ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ҐРУНТУ, ЗАБРУДНЕНОГО РОЗЧИНАМИ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • N. N. Grynchyshyn Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів
  • S. S. Poroshenko Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів
Ключові слова: пожежа, пожежна піна, екосистема ґрунту, фітотестування, екологічна безпека

Анотація

Проблему екологічної безпеки ґрунту, забрудненого розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж, вивчено частково. Під час використання пожежної піни для локалізації і гасіння пожеж у наземних екосистемах відбувається забруднення ґрунту розчинами піноутворювачів, які потрапляють до нього після руйнації пожежної піни. У лабораторних умовах, за допомогою ростового фітотесту, досліджено вплив розчинів піноутворювачів для гасіння пожеж українських виробників загального призначення "Альпен", "Пірена", "БАРС-S1", спеціального призначення "БАРС-АFFF" на ріст рослин Sinapus albа. За результатами досліджень визначено фітотоксичні ефекти розчинів піноутворювачів на корінь і пагін рослини, встановлено рівні фітотоксичності ґрунту. З'ясовано, що розчини піноутворювачів мають різний вплив на рослини та, відповідно, різну фітотоксичність ґрунту. Найбільш небезпечним для рослин є свіже забруднення ґрунту розчином піноутворювача спеціального призначення "БАРС-АFFF". Для оцінювання динаміки змін фітотоксичності ґрунту, забрудненого розчинами піноутворювачів, повторно проводили фітотестування ґрунту після 30 і 90 діб від забруднення. За результатами проведених досліджень обґрунтовано використання для гасіння пожеж у наземних екосистемах розчин піноутворювача загального призначення "БАРС-S1", як найбільш безпечного для рослин.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

N. N. Grynchyshyn, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів
канд. с.-г. наук, доцент кафедри Екологічної безпеки
S. S. Poroshenko, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів
курсант взводу

Посилання

Bezrodnyi, I. F. (2013). Ekologiia pozharotusheniia – poka jeto tolko slova… Pozharovzryvobezopasnost, 22(6), 83–89. [in Russian].

Gaikowski, M. P., Hamilton, S. J., Buhl, K. J., McDonald, S. F., Summers, C. H. (1996). Acute toxicity of three fire-retardant and two fire-suppressant foam formulations to the early life stages of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss). Environmental Toxicology and Chemistry 15(8), 1365–1374. https://doi.org/10.1002/etc.5620150816

Lisovitckaia, O., & Terekhova, V. (2010). Fitotestirovanie: osnovnye podkhody, problemy laboratornogo metoda i sovremennye resheniia. Doklady po jekologicheskomu pochvovedeniiu, 13(1), 1–18. [in Russian].

Ostroumov, S. A. (2001). Biologicheskie jeffekty pri vozdeistvii poverkhnostno-aktivnykh veshhestv na organizmy. Moscow: MAKS-Press. 334 p.

Rudenko, S. S. Kostyshyn, S. S., & Morozova, T. V. (2003). Zahalna ekolohiia: praktychnyi kurs. Part 1. Chernivtsi: Ruta. 320 p. [in Ukrainian].

Sharovarnikov, A. F. (2000). Protivopozharnye peny. Sostav, svoistva, primenenie. Moscow: Znak. 464 p. [in Russian].

Tytarenko, A. V. (2015). Compressed Air Foam as an Efficient Method for Wildfire Extinguishing. Scientific Bulletin of UNFU, 25(9), 246–250.

Опубліковано
2017-11-03
Як цитувати
Grynchyshyn, N. N., & Poroshenko, S. S. (2017). ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ҐРУНТУ, ЗАБРУДНЕНОГО РОЗЧИНАМИ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 77-80. https://doi.org/10.15421/40270615
Розділ
Екологія та довкілля