ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ

Ключові слова: відвали; агрохімічні показники; лісові культури; лісова меліорація; форми азоту, фосфору та калію

Анотація

З'ясовано, що серед порушених земель, які підлягають біологічній рекультивації, найпоширенішими є відвали розкривних порід, які як ґрунтово-природний субстрат після завершення експлуатації починають заростати природною рослинністю. Виявлено, що на відміну від староорних земель, формування рослинного покриву на відпрацьованих відвалах проходить сповільненими темпами. Здебільшого це зумовлено бідністю розкривних порід на поживні речовини, несприятливими водно-фізичними та фізико-хімічними властивостями. Особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному аспектах, має формування на відвалах природних рослинних угруповань із вищих рослин. Встановлено, що початковий етап заселення відвалів насінням і діаспорами вищих рослин починається зазвичай одночасно з поселенням мікроорганізмів, проте життєвість проростків є дуже низькою, і роль їх на початкових етапах сингенезу, очевидно, пов'язана переважно з нагромадженням органічної речовини у ґрунтах (субстратах) сформованих відвалів. Загалом для відвалів, складених нетоксичними розкривними породами, розташованими в зоні достатнього зволоження (Полісся, Прикарпаття, Закарпаття), протягом перших десяти років після закінчення експлуатації відвалів формуються прості незімкнуті рослинні угруповання, до складу яких входить незначна кількість видів місцевої флори. Встановлено, що природне заростання відвалів, екологічний режим яких менш напружений, здебільшого відбувається інтенсивніше. Виявлено динаміку ґрунтового процесу рекультивованих земель під впливом фітомеліорації. Охарактеризовано закономірності росту соснових насаджень.

Біографії авторів

L. K. Tychyna, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри загального лісівництва

V. A. Mostepanyuk, Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри таксації лісу та лісовпорядкування

Посилання

Arinushkina, Ye. V. (1983). Rukovodstvo po khimicheskomu analizu pochv. Moscow: Izd-vo MGU. 486 p. [in Russian].
Balyuk, S. A., & Lazebna, M. Ye. (2009). Perelik osnovnykh normatyvnykh dokumentiv u haluzi gruntoznavstva, ahrokhimiyi ta okhorony gruntiv. Natsionalnyy naukovyy tsentr "Instytut gruntoznavstva ta ahrokhimiyi imeni O. N. Sokolovskoho". 37 p.
Bergh, J., Tinder, S., & Bergstrom, J. (2004). Potential production of Norway Spruce in Sweden. 236 p.
Chybryk, T. S., & Yelkina, Yu. A. (1991). Formuvannya fitotsenoziv na porushenykh promyslovistyu zemlyakh (biolohichna rekultyvatsiya). Sverdlovsk: UrHU. 220 p. [in Russian].
Dospekhov, B. A. (1979). Metodika polevogo opyta. Moscow: Kolos. 416 p. [in Russian].
Gonchar, M. T. (1983). Lesnyye fitotsenozy: povysheniye produktivnosti i okhrana. Lviv: Vishcha shkola. 168 p. [in Russian].
Gordienko, M. I., Guz, M. M. (Ed.), Debrinyuk, Yu. M., & Maurer, V. M. (2005). Lísoví kulturi. Lviv: Kamula. 608 p. [in Ukrainian].
Kovda, V. A. (1973). Osnovy uchenyya o pochvakh. Obshchaya teoryya pochvoobrazovatelnoho protsessa. Moscow: Nauka. 448 p. [in Russian].
Kudrik, A. P., & Tychina, L. K. (2012). Osobennosti pochvoobrazovatelnykh protsessov lesorekultivirovannykh biogeotsenozov. Molochnokhozyaystvennyy vestnik, 4(8), 9–12. [in Russian].
Lavrinenko, D. D. (1960). Naukoví osnovi pídvishchennya produktivností lísív Políssya URSR. Kyiv: V-vo UASGN. 196 p. [in Ukrainian].
Mandrik, V. O. (2004). Fítomelíoratsíya zemel, porushenikh gírnichodobuvnoyu galuzzyu u Lvívsko-Volinskomu vugílnomu baseyní. Scientific Bulletin of UNFU, 14(8), 412–416. [in Ukrainian].
Rode, A. A. (1984). Henezys pochv y sovremennye protsessy pochvoobrazovanyya. Moscow: Nauka. 256 p. [in Russian].
Smolyaninov, I. I. (1969). Biologicheskiy krugovorot veshchestv i povysheniye produktivnosti lesov. Moscow: Lesnaya promishlenost. 192 p. [in Russian].
Smolyaninov, I. I., & Ryabukha, E. V. (1968). Krugoobíg rechovin u prirodí. Kyiv: Naukova dumka. 109 p. [in Ukrainian].
Sokolov, A. V., Askiz, D. L., & Serdobolskiy, I. P. (Eds.). (1960). Agrokhimicheskiye metody issledovaniya pochv. Moscow: Izd-vo AN SSSR. 550 p. [in Russian].
SOU 02.02–37–476:2006. (2007). Ploshchi probni lisovporyadni. Metod zakladannya. Kyiv: NAU. 60 p. [in Ukrainian].
Vakulyuk, P. G. (1993). Pídvishchennya produktivností í yakostí lísív Ukraíni lísokulturnimi metodami. Kyiv: Urozhay. 40 p. [in Ukrainian].
Опубліковано
2018-03-29
Як цитувати
Tychyna, L. K., & Mostepanyuk, V. A. (2018). ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ. Науковий вісник НЛТУ України, 28(2), 95-98. https://doi.org/10.15421/40280218
Розділ
Екологія та довкілля