Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу

Ключові слова: санітарно-захисна зона, зелені насадження, різноманіття, життєвий стан

Анотація

Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В. А. Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19 видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10 родин. З них 11 видів є інтродукованими та 8 – аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина Salicaceae – 6 видів (35,4 % від загального числа дерев у насадженні). З'ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки Pinus pallasiana D. Don. Виявлено, що 31,6 % усіх видів представлені тільки 1-3 екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З'ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13 м (18,9 % від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0 до 29,9 см та від 38,0 до 41,9 см (по 8,8 %). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0 % від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0 та 12,5 % відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9 % від загальної кількості, до помірно ослаблених – 47,3 % (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились Salix alba L. та Robinia pseudoacacia L., у найбільш непривабливому стані перебувають Populus nigra L. та Aesculus hippocastanum L. З'ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6 % і характеризується як ослаблений.

Біографії авторів

В. П. Бессонова, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро

д-р біол. наук, професор, кафедра садово-паркового господарства

А. С. Чонгова, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро

канд. біол. наук, доцент, кафедрa садово-паркового господарства

Посилання

Alekseev, V. A. (1989). Diagnostika zhiznennogo sostoianiia derevev i drevostoia. Lesovedenie, 4, 51–56. [In Russian].

Barabash, O. V. (2019). Ecological hazard assessment of the atmospheric air at the urban ecosystem by the state of the deposit environment. Visnyk aviatsiinoho universytetu, 81(4), 57–63. https://doi.org/10.18372/2306-1472.81.14602

Barabash, O. V. (2019). Otsinka rivnia zabrudnennia atmosfernoho povitria metodom dendroindykatsii. Ekolohichni nauky: naukovo-praktychnyi zhurnal, 4(27), 102−108. https://doi.org/10.32846/2306-9716-2019-4-27-14

Belgard, A. L. (1971). Stepnoe lesorazvedenie. Moscow: Lesnaia promyshlennost, 336 p. [In Russian].

Berezan, S. (2020). Ekolohichnyi pasport Dnipropetrovskoi oblasti za 2019 rik. Dnipro, 235 p. [In Ukrainian].

Bessonova, V. P., & Sklyarenko, A. V. (2020). Dynamics of chlorine content in leaves of woody plants of protection forest bands in the city of Zaporizhzhya. Ekológia (Bratislava), 39(3), 214–223. https://doi.org/10.2478/eko-2020-0016

Bessonova, V. P., & Sklyarenko, A. V. (2020). The accumulation of fluoride by leaves of woody plants growing in the area of sanitary protection zones in the industrial region of Zaporizhzhya. Folia Forestalia Polonica. Series A – Forestry, 62(2), 128–138. https://doi.org/10.2478/ffp-2020-0013

Biletska, E. M., Onul, N. M., & Nikonenko, V. I. (2018). Metalurhiini pidpryiemstva yak dzherelo zabrudnennia atmosfernoho povitria ta faktor ryzyku pohirshennia zdorovia naselennia. Medychni perspektyvy, 23/3, 17–22. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142329

Buksha, I. F., Volkova, R. E., Pasternak, V. P., Pivovar, T. S., & Iarotckii, V. Iu. (2014). Metodicheskie podkhody k otcenke bioraznoobraziia lesov na primere dubrav lesostepi Kharkovskoi oblasti. Regionalnye geosistemy, 27(10), 24–33. [In Russian].

Chonhova, A. S. (2013). Dendroflora parkiv-pamiatok sadovo-parkovoho mystetstva Zaporizkoi oblasti (struktura, ekolohichna otsinka, dekoratyvnist). Abstract of Candidate Dissertation for Biology Sciences (06.03.01 – lisovi kultury ta fitomelioratsiia). Natsionalnyi universytet bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Kyiv, 23 p. [In Ukrainian].

Chypyliak, T. F., Leshcheniuk, O. M., & Mazura, M. Yu. (2017). Stan derevno-chaharnykovykh nasadzhen terytorii obmezhenoho korystuvannia promyslovoho raionu mista Kryvyi Rih. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 97–100. https://doi.org/10.15421/40270121

Dergacheva, D. N., Kotov, M. I., & Prokudin, Iu. N. (1987). Opredelitel vysshikh rastenii Ukrainy. Kiev: Naukova dumka, 548 p. [In Russian].

Horb, A. S., & Duk, N. M. (2006). Klimat Dnipropetrovskoi oblasti. Monohrafiia. Dnipropetrovsk: VDNU, 204 p. [In Ukrainian].

Ilkun, G. M. (1978). Zagriazniteli atmosfery i rasteniia. Kiev. 246 p. [In Russian].

Klimenko, N. I., Potapenko, I. L., & Letukhova, V. Iu. (2013). Ustoichivost k zasukhe dekorativnykh drevesnykh rastenii v kulturfitotcenozakh vostochnogo raiona Iuzhnogo berega Kryma. Prirodnichii almanakh. Seriia: Biologichni nauki, 19, 113–120. [In Russian].

Kosmachova, A. M., & Tsykalo, A. L. (2014). Do problemy optymizatsii sanitarno-zakhysnykh zon. Kholodylna tekhnika ta tekhnolohiia, 3, 64–68. https://doi.org/10.15673/0453-8307.3/2014.32575

Livesley, S. J., McPherson, G. M., & Calfapietra C. (2016). The urban forest and ecosystem services: impacts on urban water, heat, and pollution cycles at the tree, street, and city scale. Journal of Environmental Quality, 45(1), 119–124. https://doi.org/10.2134/jeq2015.11.0567

Matkovska, S. I. (2015). Otsiniuvannia vydovoho skladu zakhysnykh nasadzhen promyslovoho mikroraionu mista Zhytomyra. Scientific Bulletin of UkrSFU, 25(2), 115–119. [In Ukrainian].

Mikhailova, T. A., Shergina, O. V., & Kalugina, O. V. (2013). Accumulation and migration of elements-pollutants in "soil-plant" system within urban territory. Natural Science, 5(6), 705–709. http://doi.org/10.4236/ns.2013.56087

Nakaz vid 04.08.2008., № 240 (2008). Pro zatverdzhennia Polozhennia pro systemu monitorynhu zelenykh nasadzhen u mistakh i selyshchakh miskoho typu Ukrainy. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 80, 115 p. [In Ukrainian].

Nakaz vid 24.12.2001., № 226. (2001). Pro zatverdzhennia Instruktsii z inventaryzatsii zelenykh nasadzhen u naselenykh punktakh Ukrainy. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0182-02. [In Ukrainian].

Odum, Iu. (1986). Ekologiia: In 2 vol, Vol. 2, Sokolova, V. E. (Trans. from English). Moscow: Mir, 376 p. [In Russian].

Pinigin, M. A. (2004). Kriterii i printcipy ustanovleniia razmerov sanitarno-zashhitnykh zon promyshlennykh predpriiatii. Moscow: Nauka, 102 p. [In Russian].

Podkolzin, M. M., Semeniutina, A. V., & Svintcov, I. P. (2016). Izuchenie vliianiia drevesnykh rastenii na formirovanie fitosredy urbanizirovannykh territorii v usloviiakh tekhnogennoi nagruzki. Reputatciologiia, 39, 46–55. [In Russian].

Semeniutina, A. V., & Noianova, N. G. (2019). Regionalnaia spetcifika ozeleneniia malykh gorodov iuzhnoi sukhostepnoi zony. Lesnoi zhurnal, 6, 146–159. https://doi.org/10.17238/issn0536-1036.2019.6.146

Semeniutina, A. V., Noianova, N. G., & Kurmanov, N. V. Nauchnoe obosnovanie vybora rastenii dlia sanitarno-zashhitnykh zon zasushlivogo regiona. Nauka. Mysl, 8(1), 52–68 https://doi.org/10.25726/NM.2018.1.1.005

Sergeichik, S. A. (1994). Ustoichivost drevesnykh rastenii v tekhnogennoi srede. Minsk: Nauka i tekhnika, 279 p. [In Russian].

Shannon, S. V., & Weaver, W. (1963). The Mathematical Theory of Communication. Urbana (Illinois), University of Illinois Press.

Skliarenko, A. V., & Bessonova, V. P. (2017). Taksatsiini kharakterystyky ta zhyttievyi stan derevnykh roslyn sanitarno-zakhysnoi zony PAT "Ukrainskyi hrafit". Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 83–87. https://doi.org/10.15421/40270118

Skliarenko, A. V., & Bessonova, V. P. (2020). Vmist vodorozchynnykh fenoliv v lystkakh derevnykh roslyn sanitarnozakhysnykh zon zavodiv promyslovoi zony Zaporizhzhia. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina Seriia "Biolohiia", 34, 175–184 https://doi.org/10.26565/2075-5457-2020-34-18

Skliarenko, A. V., & Bessonova, V. P. (2019). Vidovoe raznoobrazie drevesnykh nasazhdenii sanitarnykh zon promyshlennykh predpriiatii g. Zaporozhe (Ukraina). Acta Biologica Sibirica, 5(1), 167–174. https://doi.org/10.14258/abs.v5.i1.5495

Sklyarenko, A. V. (2020). Trade-offs in the process of enrichment of tree plantations in sanitary protections zones of enterprises regarding the peculiarities of potential accumulation of toxicants in the leaves of trees. World journal of alvanced research and reviews, 6(1), 89–99. https://doi.org/10.30574/wjarr.2020.6.1.0079

Voitsytskyi, A. P., Dubrovskyi, V. P., & Boholiubov, V. M. (2009). Tekhnoekolohiia: pidruchnyk. Kyiv: Ahrarna osvita, 533 p. [In Ukrainian].

Yong Geng, Yi-Ming, Wei, Manfred Fischedick, Anthony Chiu, Bin Chen & Jinyue Yan. (2016). Recent trend of industrial emissions in developing countries. Applied Energy, 166, 187–190. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.02.060

Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Бессонова, В. П., & Чонгова, А. С. (2021). Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Науковий вісник НЛТУ України, 31(2), 21-27. https://doi.org/10.36930/40310203
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають