РІСТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛАНТАЦІЙ ГІБРИДНИХ ТОПОЛЬ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

  • Ya. D. Fuchylo Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, м. Київ
  • M. V. Sbytna ВП НУБіП України "Боярська лісова дослідна станція", м. Боярка
  • Yu. I. Hayda Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль
  • N. Ya. Kozatska Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Тернопіль
Ключові слова: Populus L., культивари, здерев'янілі живці, відпад, запас стовбурової деревини, вік кількісної стиглості деревостанів

Анотація

Досліджено особливості росту гібридних тополь в умовах свіжого груду Західного Лісостепу України до 9-річного віку з огляду на доцільність їх використання у короткоротаційних плантаціях. Насадження створено однорічними живцями клонів: 'Дружба' 'Канадська × Бальзамічна' 'Стрілоподібна' і 'Тронко'. Ґрунт – сірий лісовий свіжий. Розміщення садивних місць – 2,0×0,8 м. Під час проведення досліджень застосовано традиційні лісівницькі та таксаційні методи. Найвищу збереженість рослин у 7-річному віці виявлено у клонів 'Тронко' (88 %) і 'Дружба' (86 %), найменшу – у клону 'Канадська × Бальзамічна' – 78 %. Найбільшу середню висоту мав культивар 'Дружба' (10,3±0,33 м). Решта клонів за висотою практично не відрізнялися. Найбільший середній діаметр дерев (7,4±0,33 см) встановлено у клону 'Канадська х Бальзамічна', який мав найменшу збереженість. Найвищий запас визначено у деревостанів клонів 'Канадська × Бальзамічна' (113 м3∙га-1)і 'Дружба' (122 м3∙га-1). Отже, 7-річні насадження продукували від 13,3 до 17,4 м3∙га-1деревини на рік. За наступні 2 роки відбувся значний відпад дерев клонів 'Тронко' і 'Канадська × Бальзамічна', що негативно позначилось на показниках їх запасу. Найвищим запас був у клону 'Дружба' – 139 м3∙га-1. Середня зміна запасу та загальної продуктивності (запас + відпад) усіх клонів виявилися меншими у віці 9 років, ніж у 7, що свідчить про те, що в досліджуваних умовах оптимальний вік рубання деревостанів тополі густотою близько 6 тис. шт. на 1 га становить 6-7 років. При цьому, насадження клону 'Дружба' мають запас 122, 'Канадська × Бальзамічна' – 113, 'Тронко' – 105,'Стрілоподібна' – 93 м3∙га-1.

Біографії авторів

Ya. D. Fuchylo, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, м. Київ
д-р с.-г. наук, завідувач лабораторії селекції, насінництва та розсадництва біоенергетичних культур
M. V. Sbytna, ВП НУБіП України "Боярська лісова дослідна станція", м. Боярка
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник
Yu. I. Hayda, Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль
д-р с.-г. наук, професор кафедри менеджменту біоресурсів і природокористування
N. Ya. Kozatska, Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Тернопіль
інженер лісового господарства, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів

Посилання

Bratovich, R., Marlats, R. M., & Mikelaites, H. (1996). Relación juvenil-adulto de crecimientes en alturass, diametros y volumenes de clones provenientes de cruzamientos contrdados intr e interaspecificos de Populus sp. Rev. Fac. agron. Univ. nac. La Plata, 101(1), 7–13.

Čfzek, V., Mařák, I., & Mottl, J. (1993). Vysledky ovĕřovani sortimentu topolu ve Slezske nĩĩini. Zpr. Les. Vyzknyk, 38(4), 6–9.

Cizkova, L., Cizek, V., & Bajajova, H. (2010). Growth of hybrid poplars in silviculture at the age of 6 years. Journal of Forest Science, 56, 451–460.

Fuchylo, ya. D., Litvin, V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Plantatciine viroshhuvannia topoli v umovakh Kiivskogo Polissia. Kyiv: Logos. 214 p. [in Ukrainian].

Fuchylo, ya. D., Oniskiv, M. I., & Sbytna, M. V. (2006). Biologichni ta tekhnologichni osnovi plantatciinogo lisoviroshhuvannia. Kyiv: NNTc IAE. 394 p. [in Ukrainian].

Ilsted, B. (1994). Breeding strategy for poplar in Sweden. Norw. J. Agr. Sci, Suppl. n. 18, 39–45.

Jamnická, G., Petrášová, V., Petráš, R., Mecko, J., & Oszlányi, J. (2014). Energy production of poplar clones and their energy use efficiency. Biogeosciences and forestry, 7, 150–155. https://doi.org/10.3832/ifor0978-007

Karacic, A., & Weih, M. (2006). Variation in growth and resource utilisation among eight poplar clones grown under different irrigation and fertilisation regimes in Sweden. Biomass and Bioenergy, 30(2), 115–124. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2005.11.007

Khalafian, A. A. (2008). STATISTICA 6. Statisticheskii analiz danniakh. (3rd ed.). Moscow: OOO "Binom-Press". 512 p. [in Russian].

Klasnja, B., Orlovic, S., & Galic, Z. (2012). Energy potential of poplar plantation in two spacing and two rotation. Sumarski list, CXXXVI, 161–167.

Kohán, Š. (1993). Hodnotenie rozličnych klonov topolov v oblasti Latorice na Východo-sloveskej nisine. Zpr. Les. Vyzknyk, 38(4), 9–12.

Kutsokon, N. K., Jose, Ah., & Holzmueller, E. (2014). A global analysis of temperature effect on Populus plantation production potential. American Journal of Plant Science, 6(1), 23–33. https://doi.org/10.4236/ajps.2015.61004

Redko, G. I. (1975). Biologiia i kultura topolei. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta. 175 p. [in Russian].

Tcarev, A. P. (1985). Sortovedenie topolia. Voronezh: Voron. un-t. 152 p. [in Russian].

Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., & Ceulemans, R. (2015). First vs. second rotation of a poplar short rotation coppice: Above-ground biomass productivity and shoot dynamics. Biomass and bioenergy, 73, 174–185. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2014.12.012

Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., Van den Bulcke, J., Van Acker, J., & Ceulemans, R. (2013). Comparative study of biomass determinants of 12 poplar (Populus) genotypes in a high-density short-rotation culture. Forest Ecology and Management, 307, 101–111. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2013.06.062

Опубліковано
2017-11-30
Як цитувати
Fuchylo, Y. D., Sbytna, M. V., Hayda, Y. I., & Kozatska, N. Y. (2017). РІСТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛАНТАЦІЙ ГІБРИДНИХ ТОПОЛЬ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. Науковий вісник НЛТУ України, 27(9), 43-47. https://doi.org/10.15421/40270909
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство