Кажани Chiroptera в лісових екосистемах: ключові фактори для збереження популяцій
Анотація
Узагальнено екологічні особливості лісових видів кажанів і ступінь їх зв'язку з лісовими екосистемами, а також значення деяких характеристик лісового середовища для існування популяцій цих видів. Дослідження головно здійснено методом ультразвукової детекції. На прикладі умовно-корінних мішаних і похідних смерекових лісових екосистем Бескидів підтверджено, що просторова структура лісостанів слугує визначальною базою для формування екологічних ніш видів рукокрилих з різними топічними преференціями та кормодобувними стратегіями. Середній показник нічної активності рукокрилих у мішаних лісах становив 140 ВР/ніч і до 15 BP/ніч – у смерекових. Для мішаних лісостанів характерне істотно більше значення показника видової різноманітності рукокрилих, ніж для смерекових монокультур (H' = 2,11 і 1,34, відповідно). За умови збільшення структурного різноманіття лісостану потенціал середовища проживання та, відповідно, різноманітність видів рукокрилих збільшується. Форми лісового менеджменту, які більш орієнтовані на формування природного складу лісів, дають змогу зберігати певну мозаїчність структури лісостанів, зокрема – складнішу синузіальну структуру. Специфічні вимоги до середовища існування характерні тільки для деяких видів-збирачів (М. bechsteinii і M. alcathoe): старовікові, природні листяні або мішані ліси з перевагою бука. Типові лісові види кажанів (а саме, Myotis bechsteinii, M. alcathoe, Barbastella barbastellus) можуть бути адекватними індикаторами щодо ведення наближеного до природи лісівництва. Значна різноманітність рідкісних видів кажанів свідчить про низький ступінь трансформації лісових екосистем, тоді як відносно висока чисельність місцевих евритопних видів є індикатором вищого ступеня їх трансформації. Комплекс вимог кажанів до середовища існування може відображати складні екосистемні взаємодії й мати синергетичний ефект щодо інших груп тварин.
Завантаження
Посилання
Bashta, A.-T. (2020). Kazhany nashykh lisiv. Lviv: ZUKTs, 240 p. [In Ukrainian].
Bashta, A.-T. V. (2009). Fauna and distribution of bats (Chiroptera: Vespertilionidae) in the Ukrainian Carparhians. Proc. of the State Natural History Museum, 25, 267–274. [In Ukrainian].
Bashta, A.-T. V. (2009). Fauna i poshyrennia kazhaniv (Chiroptera: Vespertilionidae) v Ukrainskykh Karpatakh. Scientific notes of DPM, 25, 267–274. [In Ukrainian].
Bashta, A.-T., & Pryndak, V. (2017). Bats (Chiroptera) in semi-natural forests and secondary spruce plantations in the Beskids (Ukrainian Carpathians): species composition, night activity and structure of communities. Scientific principles of protection of biodiversity, 8(15), 1, 113–124. [In Ukrainian].
Bashta, A.-T., & Pryndak, V. P. (2017). Rukokryli (Chiroptera) v umovno-korinnykh bukovykh i pokhidnykh smerekovykh lisakh Skolivskykh Beskydiv (Ukrainski Karpaty): vydovyi sklad, dobova aktyvnist i struktura uhrupovan. Scientific bases of biodiversity conservation, 8(15), 1, 113–124. [In Ukrainian].
Dietz, M. (2010). Fledermäuse als Leit- und Zielarten für Naturwald orientierte Waldbaukonzepte. Forstarchiv, 81, 69–75. https://doi.org/10.2376/0300-4112-81-69
Dietz, M., & Kalko, E. (2008). Fledermäuse als Schlüsselarten für einen ökosystem-orientierten Naturschutz im Wald. Naturschutz und Biologische Vielfalt, 60, 101–106. [In Deutsch].
Encarnação, J., & Dietz, M. (2006). Estimation of food intake and ingested energy in Daubentons bats (Myotis daubentonii) during pregnancy and spermatogenesis. Eur.J. Wildl., 52, 221–227. https://doi.org/10.1007/s10344-006-0046-2
Kerth, G., Weissmann, K., & König, B. (2001). Day roost selection in female Bechsteins bats (Myotis bechsteinii): a field experiment to determine the influence of roost temperature. Oecologica, 126, 1–9. https://doi.org/10.1007/s004420000489
McLean, J. A., & Speakman, J. R. (2000). Effects of body mass and reproduction on the basal metabolic rate of brown long-eared bats (Plecotus auritus). Physiol. Biochem. Zool., 73, 12–21. https://doi.org/10.1086/316715
Meschede, A., & Heller, K.-G. (2000). Okologie und Schutz von Fledermäusen in Wäldern. Schriftenreihe für Landschaftspflege und Naturschutz, 66 p. [In Deutsch].
Regnery, B., Couvet, D., Kubarek, L., Julien, J.-F., & Kerbirio, C. (2013). Tree microhabitats as indicators of bird and bat communities in Mediterranean forests. Ecological Indicators, 34, 221–230. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2013.05.003
Russo, D., Billingtorn, G., Bontadina, F., Dekker, J., Dietz, M., Jones, G., Meschede, A., Rebelo, H., Reiter, G., Ruczynski, I., Tillon, L., & Twisk, P. (2016). Identyfying key research objectives to make European forests greener for bats. Front. Ecol. Evol., 4, 1–8. https://doi.org/10.3389/fevo.2016.00087
Siemers, B. M., & Swift, S. M. (2006). Differences in sensory ecology contribute to resource partitioning in the bats Myotis bechsteinii and Myotis nattereri (Chiroptera: Vespertilionidae). Behav. Ecol. Sociobiol., 59, 373–380. https://doi.org/10.1007/s00265-005-0060-5
Treitler, J., Heim, O., Tschapka, M., & Jung, K. (2016). The effect of local land use and loss of forest on bats and nocturnal insects. Ecology and Evolution. 6: 4289–4297. https://doi.org/10.1002/ece3.2160
Авторське право (c) 2018 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
