Вплив методу створення лісових культур на формування кореневої системи дуба звичайного (Quercus Robur L.) в умовах свіжої грабової діброви

  • O. S. Ostapchuk Уманський національний університет садівництва, м. Умань
  • O. V. Sovakov Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Ключові слова: культури дуба; коренева система; розвиток кореневої системи; корененаселеність; висів жолудів; садіння сіянців

Анотація

Дослідження проведено в 1-3-річних культурах дуба звичайного (Quercus robur L.), які створені на свіжих зрубах у ДП "Уманське лісове господарство" в умовах свіжої грабової діброви. За допомогою методу суцільного розкопування і методу траншей проаналізовано стан корененаселеності ґрунту залежно від віку насадження та методу створення культур. За результатами виконаних досліджень виявлено, що існує істотна різниця за довжиною кореневої системи рослини залежно від умови створення культур – висіву жолудів чи садіння сіянців дуба. Встановлено, що в насадженнях, які висіяні з жолудів, сіянці формують стрижневий корінь з проникненням у ґрунт на таку глибину: в перший рік – 41,0 см, другий – 101,0 см і третій – 194,0 см. У культурах, які були створені садінням, коріння проникало на глибину: в перший рік – 28 см, другий – 61 см і третій – 94 см, що в середньому в два рази менше, ніж глибина коріння за умови висівання жолудів. Під час висівання жолудів спостережено наявність значної кількості тонкого горизонтального коріння у верхньому гумусовому шарі. Із заглибленням у ґрунт корененаселеність зменшувалася, вертикальні корені траплялися в меншій кількості, а стрижневі проникали у материнську породу. У культурах, які були створені садінням, коренева система рослин була добре розвинена, мичкувата, але стрижневий корінь відсутній. Відсоток приживлення таких насаджень менший, а в посушливі роки можливий значний відпад однорічних саджанців, внаслідок чого настає необхідність доповнення лісових культур. Зроблено відповідні висновки щодо необхідності створення лісових культур на зрубах методом висівання жолудів.

Біографії авторів

O. S. Ostapchuk, Уманський національний університет садівництва, м. Умань

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісового господарства

O. V. Sovakov, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій

Посилання

Ahromeyko, A. I. (1965). The physiological basis for the formation of tolerant forest stands. Moscow: Forest industry. [In Russian].

Bond, W, J., & Midgley, J. J. (2001). Ecology of sprouting in woody plants: the persistence niche. Trends in Ecology & Evolution, 16(1), 45–51.

Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2006). Formation of forest stands in oak forests of Podillia. Kiev: Urozhai. [In Ukrainian].

Borchert, M. I., & Tyler, C. M. (2010). Acorn Dispersal of California Black Oak after a Stand-Replacing Fire. Fire Ecology, 6(3), 136–141. https://doi.org/10.4996/fireecology.0603136

Brunet, J. (2000). Colonization of oak plantations by forest plants: effects of regional abundance and habitat fragmentation. In book: Forest biodiversity: lessons from history for conservation. Honnay, O., Verheyen, K, Bossuyt, B., Hermy, M. (pp. 129–141). Laboratory for Forest, Nature and Landscape Research, Faculty of Applied Biological Sciences, Katholieke Universiteit Leuven, Vital Decosterstraat 102, B-3000 Leuven, Belgium. https://doi.org/10.1079/9780851998022.0129

Debrinyuk, Yu. M. (1990). About root distribution in soil in mixed stands of English oak and Norway spruce. Forest Journal, 6, 6–13. [In Russian].

Gordienko, M. I. (1968). Absorption of nitrogen, phosphorus and potassium by the roots of woody plants. Bulletin of Agricultural Sciences, 5, 14–18. [In Russian].

Hordiienko, M. I., Maurer, V. M., & Kovalevskyi, S. B. (2000). Guidelines for the study and research of forest cultures. Kiev: NAU, (pp. 46–58). [In Ukrainian].

Hoss, G. A. (2004). Propagation Protocol for Growing Bareroot Oaks (Quercus L.). Native Plants Journal, 5(2), 167–170. https://doi.org/10.1353/npj.2005.0008

Huz, M. M. (1996). Root systems of tree species of Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine. Kiev: Yasmyna. [In Ukrainian].

Kalinin, M. I. (1968). Strucutre and location of oak root systems in line plantations. Hospodarstvo lisovykh resursiv, 92–97. Uzhhorod: Karpaty. [In Ukrainian].

Kalinin, M. I. (1975). Root systems of trees and forest productivity increasing. Lviv: Higher school. [In Russian].

Krinard, R., M., & Johnson, R. L. (1988). Stand Parameters of a 27-Year-Old Water Oak Stands on Old Field Loessial Soils. New Orleans, LA: U. S. Department of Agriculture, Forest Service, Southern Forest Experiment Station. https://doi.org/10.2737/so-rn-348

Pohiton, P. P. (1957). Distribution of the roots of tree and shrub species in chernozem layer. Kiev: Gosselhozizdat USSR. [In Russian].

Pohrebniak, P. S., & Melnyk, M. N. (1952). Root systems of tree species in oak stands. Pr. In-tu lisivnytstva AN URSR, 3, 32–47. [In Ukrainian].

Rahteenko, I. N. (1952). Root systems of tree and shrub species. Moscow – Leningrad: Goslesbumizdat. [In Russian].

Rendle, B. J. (1936). The growth and quality of English oak. Forestry: An International Journal of Forest Research, 10(1), 38–46. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.forestry.a062608

Soldatov, A. G. (1955). Root systems of tree species. Kiev: Gosselhozizdat USSR. [In Russian].

SPbGU. (2002). Ways of studying forest communities. St. Petersburg: NIIHimii SPbGU. [In Russian].

Опубліковано
2019-09-26
Як цитувати
Ostapchuk, O. S., & Sovakov, O. V. (2019). Вплив методу створення лісових культур на формування кореневої системи дуба звичайного (Quercus Robur L.) в умовах свіжої грабової діброви. Науковий вісник НЛТУ України, 29(7), 71-75. https://doi.org/10.15421/40290714
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство