Структура і ріст ялицево-букових деревостанів у НПП "Сколівські Бескиди"
Анотація
Гірські ліси зазнають істотного впливу внаслідок екстремального клімату, короткого вегетаційного періоду та стресу від забруднення довкілля і зниження родючості ґрунтів. Проаналізовано структуру і динаміку росту ялицево-букових деревостанів на території НПП "Сколівські Бескиди". Встановлено, що всі деревостани сформовані у вологих сугрудах та грудах і в більшості типів лісу ростуть ялина, ялиця та бук, і тому тільки 8,5 % ялицево-букових деревостанів є корінними. З'ясовано, що більшість площ дослідних деревостанів розміщені на північно-східних (23 %) та південно-східних (24 %) схилах на висоті 400-1100 м н. р. м. У віковій структурі стиглі (33 %) та перестиглі (30 %) деревостани охоплюють значно більші площі, аніж решта вікових груп. Встановлено, що усі ялицево-букові деревостани належать до високопродуктивних, із домінуванням площ І класу бонітету, та до середньоповнотних (63 %) із домінуванням площ із відносною повнотою 0,7. Середня частка бука у складі деревостанів зростає від 5 одиниць у молодняках до 7 одиниць у стиглих деревостанах, після чого поступово знижується до 4-6 одиниць у віці 200 років. Інтенсивний ріст ялицево-букових деревостанів спостерігається до 140 років незалежно від лісорослинних умов, при цьому найвищі середні висоти мають деревостани із відносними повнотами 0,5-0,6. Встановлено, що найвищі середні висоти (30 м) мають деревостани на північних схилах. Середні висоти ялицево-букових деревостанів зменшуються на 0,7 м через кожні наступні 100 м н.р.м. Звернемо увагу на те, що середні прирости за діаметром у дослідних деревостанах зростають практично до 200 років і залежать від їх відносних повнот. Встановлено, що найбільші середні діаметри ялицево-букові деревостани мають на південних та північних схилах. З'ясовано, що із зростанням висоти н.р.м. середні діаметри зменшуються на 0,4-0,7 см на кожні наступні 100 м, незалежно від типу лісорослинних умов. Результати досліджень сприятимуть підвищенню ефективності планування та проведення лісогосподарських заходів у ялицево-букових деревостанах.
Завантаження
Посилання
Ammer, C. (1996). Impact of ungulates on structure and dynamics of natural regeneration of mixed mountain forests in the Bavarian Alps. Forest Ecology and Management, 88, 43–53. https://doi.org/10.1016/S0378-1127(96)03808-X
Bala, O. P. (2017). Current state and productivity of modal beech stands in Ukraine. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and ornamental gardening, 278, 15–25. https://doi.org/10.31548/forest/1.2023.105
Bilek, L., Remes, J., & Zahradnik, D. (2011). Managed versus unmanaged. Structure of beech forest stands "Fagus sylvatica L." after 50 years of development, Central Bohemian. Forest Sysems, 20(1), 122–138. https://doi.org/10.5424/fs/2011201-10243
Bolte, A., Hilbrig, L., Grundmann, B., Kampf, F., Brunet, J., & Roloff, A. (2010). Climate change impacts on stan1 d structure and competitive interactions in a southern Swedish spruce-beech forest. European Journal of Forest Research, 129(3), 261–276. https://doi.org/10.1007/s10342-009-0323-1
Boncina, A. (2000). Comparison of structure and biodiversity in the Rajhenav virgin forest remnant and managed forest in the Dinaric region of Slovenia. Global Ecology and Biogeography, 9, 201–211. https://doi.org/10.1046/j.1365-2699.2000.00155.x
Bosela, M., Lukac, M., Castagneri, D., Sedmak, R., Biber, P., Carrer, M., & Büntgen, U. (2018). Contrasting effects of environmental change on the radial growth of co-occurring beech and fir trees across Europe. Science of the Total Environment, 615, 1460–1469. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.09.092
Bridgman, H. A., Davies, T. D., Jickells, T., Hunova, I., Tovey, K., Bridges, K., & Surapipith, V. (2002). Air pollution in the Krusne Hory region, Czech Republic during the 1990 s. Atmospheric Environment, 36(21), 3375–3389. https://doi.org/10.1016/S1352-2310(02)00317-5
Chaskovskyy, O. H., & Hrynyk, H. H. (2020). Estimation of losses of forest cover of the Ukrainian Carpathians by remote methods based on the materials of open sources of satellite information. Scientific Bulletin of UNFU, 30(1), 66–73. https://doi.org/10.36930/40300111
Christensen, M., Hahn, K., Mountford, E. P., Odor, P., Standovar, T., Rozenbergar, D., & Vrska, T. (2005). Dead wood in European beech (Fagus sylvatica) forest reserves. Forest Ecology and Management, 210(1-3), 267–282. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2005.02.032
Dieler, J., & Pretzsch, H. (2013). Morphological plasticity of European beech (Fagus sylvatica L.) in pure and mixed-species stands. Forest Ecology and Management, 295, 97–108. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2012.12.049
Gallo, J., Kuneš, I., Balaš, M., Novakova, O., & Drury, M. L. (2014). Occurrence of frost episodes and their dynamics in height gradient above the ground in the Jizerské hory Mts. Journal of Forest Science 60, 35–41. https://doi.org/10.17221/83/2013-JFS
Gao, T., Hedblom, M., Emilsson, T., & Nielsen, A. B. (2014). The role of forest stand structure as biodiversity indicator. Forest Ecology and Management, 330, 82–93. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2014.07.007
Gerenchuk, K. I. (1972). Nature of the Lviv region: a monograph. Lviv: Higher school. Publishing house of Lviv University, 420 p.
Hartl-Meier, C., Dittmar, C., Zang, C., & Rothe, A. (2014). Mountain forest growth response to climate change in the Northern Limestone Alps. Trees. Springer Nature Link, 28, 819–829. https://doi.org/10.1007/s00468-014-0994-1
Hilmers, T., Biber, P., Knoke, T., & Pretzsch, H. (2020). Assessing transformation scenarios from pure Norway spruce to mixed uneven-aged forests in mountain areas. European Journal of Forest Research, 139(4), 567–584. https://doi.org/10.1007/s10342-020-01270-y
Hrynyk, G. G. (2012). Forestry and taxation characteristics and dynamics of composition of mountain beech forests of the Ukrainian Carpathians Scientific Bulletin of UNFU, 22(3), 22–39. [In Ukrainian]. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2012/22_3/22_Hry.pdf
Hrynyk, H. (2011). Comparative characteristics of the theoretical productivity of spruce, beech and fir stands in the Ukrainian Carpathians, taking into account the features of the relief. Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: a book of scientific papers. Lviv: RVV NLTU of Ukraine, 9, 108–112. [In Ukrainian]. URL: http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/378
Hrynyk, H. (2012). Modeling the growth of beech stands in the Ukrainian Carpathians with regard to the terrain features. Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: a book of scientific papers, 10, 126–130. [In Ukrainian]. URL: http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/455
Hrynyk, H. H., Zadorozhnyy, A. I., & Hrynyk, O. M. (2021). The trunk bioproductivity of spruce stands of the Polonyn ridge of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 31(6), 26–34. https://doi.org/10.36930/40310603
Jaworski, A., & Pach, M. (2013). Changes in the proportion of beech, fir and spruce in the natural stands of the lower-montane zone in the "Łopuszna Valley" Reserve (Gorczański National Park). Sylwan, 157(03), 213–222. [In Polish] URL: https://www.researchgate.net/publication/260226645
Kolar, T., Giagli, K., Trnka, M., Bednarova, E., Vavrcіk, H., & Rybnіcek, M. (2016). Response of the leaf phenology and tree-ring width of European beech to climate variability. Silva Fennica, 50(2). https://doi.org/10.14214/sf.1520
Koprowski, M. (2013). Reaction of Silver Fir (Abies alba) Growing Outside its Natural Range to Extreme Weather Events and a Long-Term Increase in March temperature. Tree-Ring Research, 69(2), 49–61. https://doi.org/10.3959/1536-1098-69.2.49
Kralіcek, I., Vacek, Z., Vacek, S., Remes, J., Bulusek, D., Kral, J., & Putalova, T. (2017). Dynamics and structure of mountain autochthonous spruce-beech forests: impact of hilltop phenomenon, air pollutants and climate. Dendrobiology, 77, 119–137. https://doi.org/10.12657/denbio.077.010
Kurylyak, V. M. (2011). Growth and yield of modal beech stands in the Carpathian region. Scientific Bulletin of UNFU, 21(9), 12–18. [In Ukrainian]. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2011/21_9/12_Kur.pdf
Kyslyuk, V. V., & Hrynyk, H. H. (2024). The breast height form factors of scots pine trees in fresh mixed broad-leaf forests on the border of the distribution of pine forest types in the Volhynian Upland. Scientific Bulletin of UNFU, 34(2), 7–16. https://doi.org/10.36930/40340201
Lafond, V., Lagarrigues, G., Cordonnier, T., & Courbaud, B. (2014). Uneven-aged management options to promote forest resilience for climate change adaptation: effects of group selection and harvesting intensity. Annals of Forest Science, 71, 173–186. https://doi.org/10.1007/s13595-013-0291-y
Latreille, A., Davi, H., Huard, F., & Pichot, Ch. (2017). Variability of the climate-radial growth relationship among Abies alba trees and populations along altitudinal gradients. Forest Ecology and Management, 396, 150–159. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2017.04.012
Leonelli, G., Coppola, A., Baroni, C., Salvatore, M. C., Maugeri, M., Brunetti, M., & Pelfini, M. (2016). Multispecies dendroclimatic reconstructions of summer temperature in the European Alps enhanced by trees highly sensitive to temperature. Climatic Change, 137(1), 275–291. https://doi.org/10.1007/s10584-016-1658-5
Lindner, M., Fitzgerald, J. B., Zimmermann, N. E., Reyer, C., Delzon, S., van Der Maaten, E., & Hanewinkel, M. (2014). Climate change and European forests: what do we know, what are the uncertainties, and what are the implications for forest management. Journal of environmental management, 146, 69–83. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2014.07.030
Nagel, T. A., Svoboda, M., & Diaci, J. (2006). Regeneration patterns after intermediate wind disturbance in an old-growth Fagus-Abies forest in southeastern Slovenia. Forest Ecology and Management, 226(1-3), 268–278. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2006.01.039
Nothdurft, A., & Engel, M. (2020). Climate sensitivity and resistance under pure- and mixed-stand scenarios in Lower Austria evaluated with distributed lag models and penalized regression splines for tree-ring time series. European Journal of Forest Research, 139, 189–211. https://doi.org/10.1007/s10342-019-01234-x
Piovesan, G., Di Filippo, A., Alessandrini, A. E. A., Biondi, F., & Schirone, B. (2005). Structure, dynamics and dendroecology of an old-growth Fagus forest in the Apennines. Journal of Vegetation Science, 16(1), 13–28. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2005.tb02334.x
Pretzsch, H. (1997). Analysis and modelling of spatial stand structures. Methodological considerations based on mixed beech-larch stands in Lower Saxony. Forest Ecology and Management, 97, 237–253. https://doi.org/10.1016/S0378-1127(97)00069-8
Pretzsch, H., & Schütz, G. J. (2014). Size-structure dynamics of mixed versus pure forest stands. Forest Systems, 23(3), 560–572. https://doi.org/10.5424/fs/2014233-06112
Pretzsch, H., Biber, P., Uhl, E., & Dauber, E. (2015). Long-term stand dynamics of managed spruce-fir-beech mountain forests in Central Europe: structure, productivity and regeneration success. Forestry, 88, 407–428. https://doi.org/10.1093/forestry/cpv013
Pretzsch, H., Block, J., Dieler, J., Dong, P. H., Kohnle, U., Nagel, J., & Zingg, A. (2010). Comparison between the productivity of pure and mixed stands of Norway spruce and European beech along an ecological gradient. Annals of Forest Science, 67(7), article ID 712. https://doi.org/10.1051/forest/2010037
Rohner, B., Weber, P., & Thürig, E. (2016). Bridging tree rings and forest inventories: How climate effects on spruce and beech growth aggregate over time. Forest Ecology and Management, 360, 159–169. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2015.10.022
Sitzia, T., Trentanovi, G., Dainese, M., Gobbo, G., Lingua, E., & Sommacal, M. (2012). Stand structure and plant species diversity in managed and abandoned silver fir mature woodlands. Forest Ecology and Management, 270, 232–238. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2012.01.032
Trotsiuk, V., Hartig, F., Cailleret, M., Babst, F., Forrester, D. I., Baltensweiler, A., & Schaub, M. (2020). Assessing the response of forest productivity to climate extremes in Switzerland using model-data fusion. Global change biology, 26(4), 2463–2476. https://doi.org/10.1111/gcb.15011
Vasylyshyn, R. D., Sliusarchuk, V. V., & Lakyda, I. P. (2020). Growth of modal European beech stands in Bukovyna Precarpathian region. Scientific Bulletin of UNFU, 11(1), 24–33. https://doi.org/10.31548/forest2020.01.024
Vasylyshyn, R. D., Terentyev, A. Y., Bala, O. P., & Vasylyshyn, O. M. (2013). Growth progress of artificial modal beech stands in the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 23(10), 14–20. [In Ukrainian]. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2013/23_10/14_Was.pdf
von Oheimb, G., Westphal, C., Tempel, H., & Härdtle, W. (2005). Structural pattern of a near-natural beech forest (Fagus sylvatica) (Serrahn, North-east Germany). Forest Ecology and Management, 212(1-3), 253–263. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2005.03.033
Webster, C. R., & Lorimer, C. G. (2003). Comparative growing space efficiency of four tree species in mixed conifer-hardwood forests. Forest Ecology and Management, 177(1-3), 361–377. https://doi.org/10.1016/S0378-1127(02)00394-8
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
