Дендроіндикація гіркокаштана звичайного в зелених насадженнях Полтави
Анотація
Проаналізовано зв'язки радіального приросту гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) з кліматичними показниками до початку та після інвазії каштанового мінера (Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986) в зелених насадженнях Полтави. За порівняння середніх температур і сум опадів за 1993-2007 і 2008-2023 рр. встановлено, що у другому періоді відбулося підвищення температури упродовж квітня-серпня на 13 %, а зменшення кількості опадів – на 3 %. Кількість опадів упродовж холодного періоду (з листопада попереднього року по лютий поточного року) – навпаки, збільшилася на 14 %. Виявлено, що найбільше підвищення температури у другому періоді, порівняно з першим, є характерним для холодного періоду та березневих температур, коли зафіксовано підвищення температури відповідно на 1,2 та 1,3 ºС у другому періоді. Встановлено, що середній річний радіальний приріст гіркокаштана звичайного у дендропарку був більшим, ніж біля дороги з інтенсивним рухом транспорту, як у 1992-2007 рр. – до початку інвазії каштанового мінера (2,55±0,11 та 2,27±0,09 мм відповідно), так і у 2008-2023 рр. – після інвазії (1,91±0,10 та 1,36±0,08 мм відповідно). З'ясовано, що у другому періоді радіальний приріст гіркокаштана звичайного біля дороги зменшився на 40 %, а в дендропарку – на 25 %. Мінімальні значення радіального приросту в обох насадженнях визначено у 2000, 2012 та 2017 рр., а максимальні – у 1997, 2003 та 2018 рр., що зумовлено спільним впливом кліматичних факторів на всі насадження. Під додатковим впливом викидів транспорту у насадженнях біля дороги виявлено тренд стійкого зниження приросту гіркокаштана звичайного, а у дендропарку зміни приросту за роками відбувалися відповідно до погодних умов, що підтверджено значущими коефіцієнтами кореляції. Отримано значущі додатні коефіцієнти кореляції середньої сили між індексами радіального приросту гіркокаштана звичайного біля дороги та кліматичними факторами: кількістю опадів за гідрологічний рік, середніми зимовими температурами, індексом аридності лісів (FAI), а від'ємний коефіцієнт кореляції – з мінімальними температурами за гідрологічний рік у насадженнях біля дороги (на тлі впливу викидів транспорту та пошкодження каштановим мінером) за період 2008-2022 рр.
Завантаження
Посилання
Andreieva, O. Yu., Goychuk, A. F., Kulbanska, I. M., Shvets, M. V., & Vyshnevsky, A. V. (2021). Adventive leaf-mining insects in the green stands of Zhytomyr. Forestry and Forest Melioration, 140, 57–63. https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.57
Atramentova, L. O., & Utevska, O. M. (2007). Statistical methods in biology. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University, 288 p. [In Russian]. URL: https://dokumen.pub/978-966-2129-26-7.html
Bednarz, B., & Scheffler, M. (2008). Effect of horse−chestnut leaf−miner (Cameraria ohridella Deschka & Dimic) outbreak on tree ring widths of white horse−chestnut (Aesculus hippocastanum L.). Wpływ żeru szrotówka kasztanowcowiaczka (Cameraria ohridella Deschka & Dimic) na szerokość słojów rocznych kasztanowca białego (Aesculus hippocastanum L.). Sylwan, 7, 53−66. [In Polish]. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/1012840
Bondareva, L., & Tarnavskyi, N. (2023). The main factors influencing the damage and population dynamics of Cameraria ohridella (Deschka & Dimic, 1986) in urban plantations of Kyiv Region. Biological systems: theory and innovation, 14(3-4), 128–141. https://doi.org/10.31548/biologiya14(3-4).2023.012
Cedro, A., & Nowak, G. (2021). Effect of the outbreak of horse-chestnut leaf miner (Cameraria ohridella Deschka & Dimić) on tree-ring width in common horse-chestnut (Aesculus hippocastanum L.). This work is licensed under a CC BY 4.0 License, 16. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-466202/v1
Cedro, A., & Nowak, G. (2022). Influence of horse-chestnut leaf miner invasion on the growth-climate relationship of common horse-chestnut trees from north−western Poland. Sylwan, 166(2), 101−113. https://doi.org/10.26202/sylwan.2021107
Cedro, A., & Nowak, G. (2023). Do horse chestnut trees grow better in a forest or in a mid-field habitat? Sylwan, 167(10), 678–694. https://doi.org/10.26202/sylwan.2023043
Cook, E. R., & Kairiukstis, A. (1992). Methods of dendrochronology. Berlin: Kluwer Academic Publishers, 351 p. URL: https://pure.iiasa.ac.at/id/eprint/3354/1/Methods_of_Dendrochronology_Applications.pdf
Cook, E. R., & Kairiukstis, L. A. (1990) Methods of Dendrochronology. Applications in the Environmental Sciences. International Institute for Applied Systems Analysis. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, 394 p.
https://doi.org/10.1007/978-94-015-7879-0
Führer, E., Horváth, L., Jagodics, A., Machon, A., & Szabados, I. (2011). Application of a new aridity index in Hungarian forestry practice. Idôjárás, 15(3), 205–216. URL: https://www.researchgate.net/publication/269099675_Application_of_a_new_aridity_index_in_Hungarian_forestry_practice
Jansone, D., Matisons, R., Jansons, Ā., & Jaunslaviete, I. (2023). Meteorological conditions have a complex effect on the tree-ring width of horse chestnut Aesculus hippocastanum in a forest plantation in Latvia. Dendrochronologia, 77, article ID 126031. https://doi.org/10.1016/j.dendro.2022.126031
Koval, I. M. (2023). Dendrochronological principles of assessing pine and oak stands in Ukraine. Kharkiv: Machulin, 252. [In Ukrainian]. URL: https://www.researchgate.net/publication/369825923_Dendrohronologicni_zasadi_ocinuvanna_sosnovih_i_dubovih_derevostaniv_Ukraini
Koval, I. M., & Bräuning, A. (2024). The effect of climate change on the radial growth of Pinus sylvestris L. and Quercus robur L. in the stands of Kharkiv green zone. Man and Environment. Issues of Neoecology, 41, 132–142. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2024-41-10
Koval, I. M., & Mikulina, I. M. (2012). Dendrochronological research of common horse chesnut damaged by the horse-chestnut leaf miner in forest-steppe zone. Scientific bulletin of UNFU, 22(10), 40–45. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?i21dbn=link&p21dbn=ujrn&z21id=&s21ref=10&s21cnr=20&s21stn=1&s21fmt=asp_meta&c21com=s&2_s21p03=fila=&2_s21str=nvnltu_2012_22.10_9
Let's protect Ukraine's chestnuts together. (2025). Effective treatment of plants and forests, diagnosis of pests and diseases, ecosystem phytopathology and forest pathology. https://zelenaklinika.com/en/blog/lets-protect-ukraines-chestnuts-together/
Li, T., He, B., Chen, D., Chen, H. W., Guo, L., Yuan, W., Fang, K., Shi, F., Liu, L., Zheng, H., Huang, L., Wu, X., Hao, X., Zhao, X., & Weiguo, Jiang W. (2024). Increasing sensitivity of tree radial growth to precipitation. Geophysical Research Letters, 51, article ID e2024GL110003. https://doi.org/10.1029/2024GL110003
Martynenko, V. G. (2010). The chestnut miner in Ukraine. Scientific notes, 10(I), 61–62. [In Ukrainian]. URL: https://dspace.kntu.kr.ua/server/api/core/bitstreams/d9e7cc6b-bb94-46a7-8f2c-bff1b2f7a30e/content
Meshkova, V. (2021). Predicted Seasonal Development of Phytophagous Forest Insects in the Temperate Zone. Advances in Agriculture, Horticulture and Entomology, 6, article ID AAHE-158. https://doi.org/10.37722/AAHAE.2021601
Meshkova, V. (2022). Alien phytophagous insects in forest and urban stands of Ukraine. Bucovina Forestiera, 22(1), 29–40. https://doi.org/10.4316/bf.2022.004
Milentijević, N., Dragojlović, J., Ristić, D., Cimbaljević, M., Demirović, D., & Valjarević, A. (2018). The assessment of aridity in Leskovac Basin, Serbia (1981–2010). Journal of the Geographical Institute "Jovan Cvijić", 68(2), 249–264. https://doi.org/10.2298/IJGI1802249M
Myśkow, E., Sokołowska, K., Słupianek, A., & Gryc, V. (2021). Description of Intra-Annual Changes in Cambial Activity and Differentiation of Secondary Conductive Tissues of Aesculus hippocastanum Trees Affected by the Leaf Miner Cameraria ohridella. Forests, 12(11), article ID 1537. https://doi.org/10.3390/f12111537
Plichta, R., Úradníček, L., & Gebauer, R. (2022). Stem Growth of Horse Chestnut (Aesculus hippocastanum L.) under a Warming Climate-Tree Age Matters. Forests, 13(10), article ID 1677. https://doi.org/10.3390/f13101677
Poljanšek, S., & Marion, L. (2016). Radial growth response of horse chestnut (Aesculus hippocastanum L.) trees to climate in Ljubljana, Slovenia. Urban Forestry and Urban Greening, 18, 110–116. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2016.05.013
Rogovskyi, S. V., & Dragan, G. I. New pests of Aesculus hippocastanum in forest-steppe of Ukraine measures of its control (2009). Scientific Bulletin of UNFU, 28, 26–33. [In Ukrainian]. URL: https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/1909/1/zaxody_borotby.pdf
Shvydenko, I. M., Kardash, Ye. S., & Kolienkina, M. S. (2020). Features of dynamics of mine density and phenology of the horse-chestnut leaf miner (Cameraria ohridella deschka & dimic, 1986) in plantations of Kharkiv. Biodiversity, ecology and experimental biology, 2, 59–69. https://doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.07
Statistics. (2025). Section 4.4. Variation indicators, 2 p. URL: https://buklib.net/books/35953/
Szymański, N., Wilczyński, S., Kowalczyk, J., et al. (2025). The tree-ring width and interval trend values as indicators of sensitivity to temperature and precipitation in different provenances of European larch. Scientific Reports, 15, article ID 1656. https://doi.org/10.1038/s41598-025-85652-5
Zahradníček, P., Brázdil, R., Štěpánek, P., & Trnka, M. (2021). Reflections of global warming in trends of temperature characteristics in the Czech Republic, 1961-2019. International Journal of Climatology, 41(2), 1211–1229. https://doi.org/10.1002/joc.6791
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
