Моделювання твірної поверхні стовбура сосни звичайної у переважаючих типах лісорослинних умов Волинської височини
Анотація
Досліджено особливості формування твірної поверхні стовбура сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у різних групах типів лісорослинних умов Волинської височини. Закладено сумарно 14 пробних площ у групах типів лісорослинних умов (ТЛУ) свіжого та вологого субору (В2 та В3) та свіжого та вологого сугруду (С2 та С3). Проаналізовано залежність форми стовбурів від загальної висоти та діаметра на висоті 1,3 м. Встановлено статистично істотну різницю у показниках таксаційних ознак стовбурів дерев сосни звичайної різних категорій технічної придатності. Статистичне оброблення емпіричних даних дало змогу виокремити в межах груп типів лісорослинних умов і груп категорій технічної придатності відповідний емпіричний вихідний матеріал для моделювання твірної поверхні стовбура дерев сосни звичайної. Встановлено, що за однакових класів бонітету дерева сосни звичайної у ТЛУ С2 та С3 переважають за значеннями діаметрів дерева у ТЛУ В2 та В3. Встановлено також, що у ТЛУ С2 та С3 є вищі значення об'ємів стовбурів дерев звичайної, а видові числа, навпаки, мають менші значення. Дерева сосни звичайної, що зростають в умовах свіжого та волого сугруду, також мають більш збіжні стовбури, порівняно із деревами, які зростають в умовах свіжого та вологого субору. Як моделі твірної поверхні стовбура апробовано показниково-степеневі математичні рівняння R. Newnham (1992), A. Kozak (1988), A. Kozak (2004) модель 1 та A. Kozak (2004) модель 2. Підбір параметрів рівнянь виконано для сумарної вибірки із 344 модельних дерев з виокремленням для відповідних груп категорій технічної придатності і груп типів лісорослинних умов. Підбір параметрів рівняння здійснено методом найменших квадратів з використанням прикладного пакета програм MS Excel. За результатами оцінювання рівня достовірності та адекватності рівняння емпіричним даним для моделювання твірної поверхні стовбура було використано математичну модель A. Kozak (1988). Рівняння цієї математичної моделі залежності твірної поверхні стовбура від діаметра на 1,3 м та висоти стовбура дерева доцільно застосувати для подальшого моделювання розмірно-якісної структури стовбурів сосни звичайної у різних типах лісорослинних умов Волинської височини.
Завантаження
Посилання
Bi, H. (2000). Trigonometric variable-form taper equations for Australian eucalyptus. Forest Science, 46, 397–409. https://doi.org/10.1093/forestscience/46.3.397
Briggs, R. D., & Lemin, R. C. Jr. (1992). Delineation of climatic regions in Maine. Canadian Journal of Forest Research, 22, 801–811. https://doi.org/10.1139/x92-109
Burkhart, H. E., & Tome, M. (2012). Modeling Forest Trees and Stands. https://doi.org/10.1007/978-90-481-3170-9
Burkhart, H. E., & Walton, S. B. (1985). Incorporating crown ratio into taper equations for loblolly pine trees. Forest Science, 31, 478–484. https://doi.org/10.1139/x92-109
Bychenko, V. B., & Myroniuk, V. V. (2019). Some peculiarities of stem taper modelling of common oak trees. Scientific Bulletin of UNFU, 29(5), 69–74. https://doi.org/10.15421/40290514
Chi, E. M., & Reinsel, G. C. (1989). Models for longitudinal data with random effects and AR(1) errors. Journal of the American Statistical Association, 84, 452–460. https://doi.org/10.1080/01621459.1989.10478790
Clark, III, A. C., Souter, R. A., & Schlaegel, B. E. (1991). Stem profile equations for southern tree species. USDA for Southern Research. SE-282. Asheville, NC, 113. https://doi.org/10.2737/SE-RP-282
Clutter, J. L., Fortson, J. C., Pienaar, L. V., Brister, G. H., & Bailey, R. L. (1983). Timber management: a quantitative approach. John Wiley & Sons. URL: https://www.cabidigitallibrary.org/doi/full/10.5555/19840691762
Corral-Rivas, J. J., Diéguez-Aranda, U., Rivas, S. C., & Dorado, F. C. (2007). A merchantable volume system for major pine species in El Salto, Durango (Mexico). Forest Ecology and Management, 238, 118–129. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2006.09.074
Davidian, M., & Giltinan, D. M. (1995). Nonlinear Models for Repeated Measurement Data, 1st Edition. Chapman & Hall, 360 p. https://doi.org/10.1201/9780203745502
Diéguez-Aranda, U., Castedo-Dorado, F., Álvarez-González, J. G., & Rojo, A. (2006). Compatible taper function for plantations in northwestern Spain. Canadian Journal of Forest Research, 36, 1190–1205. https://doi.org/10.1139/x06-008
Fang, Z., Borders, B. E., & Bailey, R. L. (2000). Compatible volume-taper models for loblolly and slash pine based on a system with segmentedstem form factors. Forest Science, 46, 1–12. https://doi.org/10.3390/f12000145
Farrar, R. M., & Murphy, P. A. (1987). Taper functions for predicting product volumes in natural shortleaf pine. US Forest Service Research Paper. SO-234, Asheville, NC, 9 p. URL: https://www.srs.fs.usda.gov/pubs/rp/rp_so234.pdf
Fonweban, J., Gardiner, B., & Auty, D. (2012). Variable-top merchantable volume equations for Scots pine (Pinus sylvestris) and Sitka spruce (Picea sitchensis (Bong.) Carr.) in Northern Britain. Forestry, 85(2), 237–253. https://doi.org/10.1093/forestry/cpr069
Fonweban, J., Gardiner, B., Macdonald, E., & Auty, D. (2011). Taper functions for Scots pine (Pinus sylvestris L.) and Sitka spruce (Picea sitchensis (Bong.) Carr.) in Northern Britain. Forestry, 84(1), 49–60. https://doi.org/10.1093/forestry/cpq043
Kozak, A. (1988). A variable-exponent taper equation. Canadian Journal of Forest Research, 18, 1363–1368. https://doi.org/10.1139/x88-213
Kozak, A. (1998). Effects of upper stem measurements on the predictive ability of a variable-exponent taper equation. Canadian Journal of Forest Research, 28, 1078–1083. https://doi.org/10.1139/x98-120
Kozak, A. (2004). My last words on taper equations. The Forestry Chronicle, 80, 507–514. https://doi.org/10.5558/tfc80507-4
Kyslyuk, V. V., & Hrynyk, H. H. (2024). The breast height form factors of scots pine trees in fresh mixed broad-leaf forests on the border of the distribution of pine forest types in the Volhynian Upland. Scientific Bulletin of UNFU, 34(2), 7–16. https://doi.org/10.36930/40340201
Kyslyuk, V. V., & Hrynyk, H. H. (2025). Forestry and assessments characteristics of the state forest areas at the Volhynian uplands. Scientific Bulletin of UNFU, 35(1), 16–25. https://doi.org/10.36930/40350102
Li, R., & Weiskittel, A. R. (2010). Comparison of model forms for estimating stem taper and volume in the primary conifer species of the North American Acadian Region. Annals of Forest Science, 67, 302 p. https://doi.org/10.1051/forest/2009109
Max, T. A., & Burkhart, H. E. (1976). Segmented polynomial regression applied to taper equations. Forest Science, 22, 283–289. https://doi.org/10.1093/forestscience/22.3.283
Myroniuk, V. V., & Polishchuk, V. V. (2016). Comparative analysis of different approaches to modeling the taper equation of silver birch. Forestry and horticulture, 9, 123–132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2016_9_9
Portakh, S. V., Horoshko, M. P., & Havryliuk, V. V. (2019). Predicting under-bark diameter on different height of the tree stems of white fir in Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 29(5), 56–59. https://doi.org/10.15421/40290511
Socha, J. (2002). A taper model for Norway Spruce (Picea Abies (L.) Karst.). Electronic Journal of Polish Agricultural Universities, 5(2), 123–132. URL: http://www.ejpau.media.pl/volume5/issue2/forestry/art-03.html
Zakrzewski, W. T. (1999). A mathematically tractable stem profile model for jack pine in Ontario. Northern Journal of Applied Forestry, 16, 138–143. https://doi.org/10.1093/njaf/16.3.138
Zhang, Y., Borders, B. E., & Bailey, R. L. (2002). Derivation, fitting, and implication of a compatible stem taper-volume-weight system for intensively managed, fast growing loblolly pine. Forest Science, 48, 595–607. https://doi.org/10.1093/forestscience/48.3.595
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
