Характеристика вольєрів Західного Полісся


  • O. L. Kratiuk Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир https://orcid.org/0000-0002-2661-8074
Ключові слова: мисливське господарство; напіввільне утримання; Sus scrofa; Cervus elaphus; Cervus nippon; Dama dama

Анотація

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Західного Полісся. На початку ХХІ ст. у межах Західного Полісся існувало 2 вольєри, у 2010 р. – 5, а на 01.01.2019 р. функціонує уже 25 вольєрів загальною площею 1662,2 га в мисливських господарствах різних форм власності. Площі вольєрів різні – від 1-2 га до сотень. Найменший вольєр площею 0,4 га розташовано у ГО МРК "Наболоцький". Найбільшим можна вважати вольєр ТОВ МСК "Сокіл" площею 382,3 га, який належить до цілого вольєрного комплексу створеного у 2015 році. Окрім цього, на території Західного Полісся ще 3 вольєри мають площу понад 200 га, а саме: ТзОВ "Вулф-К" (243,4 га), ТзОВ МК "Поліське" (300,0 га) та ТзОВ "Явір Плюс" (208,0 га). Загальна площа чотирьох найбільших вольєрів становить 1133,7 га (68,2 %). Серед державних підприємств найбільший вольєр розташовано у ДП "Дубровицьке ЛГ" (72,9 га). Кількісно переважають вольєри площею ≤5,0 га (n = 7) та від 5,1 до 20,0 га (n = 10), проте їхня сукупна площа становить відповідно тільки 14,1 га та 86,1 га. У 2010 р. у вольєрах утримували 20 Cervus nippon та 47 Sus scrofa, а їхня частка становила відповідно 29,9 і 70,1 %. На початку 2019 р. у вольєрах основне поголів'я вже становить 601 особину 7 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon, Bison bonasus), серед яких домінує Cervus elaphus (170 особин або 28,3 % від загальної чисельності) та Dama dama (172 особини або 28,6 %).

Біографія автора

O. L. Kratiuk, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. біол. наук, доцент, кафедра експлуатації лісових ресурсів

Посилання

Cherniuk, V. L. (2011). Poliuvannia na Zakhidnomu Polissi (istoryko-myslyvskyi narys). Rivne: RVP "ROSA". [In Ukrainian].
Dezhkin, V. V. (1983). Okhoto i okhotniche khaziaistvo mira. Moscow: Lesnaia promyshlennost. [In Russian].
Erenfeld, D. (1973). Priroda i liudi. Okhota i okhotniche khoziaistvo, 10, 6–9. [In Russian].
Khoietskyi, P. B., Skolskyy, I. М., & Pokhaliuk, O. M. (2014). The Prospects of Hunting Management within the Lands of Yavir Plus Ltd. Scientific Bulletin of UNFU, 24(6), 14–19. [In Ukrainian].
Khoietskyi, P. B., Skolskyy, I. М., Pokhaliuk, O. M., & Parenyuk, A. Р. (2014). Ungulate animals impact on the tree-and-shrub vegetation underconditions of the game animal enclosure in Yavir Plus Limited liabilities company. Scientific Bulletin of UNFU, 24(9), 41–45. [In Ukrainian].
Kratiuk, O. L. (2019). Typological structure of forest plantations and biotopic characteristics of enclosures in Central Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 29(2), 62–64. https://doi.org/10.15421/40290212
Volokh, A. M. (2016). Mammals Hunted in Steppe Ukraine. Kherson: Grin D. S. [In Russian].
Woloch, А. (2003). Aktueller Stand der Muffel wild population in der Ukraine. Beiträge zur Jagd & Wildforschung, 28, 135–141.
Yevtushevskyi, M. N. (2009). Pliamystyi olen (Servus nippon hertulorum Swinhoe, 1864) v Ukraini ta za yii mezhamy. Kyiv: Publishing House "Eko-inform". [In Ukrainian].
Yevtushevskyi, M. N. (2012). Myslyvski tvaryny Ukrainy na voli ta v volierakh. Cherkasy: Vertykal. [In Ukrainian].
Опубліковано
2019-05-30
Як цитувати
Kratiuk, O. L. (2019). Характеристика вольєрів Західного Полісся. Науковий вісник НЛТУ України, 29(5), 36-39. https://doi.org/10.15421/40290507
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Найбільш читаємі статті цього автора (авторів)