ПІДБІР СТЕРИЛІЗАТОРА, ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ ТА РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИННОГО МАТЕРІАЛУ ВИДУ AILANTUS ALTISSIMA (MILL.) SWINGLE
Анотація
Досліджено особливості мікроклонального розмноження Ailanthus altissima (Mill.) Swingle в умовах in vitro, стерилізації рослинного матеріалу, підбору та модифікації живильних середовищ. Встановлено залежність морфогенезу експлантів від гормонального складу живильних середовищ. Дослідження проведено у лабораторії мікроклонального розмноження Уманського національного університету садівництва. Як первинні експланти використовували пагони A .altissima завдовжки 1,0-1,5 см. Матеріал відбідрано у Національному дендропарку "Софіївка" НАНУ з рослин, що не досягли генеративної стадії, упродовж активного росту їх пагонів. Технологічний процес мікроклонального розмноження рослин A. altissima у культурі in vitro складався з кількох послідовних етапів: стерилізація рослинного матеріалу, введення в культуру in vitro, підбір та оптимізація живильних середовищ, отримання рослин-регенерантів. Стерилізацію проведено в кілька етапів (попередній та основний). Для підвищення ефективності дії стерилізатора експланти попередньо обробляли 1,0 % розчином комерційного препарату "Манорм" (ВІК-А, Україна) упродовж однієї хв. Як основні стерилізаційні речовини використано: 2,5% гіпохлорит натрію, 0,1 % дихлорид ртуті (HgCl2) та 1,0 % нітрат срібла (AgNO3). Життєздатність введених експлантів оцінювали через 25 діб. Умови культивування: температура 25±1ºC, фотоперіод 16 год, освітленість 1500-3000 лк, відносна вологість повітря 70 %. Посуд, матеріали, інструменти та живильні середовища готували згідно зі загальноприйнятими методиками. Оптимальним для введення експлантів в культуру in vitro виявився такий режим стерилізації: 1,0 % розчин комерційного препарату "Манорм" упродовж 1 хв та 0,1 %-й розчин HgCl2 – 4 хв. Оцінювання ефективності середовищ та облік коефіцієнта розмноження проводили після другого пасажу. Численні дослідження дали змогу відібрати оптимальні середовища, які забезпечували коефіцієнт розмноження більше двох. Використання МС2 з 1,0 мг/л БАП без додавання ауксинів сприяло утворенню максимальної кількості пагонів, середня довжина яких становила 1,19 см. Унаслідок проведених досліджень встановлено, що на середовищах МС3 (БАП – 0,5 мг/л, ІОК – 0,1 мг/л) та МС5 (БАП – 0,5 мг/л, НОК – 0,1 мг/л) коефіцієнт розмноження становив 7,35 та 5,05 % відповідно. На живильному середовищі МС7 з додаванням 0,8 мг/л БАП та 0,3 мг/л ІМК спостерігали максимальний приріст мікропагонів, високу морфогенну здатність, збільшення кількості міжвузлів, а коефіцієнт розмноження становив 8,5 %. Дослідження органогенезу A. altissima в умовах in vitro та методів укорінення отриманих пагонів для подальшої адаптації рослин в умовах ex vitro та їх вирощування у відкритому ґрунті тривають.
Завантаження
Посилання
Basnou, C., & Vila, M. (2009). Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, tree of Heaven (Simaroubaceae, Magnoliophyta). Handbook of alien species in Europe (Daisie ed.). Dordrecht: Springer, 460 p.
Erjomenko, Yu. A., & Ostapko, V. M. (2013). Woody and shrub advents in the "Donetskyi Kryazh" regional landscape park. Industrial Botany, 13, 92–101. Retrieved from:
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67676
Espenschied-Reilly, A. L., & Runkle, J. R. (2008). Distribution and changes in abundance of Ailanthus altissima (Miller) Swingle in a Southwest Ohio Woodlot. Ohio J. Sci., 108(2), 16–22.
Hu, S. Y. (1979). Ailanthus. Arnoldia, 39(2), 29–50.
Kalynyn, F. L., Sarnatskaya, V., & Polishchuk, V. E. (1980). Methods of tissue culture in the physiology and biochemistry of plants. Kyiv: Naukova Dumka. [іn Russian].
Knapp, L. B., & Canham, C. D. (2000). Invasion of an old-growth forest in New York by Ailanthus altissima: sapling growth and recruitment in canopy gaps. J. Torrey Bot. Soc., 127()2, 307–315.
Kowarik, I. (1995). Clonal growth in Ailanthus altissima on a natural site in West Virginia. J. Veg. Sci., 6(3), 853–856. https://doi.org/10.2307/3236399
Kunakh, V. A. (2005). Biotechnology herbs. Genetic and physiological and biochemical bases. Kyiv: Logos. [іn Ukrainian].
Murashige, T. A., & Skoog, F. (1962). A Revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Phusiol. Plant.,15(13), 473–497.
Tang, W., & Eisenbrand, G. (1992). Ailanthus altissima (Mill.) Swingle. Chinese drugs of plant origin. Berlin – Heidelberg: Springer-Verlag, 260 p.
Trifilo, P., Raimondo, F., Nardini, A., Lo, G. M. A., & Salleo, S. (2004). Drought resistance of Ailanthus altissima: root hydraulics and water relations. Tree Physiol., 24(1), 107–114.
Tsao, R., Romanchuk, F. E., Peterson, C. J., & Coats, J. R. (2002). Plant growth regulatory effect and insecticidal activity of the extracts of the Tree of Heaven (Ailanthus altissima). BMC Ecol., 2(1), 1–8. https://doi.org/10.1186/1472-6785-2-1
Weber, E., & Gut, D. (2004). Assessing the risk of potentially invasive plant species in central Europe. Journal for Nature Conservation, 123, 171–179.
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник НЛТУ України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
