Характеристика вольєрів Центрального Полісся


  • O. L. Kratiuk Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир https://orcid.org/0000-0002-2661-8074
Ключові слова: мисливське господарство; напіввільне утримання; Sus scrofa; Cervus elaphus; Cervus elaphus; Dama dama

Анотація

Досліджено стан вольєрного мисливського господарства на території Центрального Полісся. Перше вольєрне господарство в регіоні створив граф Йозеф Потоцький у 1900 р. на площі 5000 га. На 01.01.2019 р. у межах Центрального Полісся функціонує 16 вольєрів у мисливських господарствах різних форм власності. Упродовж 2007–2018 рр. ріст загальної площі вольєрів відбувається завдяки приватним мисливським господарствам. Якщо у 2007 р. площа вольєрів становила 417,2 га, то на початок 2019 р. – 602,2. Найбільшим у регіоні є вольєр СФГ "Земля Полісся" площею 228,0 га. Серед державних підприємств найбільші вольєри створено у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще чотири вольєри можна вважати (для Центрального Полісся) середніми, а саме: вольєр ТОВ "Клуб "КСК"" (61,0 га), ТОВ "УТМР" (58,8 га), ТОВ "МК "Хантер"" (40,0 га) та ТОВ "МРК "Рись"" (34,6 га). Останнім, у 2018 р., було створено вольєр у ТОВ "Престиж-О" площею 4,0 га для розведення Cervus nippon. Встановлено, що у відсотковому відношенні переважають вольєри площею до 5 га – 37 % (n=6). Чверть загальної кількості становлять вольєри площею від 50 до 100 га (n=4). За останні роки чисельність основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах зростає стрибкоподібно. У 2018 р. чисельність тварин становила 178 особин 6 видів (Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama, Capreolus capreolus, Ovis ammon), серед яких домінує Cervus elaphus.

Біографія автора

O. L. Kratiuk, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. біол. наук, доцент, кафедра експлуатації лісових ресурсів

Посилання

Apollonio, M., Belkin, V. V, Borkowski, J., et al. (2017). Challenges and science-based implications for modern management and conservation of European ungulate populations. Mammal Research, 62, 209–217. https://doi.org/10.1007/s13364-017-0321-5
Kaminetskyi, V. K., Babich, O. H., & Smahol, V. M. (2011). Ekolohichni ta hospodarski aspekty napivvilnoho rozvedennia dykykh kopytnykh (na prykladi spetsializovanykh pidpryiemstv Derzhavnoho upravlinnia spravamy Prezydenta Ukrainy). Kyiv: ZAT "Myronivska drukarnia", 154 p. [In Ukrainian].
Khoietskyi, P. B., Novak, A. A., & Pokhaliuk, O. M. (2015). Wildlife management in european cоuntries. Scientific Bulletin of UNFU, 25(3), 32–37. [In Ukrainian].
Kratiuk, O. L. (2018). Species Composition and Number Dynamics of Artiodactyla Ungulates in Enclosures in the Territory of Zhytomyr Region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 34–37. https://doi.org/10.15421/40280307
Kratiuk, O. L., Guziy, A. I., Vlasiuk, V. P., & Bezditko, L. V. (2018). The Characteristic of Sanctuaries for Ungulates Artiodactyla оn the Territory of Zhytomyr Region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 50–53. https://doi.org/10.15421/40280208
Protsiv, O. (2018). Volierne hospodarstvo hrafa Pototskoho. Lisovyi visnyk, 5–6(79–80), 38–39. [In Ukrainian].
Smagol, V. N., & Gavris, G. G. (2013). The wisent Bison bonasus (Mammalia, Artiodactyla) in Ukraine: dynamics of population, area of distribution, habitat and limiting factors. Kyiv: Veles, 128 p. [In Russian].
Yevtushevskyi, M. N. (2009). Pliamystyi olen (Servus nippon hertulorum Swinhoe, 1864) v Ukraini ta za yii mezhamy. Kyiv: Eko-inform, 192 p. [In Ukrainian].
Yevtushevskyi, M. N. (2012). Myslyvski tvaryny Ukrainy na voli ta v volierakh. Cherkasy: Vertykal, 376 p. [In Ukrainian].
Опубліковано
2019-02-28
Як цитувати
Kratiuk, O. L. (2019). Характеристика вольєрів Центрального Полісся. Науковий вісник НЛТУ України, 29(1), 54-56. https://doi.org/10.15421/40290111
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Найбільш читаємі статті цього автора (авторів)