@article{Бессонова_Чонгова_2021, title={Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу}, volume={31}, url={https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2271}, DOI={10.36930/40310203}, abstractNote={<p>Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В.&nbsp;А.&nbsp;Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19&nbsp;видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10&nbsp;родин. З них 11&nbsp;видів є інтродукованими та 8&nbsp;– аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина <em>Salicaceae&nbsp;–</em> 6&nbsp;видів (35,4&nbsp;% від загального числа дерев у насадженні). З’ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки <em>Pinus pallasiana</em> D.&nbsp;Don. Виявлено, що 31,6&nbsp;% усіх видів представлені тільки 1-3&nbsp;екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З’ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13&nbsp;м (18,9&nbsp;% від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0&nbsp;до 29,9&nbsp;см та від 38,0&nbsp;до 41,9&nbsp;см (по 8,8&nbsp;%). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0&nbsp;% від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0&nbsp;та 12,5&nbsp;% відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9&nbsp;% від загальної кількості, до помірно ослаблених&nbsp;– 47,3&nbsp;% (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились <em>Salix alba&nbsp;</em>L. та <em>Robinia pseudoacacia&nbsp;</em>L.<em>,</em> у найбільш непривабливому стані перебувають <em>Populus nigra&nbsp;</em>L. та<em> Aesculus hippocastanum&nbsp;</em>L<em>.</em> З’ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6&nbsp;% і характеризується як ослаблений.</p&gt;}, number={2}, journal={Науковий вісник НЛТУ України}, author={Бессонова, В. П. and Чонгова, А. С.}, year={2021}, month={Квіт}, pages={21-27} }