ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МОДРИНИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОСИРОВИННИХ ПЛАНТАЦІЙ В УМОВАХ УКРАЇНИ

  • Ya. D. Fuchylo Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, м. Київ
  • M. V. Sbytna ВП НУБіП України "Боярська лісова дослідна станція", м. Боярка
  • Yu. M. Debryniuk Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
  • Yu. I. Hayda Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль
  • S. O. Belelia ДП "Сарненське лісове господарство", м. Сарни
Ключові слова: плантаційні лісові культури, Larix decidua, Larix leptolepis, Larix eurolepis, запас стовбурової деревини, вік головної рубки

Анотація

Ефективним напрямком зменшення дефіциту деревини в Україні є введення у лісові насадження швидкорослих деревних видів, зокрема модрини. Визначено показники продуктивності насаджень модрини у різних ґрунтово-кліматичних умовах України і встановлено доцільність ширшого її використання для створення лісосировинних плантацій. Під час проведення досліджень застосовано традиційні лісівничі та лісотаксаційні методи. У лісових насадженнях України найчастіше трапляються два види модрини: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord та їхній гібрид – Larix eurolepis Henry. Встановлено, що модрина переважає аборигенні породи за інтенсивністю росту на всіх вікових етапах. Тому запас деревини прямо залежить від частки її дерев у складі насадження. У насадженнях 8-20-річного віку найінтенсивніше росте модрина гібридна (Іf-Ie класи бонітету). Larix decidua та Larix leptolepis зростають за Іbd класами бонітету. Максимальні показники середньої зміни запасу модринових насаджень виявлено у віці 40 років, тому плантації модрини на отримання дрібних і середніх сортиментів доцільно орієнтувати на вік головної рубки у 41-50 років. Насадження модрини 51-70-річного віку зростають за Іаd класами бонітету, а стиглі та перестійні – за Іаb. Здатність модрини в умовах вологих і свіжих сугрудів і грудів швидко накопичувати значні обсяги деревини високої якості робить її перспективною для створення як традиційних штучних деревостанів, так і плантаційних насаджень.

Біографії авторів

Ya. D. Fuchylo, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, м. Київ
д-р с.-г. наук, завідувач лабораторії селекції, насінництва та розсадництва біоенергетичних культур
M. V. Sbytna, ВП НУБіП України "Боярська лісова дослідна станція", м. Боярка
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник
Yu. M. Debryniuk, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
д-р с.-г. наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції
Yu. I. Hayda, Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль
д-р с.-г. наук, професор кафедри менеджменту біоресурсів і природокористування
S. O. Belelia, ДП "Сарненське лісове господарство", м. Сарни
канд. с.-г. наук, директор

Посилання

Belelia, S. O., & Debryniuk, Yu. M. (2017). Kultyvuvannia vydiv rodu Larix L. u shtuchnykh nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia Ukrainy. Lviv: Halytska vydavnycha spilka. 444 p. [in Ukrainian].

Debryniuk, Yu. M. (2016). Do pytannia pro dotsilnist stvorennia shtuchnykh nasadzhen modryny ta sosny u Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy. Ukrainskyi lis, 1, 75–82. [in Ukrainian].

Debryniuk, Yu. M., & Belelia, S. O. (2016). Formova riznomanitnist i zhyttievyi stan modryny u nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 14, 117–125. [in Ukrainian].

Debryniuk, Yu. M., Krynytskyi, H. T., & Tselen, Ya. P. (2016). Tekhnolohiia vyroshchuvannia plantatsiinykh lisovykh nasadzhen u Zakhidnomu rehioni Ukrainy. Lviv: Kamula. 160 p. [in Ukrainian].

Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy. Kyiv: Lohos. 464 p. [in Ukrainian].

Fuchylo, Ya. D., Karpuk, A. I., & Sbytna, M. V. (2016). Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti lisovyroshchuvannia ta vykorystannia derevyny v enerhetychnykh tsiliakh. Kyiv: TsP "Komprynt". 206 p. [in Ukrainian].

Hordiienko, N. M., Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2001). Introdutsenty v dibrovakh Polissia ta Lisostepu Ukrainy. Kyiv: Urozhai. 448 p. [in Ukrainian].

Hrom, M. M. (2005). Lisova taksatsiia. Lviv: UkrDLTU. 352 p. [in Ukrainian].

Nikitin, K. E. (1966). Listvennitca na Ukraine. Kyiv: Izd-vo USKHA. 332 p. [in Russian].

Redko, G. I. (1984). Lindulovskaia listvennichnaia roshha. Leningrad: LTA. 96 p. [in Russian].

Shvidenko, A. Z., Strochinskii, A. A., Savich, IU. N. (Eds.), et al. (1987). Normativno-spravochnye materialy dlia taksatcii lesov Ukrainy i Moldavii. Kyiv: Urozhai. 560 p. [in Russian].

Stakheiko, F. G. (1962). Razvedenie listvennitcy sibirskoi. Moscow: Goslesbumizdat. 72 p. [in Russian].

Svyrydenko, V. Ye., Babich, O. H., & Kyrychok, L. S. (2005). Lisivnytstvo. Kyiv: Aristei. 544 p. [in Ukrainian].

Yatsyk, P. M., Haida, Yu. I., & Hudyma, V. M. (2017). Osnovy introduktsii ta adaptatsii derevno-kushchovykh vydiv roslyn. Ivano-Frankivsk: NAIR. 196 p. [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-01-30
Як цитувати
Fuchylo, Y. D., Sbytna, M. V., Debryniuk, Y. M., Hayda, Y. I., & Belelia, S. O. (2018). ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МОДРИНИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОСИРОВИННИХ ПЛАНТАЦІЙ В УМОВАХ УКРАЇНИ. Науковий вісник НЛТУ України, 27(10), 26-32. https://doi.org/10.15421/40271003
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство