Особливості вирощування живцевих саджанців тополі на вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України

Ключові слова: Populus L., 'Dorskamp', 'Robusta', 'І-45/51', тополя Торопогрицького, здерев'янілі живці, укоріненість, висота живцевих саджанців

Анотація

Наведено результати досліджень особливостей вирощування живцевих саджанців тополі культиварів 'Dorskamp', 'Robusta', 'І-45/51' та тополі Торопогрицького на вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України. Подано показники приживлюваності живців різної довжини (20, 25 та 30 см), висаджених у два терміни (пізня осінь і рання весна) і висот саджанців, що з них виросли. Холодна та суха весна 2020 р. спричинила загибель великої кількості живців, особливо – висаджених навесні. Їх укоріненість становила у сорту 'Dorskamp' – від 41,7 до 85,3 %, у 'Robusta' – від 12,5 до 20,0 %, у 'І-45/51' – від 20,0 до 28,3 % і у тополі Торопогрицького – від 35,0 до 48,3 %. У 2020 р. спостерігалася тенденція до вищого укорінення живців завдовжки 25 см. У 2021 р. взагалі перевага за відсотком укорінення була за живцями найменших розмірів (20 см, перпендикулярний зріз), де укоріненість живців сорту 'Dorskamp' становила 86,7 %, у сорту 'Robusta' – 85,0 %, у 'І-45/51' – 70,0 %. У 2021 р. приживлюваність живців, висаджених восени 2020 р., за незначним винятком (20-сантиметрові живці з перпендикулярним зрізом), була найменшою з двох років досліджень. За осіннього садіння живців найвищі показники висоти живцевих саджанців отримано у тополі Торопогрицького. У цього ж сорту виявлено також високі показники укорінення живців, що свідчить про доцільність висаджування його живців восени. За весняного садіння найбільші розміри мали живцеві саджанці сорту 'Dorskamp'. У 2020 р. їх середня висота становила від 165,6 до 176,4 см, а у 2021 р. – від 195,0 до 228,6 см. Також у цьому варіанті укоренилася найбільша кількість живців. Упродовж вегетативного періоду 2020 р. сорти 'Robusta' і 'І-45/51', як уже відомо, відзначалися дуже низькими показниками укорінення живців. У них також виявилися найменшими показники середньої висоти саджанців, що з них виросли як за осіннього, так і за весняного садіння живців. Вплив розмірів живців на висоту живцевих саджанців виявився неістотним. Здебільшого саджанці із живців завдовжки 20 і 25 см мали більшу середню висоту, ніж за використання живців завдовжки 30 см. Живці з косим зрізом, за весняного садіння, переважали за укоріненням живці з перпендикулярним зрізом тільки у двох варіантах із восьми (у тополі Торопогрицького).

Біографії авторів

Я. Д. Фучило, Малинський фаховий коледж, с. Гамарня

д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри лісівництва та захисту лісу

І. Д. Іванюк, Малинський фаховий коледж, с. Гамарня

директор коледжу

О. О. Бордусь, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, м. Київ

аспірант, відділ селекції і сталих технологій вирощування та переробляння біоенергетичних культур

Посилання

Vasylenko, I. D., Filipova, L. M., & Fuchylo, J. D. (2013). Fight against mistletoe on poplar trees in the green zone of Bila Tserkva. Scientific Bulletin of UNFU, 23(12), 31–38.

Fuchylo, Ya. D., Sinchenko, V. M., Hanzhenko, O. M., et al. (2018). Methodology of research of power plantations of willows and poplars: monograph. Kyiv: Comprint, 137 p.

Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., Fuchylo, O. Ya., & Litvin, V. M. (2009). Experience and prospects of growing poplar (Populus sp. L.) in the Southern Steppe of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 7, 66–69.

Fuchylo, Ya. D., Litvin, V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Biological, ecological and technological aspects of poplar plantations cultivation in the conditions of Kyiv Polissya: monograph. Kyiv: Logos, 214 p.

Aylott, M. J., Casella, E, Tubby, I. et al. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short-cutting cycle coppice in the UK. New Phytol, 178(2), 358-370. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2008.02396.x

Broeckx, L. S., Verlinden, M. S., & Ceulemans, R. (2012). Establishment and two-year growth of a bio-energy plantation with fast-growing Populus trees in Flanders (Belgium): effects of genotype and former land use. Biomass Bioenerg, 42, 151-163. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2012.03.005

Desrochers, A., & Thomas, B. R. (2003). A comparison of pre-planting treatments on hardwood cuttings of four hybrid poplar clones. New forests, 26(1), 17-32. https://doi.org/10.1023/A:1024492103150

Dieter, M. (2016). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. 25th Session of the International Poplar Commission: Working Paper IPC/15 (Berlin, 13-16 Sept. 2016). Rome: FAO, 19 r. Retrieved from: https://www.fao.org/forestry/45092-0fcd1e7430938785c3e2c0a0a 03329a88.pdf

Keoleian, G. A., & Volk, T. A. (2005). Renewable Energy from Willow Biomass Crops: Life Cycle Energy, Environmental and Economic Performance. Critical Reviews in Plant Sciences, 24, 385-406.

Mann, J. (2012). Comparison of Yield, Calorific Value and Ash Content in Woody and Herbaceous Biomass used for Bioenergy Production in Southern Ontario, Canada: A Thesis Presented to The University of Guelph. Guelph, Ontario, Canada. 106 p. Retrieved from: https://atrium.lib.uoguelph.ca/xmlui/bitstream/handle/10214/3959/Mann%20Thesis%20Defense%20Revised%202.pdf?sequence=1

Spinelli, R. (2007). Short rotation coppice production in Italy. Bornimer Agrartechnische Berichte, Heft 61, Potsdam-Bornim, Germany. 158-167.

Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2008). Harvesting short-rotation poplar plantations for biomass production. Croatian Journal of Forest Engineering, 29(2), 129-139.

Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2009). Using modified foragers to harvest short-rotation poplar plantations. Biomass and Bioenergy, 33(5), 817-821.

Stoffel, R. (2022). Short rotation woody crops – Hybrid poplar. Retrieved from: https://www.forestry.umn.edu/sites/forestry.umn. edu/files/cfans_asset_356341.pdf

Volk, T. A., Berguson, B, Daly, C., et al. (2018). Poplar and shrub willow energy crops in the United States: field trial results from the multiyear regional feedstock partnership and yield potential maps based on the PRISM-ELM model. Global Change Biology Bioenergy, 10(10), 735-751. https://doi.org/10.1111/gcbb.12498

Zalesny, R. S., Bauer, E. O., Hall, R. B., Zalesny, J. A., Kunzman, J., Rog, C. J., & Riemenschneider, D. E. (2005). Clonal variation in survival and growth of hybrid poplar and willow in an in 30 situ trial on soils heavily contaminated with petroleum hydrocarbons. International Journal of Phytoremediation, 7, 177-197. https://doi.org/10.1080/16226510500214632

Zalesny, R., Hall, R., Bauer, E., & Riemenschneider, D. (2006). Shoot Position Affects Root Initiation and Growth of Dormant Unrooted Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 52(5), 273-279.

Zalesny, R., & Wiese, A. (2006). Date of Shoot Collection, Genotype, and Original Shoot Position Affect Early Rooting of Dormant Hardwood Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 55(4-5), 169-182.

Опубліковано
2022-06-30
Як цитувати
Фучило, Я. Д., Іванюк, І. Д., & Бордусь, О. О. (2022). Особливості вирощування живцевих саджанців тополі на вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України, 32(3), 20-25. https://doi.org/10.36930/40320303
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство