports, 11(1), article ID 19072. https://doi.org/10.1038/s41598-021-98511-w
Tikkinen, M., Latvala, T., & Aronen, T. (2021). Interest in vegetatively propagated Norway spruce materials – a survey among Finnish forest owners and professionals. Silva Fennica, 55(3), article ID 10506. https://doi.org/10.14214/sf.10506
Zarei, M., Salehi, H., & Jowkar, A. (2020). Controlling the barriers of cloning mature Picea abies (L.) H. Karst. via tissue culture and co-cultivation with Agrobacterium rhizogenes. Trees, 34(3), 637–647. https://doi.org/10.1007/s00468-019-01945-z
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
