Стан соснових насаджень на водно-льодовикових відкладах у Житомирському поліссі

  • O. V. Zborovska Поліський філіал УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького, м. Житомир
  • V. P. Krasnov Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир
  • V. P. Landin Інститут агроекології і природокористування, НААН України, м. Київ
  • V. A. Zakharchuk Інститут агроекології і природокористування, НААН України, м. Київ
Ключові слова: сосна звичайна; радіальний приріст; фітоіндикаційний аналіз; піщані ґрунти; лісорослинні умови

Анотація

Наведено результати досліджень стану лісових насаджень сосни звичайної різного віку на водно-льодовикових відкладах у Житомирському Поліссі. За фітоіндикаційним аналізом охарактеризовано типи лісорослинних умов як свіжі бори та свіжі субори. Встановлено, що у свіжих борах за І класом Крафта ростуть близько 40 % дерев, а у свіжих суборах – близько 50 %. До І класу товарності належить 30 % дерев у свіжих борах та 47 % дерев від загальної їх кількості у свіжих суборах. Частка ослаблих, всихаючих і відмерлих дерев у свіжих борах становить 35,5 %, а у свіжих суборах – 54,3 %. Виявлено, що абсолютні значення величин річних кілець дерев зменшуються із збільшенням віку сосни звичайної: у свіжих борах – на 28,0 %, у свіжих суборах – на 50,5 %. Встановлено, що найвужчі річні кільця характерні для насаджень свіжих борів, а найширші – для деревостанів, що ростуть у багатших умовах (свіжий субір). Максимальні значення приросту річних кілець зареєстровано для стиглих та перестійних деревостанів, незалежно від лісорослинних умов. Щорічний радіальний приріст сосни звичайної змінюється у межах 1,19–3,94 мм. За розрахунковими значеннями стандартного відхилення та коефіцієнта варіації можна стверджувати, що у свіжих борах фактично не формуються стійкі, внутрішньо збалансовані деревостани сосни звичайної, а у свіжих суборах соснові деревостани організовуються в єдину фітосистему лише після 60-ти років.

Біографії авторів

O. V. Zborovska, Поліський філіал УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького, м. Житомир

канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник

V. P. Krasnov, Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

д-р с.-г. наук, професор, кафедра екології

V. P. Landin, Інститут агроекології і природокористування, НААН України, м. Київ

 д-р с.-г. наук, ст. науковий співробітник, завідувач відділу радіоекології в агросфері

V. A. Zakharchuk, Інститут агроекології і природокористування, НААН України, м. Київ

здобувач

Посилання

Amoroso, M. M., Daniels, L. D., Baker, P. J., & Camarero, J. J. (2017). Dendroecology. Springer International Publishing AG. 404 p.
Cook, E. R., & Kairiukstis, L. A. (Eds.) (1990). Methods of Dendrochronology – Applications in the Environmental Sciences. Dordrecht: the Netherlands: Kluwer Academic Publishers and International Institute for Applied Systems Analysis. 394 p.
Didukh, Ya. P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre. 176 p.
Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prikudin, Iu. N., et al., (1987). Oprededlitel vysshikh rastenii Ukrainy. (1st ed.). Kyiv: Naukova dumka. 548 p. [In Russian].
Driuchenko, M. M. (1960). Rist i produktyvnist kultur sosny v sukhykh borakh Nyzhnodniprovia. Ahrolisomelioratsiia: Naukovi pratsi, XXII, 3–11. [In Ukrainian].
Fritts, H. C. (1976). Tree rings and climate. Leningrad: Acad. press. 567 p.
Hordiienko, M. I., Shlapak, V. P., Hoichuk, A. F., et al. (2002). Kultury sosny zvychainoi v Ukraini. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky UAAN. 872 p. [In Ukrainian].
Kairiukshtis, L. A. (1987). Sostoianie dendrokhronologicheskikh issledovanii i ikh ispolzovanie v lesovodstve i ekologicheskom prognozirovanii. In Dendrokhronologicheskie metody v lesovedenii i ekologicheskom prognozirovanii, (pp. 4–8). [In Russian].
Kolishhuk, V. G. (1968). Metodika issledovaniia prirosta drevesnykh rastenii. Trudy Vsesoiuznogo soveshhaniia – nauchnoi konferentcii po voprosam dendrokhronologii i dendroklimatologii, (pp. 36–40). Vilnius. [In Russian].
Krasnov, V. P. Orlov, O. O., & Vedmid, M. M. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia. Novohrad-Volynskyi: Novohrad. 488 p. [In Ukrainian].
Mashkovskii, V. P., & Balakir, M. V. (2010). Produktivnost elovykh kultur po tipam lesa. Problemy lesovedeniia i lesovodstva: sbornik nauchnykh trudov Instituta lesa Natcionalnoi akademii nauk Belarusi, 70, 357–365. [In Russian].
Pohrebniak, P. S. (1993). Lisova ekolohiia i typolohiia lisiv. Vybrani pratsi. Kyiv: Naukova dumka. 496 p. [In Ukrainian].
Tishin, D. V. (2015). Dendroekologiia (metodika drevesno-koltcevogo analiza). Kazan: Kazanskii universitet. 36 p. [In Russian].
Virchenko, V. M., & Orlov, O. O. (2009). Mokhopodibni Zhytomyrskoi oblasti. Zhytomyr: PP "Ruta", Vyd-vo "Volyn". 216 p. [In Ukrainian].
Vorobev, D. V. (1953). Tipy lesov evropeiskoi chasti SSSR. Kyiv: AN USSR. 450 p. [In Russian].
Zhukovskyi, O. V., & Zborovska, O. V. (2013). Struktura sosnovykh nasadzhen Zhytomyrskoho Polissia. Scientific Bulletin of UNFU, 23(3), 49–54. [In Ukrainian].
Zielski, A., & Krąpiec, M. (2004). Dendrochronologia. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN. 328 p.
Опубліковано
2018-06-27
Як цитувати
Zborovska, O. V., Krasnov, V. P., Landin, V. P., & Zakharchuk, V. A. (2018). Стан соснових насаджень на водно-льодовикових відкладах у Житомирському поліссі. Науковий вісник НЛТУ України, 28(6), 9-13. https://doi.org/10.15421/40280601
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство