Зміна ґрунтових параметрів у свіжому дубово-сосновому суборі під впливом напіввільного утримання мисливських тварин в умовах Центрального Полісся

О. Л. Кратюк; О. О. Орлов

doi:10.36930/40310307

О. Л. Кратюк Поліський національний університет, м. Житомир https://orcid.org/0000-0002-2661-8074
О. О. Орлов ДУ "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України", м. Київ https://orcid.org/0000-0003-2923-5324

Ключові слова: фітоіндикація, лісові екосистеми, тип лісу, вольєр, ратичні тварини

Анотація

Оцінювання впливу напіввільного утримання мисливських тварин на компоненти лісових біогеоценозів є актуальним завданням для запобігання та унеможливлення їх деградації. Дослідження здійснено на території двох об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин, користувачами яких є ДП "Баранівське ЛМГ" (Явненське лісництво) та ТОВ "Клуб "КСК"" (Поташнянське л-во ДП "Радомишльське ЛМГ") у межах Центрального Полісся. Ступінь впливу напіввільного утримання мисливських тварин визначено в умовах свіжого дубово-соснового субору (В₂-дС) на основі повних геоботанічних описів методом порівняння бальної оцінки ґрунтових параметрів: вологості ґрунту (Hd), мінливості зволоження ґрунту (Fh), кислотності ґрунту (Rc), кількості солей (Sl), вмісту мінерального азоту (Nt), вмісту кальцію та магнію у ґрунті (Ca), аерованості ґрунту (Ae). Встановлено, що середні бали вологості ґрунту (контроль 11,93±0,12; вольєр 11,89±0,11) та аерованості ґрунту (контроль 6,38±0,08; вольєр 6,46±0,08) у вольєрах та на контрольних ділянках не мають достовірної різниці. Інші ґрунтові параметри мають тенденцію до збільшення у межах вольєрів порівняно з контрольними ділянками. Так, перемінність зволоження ґрунту на контрольних ділянках характеризувалася середнім балом 5,36^±0,11, збільшуючись у вольєрах до 5,94±0,14 бала (F_факт. = 10,58 > F_0,95 = 4,30), кислотність ґрунту становила 5,80^±0,12 бала на контрольній ділянці, збільшуючись у вольєрах до 6,49±0,11 бала (F_факт. = 17,36 > F_0,95 = 4,30). Збільшення виявлено як для загальної кількості солей у ґрунті, так і для кальцію та магнію, а також для мінерального азоту. Загальний вміст солей оцінено у 5,33±0,01 бала на контролі, тоді у вольєрі він становив 5,78±0,12 бала (F_факт. = 9,14 > F_0,95 = 4,30). кількість кальцію та магнію у ґрунтах контролю та у вольєрі характеризувалася середнім балом 5,56±0,12 та 5,97±0,11 відповідно та свідчить про збільшення їх кількості у ґрунтах вольєрів (F_факт. = 6,29 > F_0,95 = 4,30). Виявлено збільшення вмісту мінерального азоту у ґрунті в середньому від 4,16^±0,01 бала на контрольних ділянках до 4,74±0,11 бала на ділянках вольєрного утримання тварин (F_факт. = 27,33 > F_0,95 = 4,30). Збільшення у вольєрах показників кислотності ґрунту, вмісту кальцію, магнію та мінерального азоту зумовлене, вірогідно, привнесенням до ґрунту солей натрію, калію та азотистих речовин з сечею та екскрементами ратичних тварин.

Біографії авторів

О. Л. Кратюк, Поліський національний університет, м. Житомир

канд. біол. наук, доцент, завідувач кафедри експлуатації лісових ресурсів

О. О. Орлов, ДУ "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України", м. Київ

канд. біол. наук, ст. наук. співробітник, відділ екогеології та термодинаміки сфер

Посилання

Blinkova, O. I. (2014). Synfitoindykatsiia rekreahennykh zmin ekolohichnykh umov zapovidnoho urochyshcha "Borzhava" (Zakarpatska nyzovynna oblast). Visnyk ONU. Seriia: Biolohiia. Vol. 19, 2(35), 21 33. [In Ukrainian].

Bondar, I. P. (2000). Kilkisni ta yakisni pokaznyky opadu v riznykh typakh umov mistsezrostannia lisostaniv Kyivskoho Polissia ta yikh vplyv na grunt. Naukovyi visnyk natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 27, 94 103. [In Ukrainian].

Bondarenko, V. D., Bilyi, V. V., & Khodzinskyi, V. P. (2007). Zmina fizyko-khimichnykh vlastyvostei gruntu pid vplyvom ryiuchoi diialnosti svyni dykoi. Problemy Zakhidnoho Polissia. Naukovyi visnyk Nadsluchanskoho instytutu, 1, 117 121. [In Ukrainian].

Bulakhov, V. L., Pakhomov, A. S., & Pilipko, E. N. (2015). Vliianie roiushhei deiatelnosti kabana (Sus scrofa Linnaeus, 1758) na komponenty razlichnykh biogeotcenozov. Izvestiia Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia: Biologiia. Ekologiia. Vol. 13, 16 26. [In Russian].

Diduch, Ya. P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre, 176 p.

Didukh, Ia. P., Emshanov, D. G., & Shkolnikov, Iu. A. (1997). Ispolzovanie fitoindikatcionnykh otcenok pri izuchenii struktury lesnykh ekosistem. Ekologiia, 5, 353 360. [In Russian].

Didukh, Ya. P. (2012). Osnovy bioindykatsii. Kyiv: Naukova dumka, 344 p. [In Ukrainian].

Didukh, Ya. P., & Pliuta, P. H. (1994). Fitoindykatsiia ekolohichnykh faktoriv. Kyiv: Naukova dumka, 280 p. [In Ukrainian].

Domnich, A. (2014). Zoogenic influence on the amount of soil nitrogen in Azov-Syvash national nature park. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna, 67, 108 117. [In Ukrainian].

Domnich, A. V., & Viazovska, A. H. (2013). Zmina pokaznykiv gruntu pid vplyvom vysokoi shchilnosti kopytnykh v raioni pivnichnoho uzberezhzhia Azovskoho moria. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Biolohiia, 35, 113 122. [In Ukrainian].

Düll, R. (1984-1985). Distribution of the European and Macaronesian Mosses (Bryophytina). Bryologische Beitraege, 4(5), 1 232.

Iunatov, A. A., Lavrenko, E. M., & Korchagin, A. A. (Eds.). (1964). Zalozhenie ekologicheskikh profilei i probnykh ploshhadei. Polevaia geobotanika. Vol. III. Moscow – Leningrad: Nauka, Leningradskoe otd., 9 35. [In Russian].

Iurkova, N. E., Iurkov, A. M., & Smagin, A. V. (2008). Otcenka funktcionalnogo sostoianiia pochv Moskovskogo zooparka po mikrobiologicheskim pokazateliam. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriia 17. Pochvovedenie, 3, 39 44. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/otsenka-funktsionalnogo-sostoyaniya-pochv-moskovskogo-zooparka-po-mikrobiologicheskim-pokazatelyam. [In Russian].

Ivaniuk, I. D. (2021). Dubovi derevostany Pravoberezhnoho Polissia Ukrainy ta yikh lisivnycho-ekolohichnyi potentsial: Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 – Silvics and forestry). Kyiv, 48 p. [In Ukrainian].

Ivaniuk, I. D., & Ivaniuk, T. M. (2018). Dynamika ekolohichnykh parametriv gruntiv u protsesi vidnovlennia roslynnosti dubovykh lisiv Polissia. Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry, 44, 35 42. [In Ukrainian].

Ivaniuk, T. M. (2013). Fizyko-khimichni parametry gruntiv svizhykh suhrudiv Polissia Ukrainy. Scientific Bulletin of UNFU, 23(4). pp. 40 44. [In Ukrainian].

Kaminetskyi, V. K., Babich, O. H., & Smahol, V. M. (2011). Ekolohichni ta hospodarski aspekty napivvilnoho rozvedennia dykykh kopytnykh (na prykladi spetsializovanykh pidpryiemstv Derzhavnoho upravlinnia spravamy Prezydenta Ukrainy): monohrafiia. Myronivka: ZAT "Myronivska drukarnia", 154 p. [In Ukrainian].

Kazeev, K. Sh., Zhadobin, A. V., Lesina, A. L., Aleksandrov, A. A., Bakaeva, Iu. S., Kravtcova, N. E., & Kolesnikov, S. I. (2018). Ekologicheskoe sostoianie pochv volerov s zhivotnymi i ptitcami Rostovskogo zooparka. AgroEkoInfo, 3. Retrieved from: http://agroecoinfo.narod.ru/journal/STATYI/2018/3/st_358.doc. [In Russian].

Khoietskyi, P. B., Novak, A. A., & Pokhaliuk, O. M. (2015). Svitovyi dosvid vedennia voliernoho myslyvskoho hospodarstva. Scientific Bulletin of UNFU, 25(3), 32 37. Retrieved from: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1119. [In Ukrainian].

Korchagin, A. A., & Lavrenko E. M. (Eds.). (1964). Vidovoi (floristicheskii) sostav rastitelnykh soobshhestv i metody ego izucheniia. Polevaia geobotanika. Vol. III, 39 5. Moscow–Leningrad: Nauka, Leningradskoe otd. 9. [In Russian].

Kratiuk, O. L. (2019). Typolohichna struktura lisovykh nasadzhen ta biotopichna kharakterystyka volieriv Tsentralnoho Polissia. Scientific Bulletin of UNFU,29(2), 62 64. https://doi.org/10.15421/40290212

Kratiuk, O. L., Kravchuk, M. M., & Dovbysh, L. L. (2019). Vmist humusu u gruntakh volohykh suhrudiv na terytorii volieriv Zakhidnoho i Tsentralnoho Polissia. Scientific Bulletin of UNFU, 29(9), 27 31. https://doi.org/10.36930/40290904

Kratiuk, O. L., Kravchuk, M. M., & Dovbysh, L. L. (2020). Bioheotsenotychna rol voliernoho utrymannia ratychnykh ARTIODACTYLA na khimichni vlastyvosti gruntiv u borakh i suborakh v umovakh Zakhidnoho i Tsentralnoho Polissia. Ecological sciences, 4(31), 143 149. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.4-31.23

Lakin, G. F. (1973). Biometriia. Moscow: Vysshaia shkola, 348 p. [In Russian].

Lavrenko, E. M., & Korchagin, A. A. (Eds.). (1959). Osnovnye zakonomernosti rastitelnykh soobshhestv i puti ikh izucheniia. Polevaia geobotanika. Moscow–Leningrad: Nauka, Leningradskoe otd., 13 70. [In Russian].

Matusiak, M. V. (2015). Fitoindykatsiia ekolohichnykh faktoriv osnovnykh typiv lisovykh ekosystem v umovakh Podillia. Scientific Bulletin of UNFU, 25(6), 165 170. Retrieved from: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/931. [In Ukrainian].

Pakhomov, A. E. (1998). Biogeotcenoticheskaia rol mlekopitaiushhikh v pochvoobrazovatelnykh protcessakh stepnykh lesov Ukrainy. Kniga 1. Mekhanicheskii tip vozdeistviia. Dnepropetrovsk, 232 p. [In Russian].

Pakhomov, A. E. (1998). Biogeotcenoticheskaia rol mlekopitaiushhikh v pochvoobrazovatelnykh protcessakh stepnykh lesov Ukrainy. Kniga 2. Troficheskii tip vozdeistviia. Biotekhnologicheskii protcess stanovleniia ekologicheskoi ustoichivosti edafotopa. Dnepropetrovsk, 216 p. [In Russian].

Pilipko, E. N. (2014). Vliianie roiushhei deiatelnosti kabana Sus scrofa (L.) na fiziko-khimicheskie parametry pochvy elnika kislichnogo. Uchenye zapiski Petrozavodskogo gosudarstvennogo universiteta, 8(1), 34 39. [In Russian].

Pogrebniak, P. S. (1955). Osnovy lesnoi tipologii. (2nd ed. add. and revised). Kyiv: Izd-vo Akademii Nauk Ukrainskoi SSR, 456 p. [In Russian].

Rozenberg, G. S. (1976). Nekotorye voprosy optimizatcii protcessa raspoznavaniia uslovii sredy po rastitelnosti. Aspekty optimizatcii kolichestvennykh issledovanii rastitelnosti. Ufa, 6 34. [In Russian].

Semenov, V. M., & Kogut, B. M. (2015). Pochvennoe organicheskoe veshhestvo. Moscow: GEOS, 233 p. [In Russian].

Shkudor, V. D. (2006). Dynamika roslynnoho riznomanittia pislia sutsilnykh rubok holovnoho korystuvannia u volohykh suborakh Zakhidnoho Polissia. Forestry and Agroforestry, 109, 97 103. [In Ukrainian].

Tcyganov, D. N. (1983). Fitoindikatciia ekologicheskikh faktorov v podzone khvoino-shirokolistvennykh lesov. Moscow: Nauka, 198 p. [In Russian].

Volokh, A. M., & Grin, D. S. (2016). Okhotnichi zveri Stepnoi Ukrainy: monografiia. Kherson, 572 p. [In Russian].

Vorobev, D. V. (1967). Metodika lesotipologicheskikh issledovanii. Kyiv: Urozhai, 388 p. [In Russian].

Zhadobin, A. V., Kazeev, K. Sh., Lesina, A. L., Aleksandrov, A. A., Kazeev, D. K., & Kolesnikov, S. I. (2019). Otcenka ekologicheskogo sostoianiia pochv Rostovskogo zooparka. Vestnik Permskogo natcionalnogo issledovatelskogo politekhnicheskogo universiteta. Prikladnaia ekologiia. Urbanistika, 1, 131 141. https://doi.org/10.15593/2409-5125/2019.01.09