Класифікація пурпуроволистих видів і культиварів деревних рослин за відтінками та мінливістю забарвлення листкової пластинки

Анотація

Колірні особливості рослин є важливим художнім компонентом під час створення композиції насаджень. Дослідження присвячене питанню номенклатурної класифікації деревних рослин з пурпуровим відтінком листків, що є маловивченим та недостатньо висвітленим, при цьому такі рослини часто застосовують в озелененні міст України. Під час інвентаризації парків, ботанічних садів і розсадників Києва обрано 50 видів і культиварів пурпуроволистих деревних рослин, за якими спостерігали впродовж вегетаційного періоду для визначення забарвлення листкової пластинки та його мінливості. Роль пурпурових рослин у колориті парків визначено за методикою оцінювання колориту ландшафту. За результатами аналізу асортименту рослин 20 розсадників і садових центрів Києва й області визначено, що на ринку посадкового матеріалу наявне дендрорізноманіття представлено 23 видами, проте тільки 22 % з них є апробованим в Україні. За аналізом відтінків листкових пластинок здійснено розподіл 50 видів і культиварів пурпуроволистих деревних рослин на 8 груп: rubrum (червоний), coccieneum (яскраво-червоний), sanguineum (кров'яно-червоний), rubellum (світло-червоний), rubens, rubescens (червонуватий), purpureum (пурпуровий), purpuraescens (багряний), atropurpureum (темно-пурпуровий). Найчисельнішою є група atropurpureum (32 %) і purpureum (22 %). Вперше виділено групу пурпурових декоративних форм із строкатим забарвленням (purpureum variegatum), до якої віднесено 9 культиварів деревних рослин. Здійснено розподіл 43 видів і культиварів пурпуроволистих деревних рослин за мінливістю забарвлення листкової пластинки на дві групи: із змінним упродовж вегетаційного сезону забарвленням (purpureum variabilis), до якої віднесено 17 видів та культиварів та з незмінним забарвленням (purpureum non variabilis) – 26 культиварів. Досліджено роль пурпуроволистих рослин у загальному колориті парків. У міських парках частка пурпуроволистих рослин у загальному колориті змінюється від 0,4 до 1,6 % залежно від кількості та віку екземплярів, що є доволі вагомим показником. Пурпуроволисті деревні рослини є нехарактерними для місцевих ландшафтів, привертають до себе значну увагу і можуть здійснювати гнітючий психоемоційний вплив на спостерігача, що підкреслює важливість формування принципів їхнього використання в композиціях ландшафтних об'єктів. Доцільним є твердження про недостатність наукової інформації щодо питання біоекологічних особливостей культиварів пурпуроволистих деревних рослин. Ці напрями є перспективними для майбутніх досліджень.