Порівняння морфо-фізіологічних показників рослин роду Salix L. придорожньої зони та паркових насаджень
Анотація
Використання стійких видів рослин є запорукою збереження їх довговічності та здатності повною мірою виконувати фітомеліоративну та естетичну функцію на селітебних територіях. Придорожні насадження перманентно відчувають комплексну дію негативних антропогенних і кліматичних чинників. Актуально дослідити, які представники декоративних та невибагливих рослин роду Salix L. будуть зберігати високий рівень життєвості при зростанні в безпосередній близькості від автомагістралі. Для порівняльного аналізу використовували молоді рослини (не старші 10-ти років) Salix babylonica L., Salix triandra L. і Salix caprea 'Kilmarnock' двох варіантів – у парковому насадженні (контроль) і придорожньому з інтенсивним рухом автомобілів. Встановлено, що у придорожніх рослин Salix babylonica морфометричні показники (довжина однорічного пагону, кількість листків і площа листкової пластинки) неістотно відрізняються від відповідних у контрольних рослин. На погіршення умов зростання найсильніше реагує Salix caprea 'Kilmarnock' – майже удвічі зменшується площа листка і на 20 % – довжина пагону і кількість листків на однорічному пагоні. У всіх видів в придорожніх насадженнях збільшується частка окисненої форми хлорофілу в листках, при цьому кількість хлорофілу в листках рослин обох варіантів майже не відрізняється. Найбільший вміст зелених пігментів виявлено в листках Salix babylonica, найменший – у Salix caprea 'Kilmarnock'. Але за показниками жаростійкості спостерігається зворотна ситуація – листки Salix babylonica істотно пошкоджуються вже за температури 55 °С, у інших двох видів некротизація виражена значно менше. Треба зазначити, що рослини придорожнього насадження у всіх досліджуваних видів виявили більш високу жаростійкість, ніж контрольні екземпляри. Отже, за умов достатнього догляду (поливу у спекотний період року), всі зазначені представники роду Salix L. можна рекомендувати для придорожніх насаджень.
Завантаження
Посилання
Adigezalova, Z. F. (2019). Peculiarity of Salix L. sorts in Uzbekistan. Advances in agricultural and biological sciences, 5, 15–20. https://doi.org/10.22406/aabs-19-5.2-15-19
Bessonova, V. P. (2006). Praktikum z fiziologiyi roslin: Dnipropetrovsk: VVDDAU, 316. [In Ukrainian].
Bessonova, V. P., & Chonhova, A. S. (2023). Morphometric indicators of woody plants used for indicating of environmental pollution. Environmental sciences, 1(45), 102–108. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.18
Bessonova, V. P., & Ponomaryova, O. A. (2010). Vpliv zrostannya T. cordata Mill. ta T. platyphyllos Scop. na zaasfaltovanij teritoriyi pridorozhnoyi zoni na vmist pigmentiv. Pitannya stepovogo lisoznavstva ta lisovoyi rekultivaciyi zemel. Dnipropetrovsk: DNU, 39, 118–124. [In Ukrainian].
Bessonova, V. P., Kapelyush, N. V., Ovcharenko, S. V., & Pismenchuk, V. D. (2004). Vliyanie polikomponentnyh vybrosov avtomobilnogo transporta na soderzhanie hlorofilla v listah drevesnyh rastenij. Byulleten Nikitskogo botanicheskogo sada, 89, 73–75. [In Russian].
Dzhigan, O. P. (2020). Vpliv antropogennih polyutantiv na morfo-fiziologichni pokazniki Salix babilonica L. v pridorozhnih nasadzhennyah. Roslini ta urbanizaciya: Materiali devyatoyi Mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi "Roslini ta urbanizaciya". Dnipro, 70–72.
Evarts, B. (2005). Willow (Salix) genus in Latvia. Thesis for: PhD Daugavpils: Daugavpils Universitate, 51.
Fuchilo, Ya. D., Sbitna, M. V., & Fuchilo, O. Ya. (2013). Avtohtonni verbi Ukrayini. Scientific Bulletin of UNFU, 23(6), 68–72. [In Ukrainian].
Ischuk, G. P. (2011). Posuhostijkist pivnichnoamerikanskih vidiv rodu Juglans. Scientific Bulletin of UNFU, 21(17), 38–43. [In Ukrainian].
Ischuk, L. P. (2014). Analysis of ecobiomorphs of autochthonous species of the genus Salix L. in Ukraine. Autochthonous and introduced growths, 10, 12–18. https://doi.org/10.37555/2707-3114.10.2014.197999
Ischuk, L. P. (2015). Rid Salix L. v Ukrayini. Visti Biosfernogo zapovidnika "Askaniya-Nova ", 17, 35–43.
Ischuk, L.P. (2013). Osoblivosti stvorennya zmishanih grup z vikoristannyam predstavnikiv rodu Salix L. Mistobuduvannya ta teritorialne planuvannya, 48, 196-200. [In Ukrainian].
Ishchuk, L. P. (2013). The history of the cultivation of species of the genus Salix L. in Ukraine and the prospects for further research. Autochthonous and introduced growths, 9, 18–23. https://doi.org/10.37555/.9.2013.173140
Kapelyush, N. V. (2006). Dinamika hlorofilu u listkah Platanus orientalis L. ta P. acerifolia Willd. za umov zabrudnennya seredovisha. Visnik Dnipropetrovskogo universitetu. Dnipropetrovsk, 3(1), 76–80.
Khudoleeva, L. V., & Kutsokon, N. K. (2018). Comparison of salt resistance of representatives of the Populus and Salix families under In Vitro conditions. ScienceRise. Biological science, 2, 35–38. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.129702
Kohno, M. A., Parhomenko, L. I., Zarubenko, A. U., et al. (2002). Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and bushes. Angiosperms. Part I. Kiyv, Fitosotsiotsentr. [In Ukrainian].
Kolesnichenko, O. V., Grigoryuk, I. P., Grisyuk, S. M., & Klimchuk, D. O. (2010). Ocinka zharo- i posuhostijkosti sadzhanciv roslin kashtana yistivnogo (Castsnea sativa Mill.) ta girkokashtanu zvichajnogo (Aesculus hippocastanum L.). Naukovi dopovidi NUBiP, 2(18), 85–96. [In Ukrainian].
Kurnicka, M. P. (2001). Osoblivosti zhittyediyalnosti derevnih porid v urbotehnogennih umovah velikih mist (na prikladi m. Lvova). Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.01 – Forest Crops and Phytomelioration). Lviv, 17.
Mackov, F. F. (1976). Raspoznavanie zhivyh, mertvyh i povrezhdennyh hlorofillonosnyh tkanej rastenij po reakcii obrazovaniya feofetina pri ocenke ustojchivosti k ekstremalnym vozdejstviyam. Metody ocenki ustojchivosti rastenij k neblagopriyatnym usloviyam sredy. Lvov: Kolos, 54–60. [In Russian].
Mazurenko, N. A., & Maurer, V. M. (2013). Poshirennya predstavnikiv rodu Salix L. v Ukrayini ta perspektivi yih vikoristannya v ozelenenni. Naukovij visnik Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini. Ser.: Lisivnictvo ta dekorativne sadivnictvo, 187(1), 93–99. [In Ukrainian].
Nielsen, C., Buhler, O., & Kristoffersen, R. (2007). Soil Water Dynamics and Growth of Street and Park Trees. Arboriculture & Urban Forestry, 33(4), 231–245.
Novosad, V. N. (2014). Zharostojkost i vodouderzhivayushaya sposobnost biryuchiny obychnoj i biryuchiny kruglolistnoj. Scientific Bulletin of UNFU, 24(9), 80–84.
Ponomaryova, O. A. (2010). Zharostijkist deyakih vidiv rodu Tilia L., sho zrostayut vzdovzh avtoshlyahu. Vseukrayinska naukovo-praktichna konferenciya molodih uchenih ta studentiv "Tranzitna teritoriya: ekologiya i transport", 8-9 grud. Kremenchuk, 37–38. [In Ukrainian].
Ponomaryova, O. A. (2015). Analiz zhittyevosti molodih pridorozhnih nasadzhen m. Dnipropetrovsk za morfofiziologichnimi pokaznikami. Biologiya ta valeologiya, 17, 69–77. [In Ukrainian].
Ponomaryova, O. A., & Andrejchenko, R. O. (2022). Riznomanittya roslin rodu Salix L. na urbanizovanih teritoriyah (na prikladi mista Dnipro). Teoretichni ta praktichni pitannya agrarnoyi nauki: materiali Mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi, 302–304. [In Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
