Сучасний стан ценопопуляцій кущів родини Rosaceae Juss. на залізорудних відвалах Криворіжжя

Ключові слова: постмайнінгові ландшафти, ценопопуляції Cotoneaster lucidus Schlecht, Padellus mahaleb (L.) Vassilcz. та Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch, морфометричні показники, життєвість, самопідтримання

Анотація

Для Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) характерна найвища в Україні концентрація гірничих робіт, що зумовило докорінні зміни в ландшафтній структурі регіону. Потужним фітомеліоративним фактором у постмайнінгових ландшафтах є рослинний покрив. В аспекті з'ясування деталей формування сучасного рослинного покриву залізорудних відвалів досліджено особливості структури ценопопуляцій Cotoneaster lucidus Schlecht, Padellus mahaleb (L.) Vassilcz та Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch – видів з родини Rosaceae. Встановлено, що перші два види у фітоценозах є домінантами, а третій виступає як асектатор. Результати ґрунтових аналізів субстратів в екотопах, до яких приурочені ценопопуляції кущів, свідчать про їх високу кам'янистість, слабку засоленість, бідність щодо вмісту гумусу та варіативність кислотності від нейтральної до середньолужної. Морфометричні показники генеративних особин кущів відзначаються широкою варіабельністю. Досить вирівняні вони в інтродукційній популяції Cotoneaster lucidus, а найбільший діапазон варіювання характерний для параметрів Amelanchier spicata внаслідок того, що в стадію плодоношення рослини вступають вже на третій-четвертий роки життя. Стосовно специфіки самопідтримання ценопопуляцій завдяки насіннєвому розмноженню виявлено, що найбільша кількість самосіву перших років життя зафіксована у надґрунтовому покриві ділянки з насадженням Cotoneaster lucidus. Під кронами Padellus mahaleb розвиток самосіву пригнічений через затінення; велика кількість молодих рослин зростає навколо "материнської ценопопуляції" по поверхні всього відвалу. Особливістю насіннєвого відновлення популяції Amelanchier spicata є вкрай незначна кількість самосіву першого та другого років життя. Встановлено, що найвища життєвість характерна для рослин Amelanchier spicata (8 балів), помірною – Cotoneaster lucidus (5-7 балів), а найнижча – Padellus mahaleb (4-5 балів). За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що порівняно з деревними насадженнями, ценопопуляції кущів мають кращу здатність до самопідтримання за суворих екологічних умов залізорудних відвалів.

Біографії авторів

О. О. Красова, Криворізький ботанічний сад НАН України, м. Кривий Ріг

канд. біол. наук, наук. співробітник, відділ оптимізації техногенних ландшафтів

С. І. Шкута, Криворізький ботанічний сад НАН України, м. Кривий Ріг

пров. інженер, відділ оптимізації техногенних ландшафтів

А. О. Павленко, Криворізький ботанічний сад НАН України, м. Кривий Ріг

пров. інженер, відділ оптимізації техногенних ландшафтів

Посилання

Bashutska, U. B., & Schilling, A. (2022). Planning and implementation of forest reclamation of disturbed lands of the Lusatian lignite basin (East Germany). Scientific Bulletin of UNFU, 32(3), 26–31. https://doi.org/10.36930/40320304

Belik, U. V., Savosko, V. M., & Lykholat U. V. (2022). The ecological conditionality of tree vitality indicators and dendrometric parameters of the woody plants community growing naturally on the devastated lands in iron waste rock dump. Bulletin of Odesa National University, 27(1), 7–23. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2022.1(50).259959

Brovko, F. M., & Brovko, O. F. (2012). Phytomeliorative properties of some bushes and the prospects of their using in phytocenocies dump landscapes in Kryvbass. Scientific reports of NULES of Ukraine, 2(24). https://nd.nubip.edu.ua/2011_2/11bfm.pdf. [In Ukrainian].

Brovko, F. M., & Brovko, O. F. (2019). Forest reclamation of wasteland landscapes of Kryvbas. Publishing House "Kondor", 204. [In Ukrainian].

Danilchuk, N. (2020). Species of the genus Populus L. in landscaping of city parks and technogenic disturbed lands of Kryvyi Rih (Ukraine). Danish Scientific Journal (DSJ), 42(1), 8–14.

Korotkova, T. M., & Solomakha, N. G. (2020). Specific features of natural revegetation in technogenic ecotopes on overburden dumps in the Novotroitsky fluxe raw materials deposit. Forestry and Forest Melioration, 137, 41–50. https://doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.51

Korshikov, I. I., Pasternak, G. A., & Krasnoshtan, O. V. (2014). The plasticity of the root system of resistant woody plant species, colonizing industrial waste dumps in steppe zone of Ukraine. Plant Introduction, 1, 72–78. [In Russian].

Korshykov, I. I., & Petrushkevych, Yu. M. (2020). Population structure of Betula pendula (Betulaceae) on iron ore mine dumps (tailings) of the Kryvyi Rih area. Ukrainian Botanical Journal, 77(2), 90–103. https://doi.org/10.15407/ukrbotj77.02.090

Krasnoshtan, O. V. (2017). Vitality of Pinus pallasiana D. Don. and P. sylvestris L. in iron ore dumps of Kryvyi Rih Area. Plant Introduction, 2, 73–79. [In Ukrainian].

Krasova, O. O., & Pavlenko, A. O. (2022) Transformation of technotopes and territorial distribution of ecotopic structures on iron ore dumps of Kryvyi Rih Area. Ecological Sciences, 43, 88–93. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.14

Kyselov, Yu. O., & Chernysh, V. I. (2022). Some peculiarities of the invasive flora of the Central Dnipro Highland region. Scientific Bulletin of UNFU, 32(2), 27–32. https://doi.org/10.36930/40320204

Lysohor, L. P., Krasova, O. O., & Korshykov, I. I. (2017). Dendroflora of model iron-ore dumps of Kryvyi Rih: a structural analysis, the ability to oecizing technogenic ecotopes. Autochthonous and alien plants, 13, 36–44. [In Ukrainian].

Phillips, C. L., Stovall, J. P., Williams, H. M., & Farrish, K. (2021). Using the forestry reclamation approach for reclaimed surface mineland in the Western Gulf: Effects on Pinus taeda seedling growth and survival. Forests. 12, 845.

Savelieva, L. S. (1975). Stability of trees and shrubs in protective forest plantations. Moscow, Lesnaya promyshlennost, 168. [In Russian].

Savosko, V., Lykholat, Yu., Domshyna, K., & Lykholat, T. (2018). Ecological and geological determination of trees and shrubs dispersal on the devastated lands at Kryvorizhya. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27(1), 116–130. https://doi.org/10.15421/111837

Tereshchenko, V. F. (1993). Ecological principles and methods of selection of tree and shrub species for the reclamation of rock dumps in Kryvbas: Thesis Abstract Cand. Biol. Sci. (03.00.16). Dnipropetrovsk, 18. [In Ukrainian].

Vacek, Z., Cukor, J., Vacek, S., Podrazsky, V., Linda, R., & Kovarik, J. (2018). Forest biodiversity and production potential of post-mining landscape: Opting for afforestation or leaving it to spontaneous development? Central European Forestry Journal, 64, 116–126.

Woźniak, G., Chmura, D., Dyderski, M. K., Błońska, A., & Jagodziński, A. M. (2022). How different is the forest on post-coal mine heap regarded as novel ecosystem? Forest Ecology and Management, 515. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2021.118951

Yarkov, S. (2013). Development of mixed substrate for 20-40 year olds dumps landscapes of Kryvorizhzhya. Scientific Notes of Ternopil University. Series Geography, 2 (35): 23–30. [In Ukrainian].

Yevtushenko, E. O. (2020). History of phytoremediation research and project activity in department of botany and ecology at Kryvyi Rih State Pedagogical University. Ecological Bulletin of Kryvyi Rih, 5, 13–30. https://doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351

Yunatov, A. A. (1964). Types and content of geobotanical research. Selection of trial plots and establishment of ecological profiles. Field Geobotany, 3, 9–38. [In Russian].

Zapata-Carbonell, J., Bégeot, C., Carry, N., Choulet, F., Delhautal, P., Gillet, F., Girardclos, O., Mouly, A., Chalot, M. (2019). Spontaneous ecological recovery of vegetation in a red gypsum landfill: Betula pendula dominates after 10 years of inactivity. Ecological Engineering, 132, 31–40. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2019.03.013

Опубліковано
2022-11-02
Як цитувати
Красова, О. О., Шкута, С. І., & Павленко, А. О. (2022). Сучасний стан ценопопуляцій кущів родини Rosaceae Juss. на залізорудних відвалах Криворіжжя. Науковий вісник НЛТУ України, 32(5), 7-12. https://doi.org/10.36930/40320501
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство