Використання видів роду "Верба" (Salix L.) для заліснення верхового та низового укосів дамби Кременчуцького водосховища

Ключові слова: берегова лінія, обвалування дамби, лісонасадження верби, кущова рослинність, берегообвалення, берегоруйнівні хвилі

Анотація

Виявлено, що створення Кременчуцького водосховища призвело до активізації хвильової абразії берегів і, як наслідок, їх руйнування. Берегообвалення захоплює рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, виникає загроза руйнування житлових будинків і підсобних будівель. Доведено, що деревна рослинність на верхових укосах захищала від пошкодження хвилями неукріплені схили. Встановлено, що небезпечні місця розмивання берегів у верхів'ї водосховища є у Канівському і Черкаському районах. На цих ділянках потрібне термінове укріплення берега. Відбувається сезонне регулювання стоку та коливання рівня води до 5,25 м, а тому для зменшення об'єму хвилегасних підсиплень на дамбах обвалування було посаджено види роду "Верба" задля гасіння хвиль, тобто зменшення висоти хвилі і накату її на схил обвалування. Оскільки верба може рости в разі затоплення не більше 1,5-2,0 місяців, застосовувати такий захист можна тільки в зоні паводків. Окрім хвилегасної дії, висаджені види роду "Верба" виконують й інші важливі функції, які захищають дамби обвалування і ґрунт від розмивання дощовими і талими водами, оберігають їх від різких температурних змін, осушують ґрунт і т. інше. Встановлено, що в районі Чигирина під час закладання хвилегасних деревних смуг у зоні водосховища враховувалися два основні елементи: висота хвиль і ширина захисної смуги, яка становила 33-43 м, де було розміщено по 20 рядів насаджень: нижні і верхні шість рядів – через 1,5 м, а середні вісім рядів – через 3 м. Між рядами цих насаджень по сітці 0,5×0,3 і 0,5×0,5 м було висаджено живці верби тритичинкової (на низових схилах) і шелюги червоної (на верхових схилах). Виявлено, що захисною функцією від пошкодження хвилями схилів дамб на мілині є трав'яна рослинність, що росте у водному та болотному середовищі, а саме: цицанія широколиста, очерет звичайний, рогіз вузьколистий, лепешняк великий, одесник водяний, біле латаття, кушир темно-зелений. Розкрито агротехнологічні прийоми заліснення берегової лінії водосховища видами роду "Верба" на верхових укосах, а дуба звичайного і сосни звичайної – на землях низових укосів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В. П. Шлапак, Уманський національний університет, м. Умань

д-р с.-г. наук, професор, кафедра лісового господарства

С. А. Адаменко, Уманський національний університет, м. Умань

канд. біол. наук, доцент, кафедра лісового господарства

В. В. Шлапак, Державна екологічна інспекція України, м. Київ

канд. с.-г. наук, головний спеціаліст

С. А. Масловата, Уманський національний університет, м. Умань

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісового господарства

М. І. Парубок, Уманський національний університет, м. Умань

канд. с.-г. наук, доцент, кафедра біології

Посилання

Biological protection of the Tiasmin embankment of the Kremenchug reservoir. (1959). Agroforestry project of the Kharkiv expedition. Kharkiv, 45 p.

Brovko, F. M., & Shlapak, V. V. (2015). Scots pine on the Prytysmensky sands. Kyiv. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 160 p. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u169/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE_%D0%A8%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BA.pdf

Chen, Yu., He, Junqi, He, Yi, Gao, Wande, Zheng, Ce, & Liu, Xiuhua (2022). Seasonal hydrological traits in Salix psammophila and its responses to soil moisture and meteorological factors in desert areas. Ecological Indicators, 136, article ID 108626. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2022.108626

Dahanayake, A. C., Webb, J. A., & Greet, J. (2024). How do plants reduce erosion? An Eco Evidence assessment. Plant Ecology, 225, 593–604. https://doi.org/10.1007/s11258-024-01414-9

Díaz-Alba, D., Henry, A. L., García de Jalón, D., González del Tánago, M., & Martínez-Fernández, V. (2023). Salix regeneration in fluvial landscapes: Empirical findings based on a systematic review. Ecological Engineering, 193, article ID 107010. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2023.107010

Geographical Encyclopedia of Ukraine: in 3 volumes. (1993). Editors: O. M. Marynych (editor-in-chief) and others. Kyiv: Publishing House "Ukrainian Soviet Encyclopedia" named after M. P. Bazhan, 480 p. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002155

He, X., Wang, T., Wu, K., Wang, P., Qi, Y., Arif, M., & Wei, H. (2021). Responses of Swamp Cypress (Taxodium distichum) and Chinese Willow (Salix matsudana) Roots to Periodic Submergence in Mega-Reservoir: Changes in Organic Acid Concentration. Forests, 12, article ID 203. https://doi.org/10.3390/f12020203

Heike, M.-M., Jaco de Smit, Zhu Zh., Mchedlishvili A., van Bree, J., & Tjeerd, J. Bouma (2020). Seasonality and spacing determine the effect of juvenile floodplain willows (Salix alba and Salix viminalis) on water current velocities. Estuarine, Coastal and Shelf Science, 238, article ID 106697. https://doi.org/10.1016/j.ecss.2020.106697

Holly, D. M., Wilts, D. L., Burton, A. A., Farooque, W. R., Schroeder, B. M., Murphy, E. K., & Ramsay, M. (2024). Economic potential of agricultural-riparian shrub willow: An evaluation of the biomass producing capabilities and costs of cultivating Salix viminalis downslope of potato cropping systems in PEI. Biomass and Bioenergy, 183, article ID 107118. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2024.107118

Khlapuk, M. M., Shynkaruk, L. A., Demyanuk, A. V., & Dmitrieva, O.A. (2013). Hydraulic Structures: Textbook. Rivne. NUVGP, 241 p. URL: https://j.twirpx.link/file/1629612/

Pei, Yanwu, Huang, Laiming, Shao, Mingan, Jia, Xiaoxu, Tang, Xinzhai, Zhang, Yinglong & Pan, Yanhui (2023). Water sources used by artificial Salix psammophila in stands of different ages based on stable isotope analysis in northeastern Mu Us Sandy Land, Catena, 226, article ID 107087. https://doi.org/10.1016/j.catena.2023.107087

Pollock, A., Grant, K. R., & Schoonmaker, A. (2025). Size Influences on the Survival of Willow Cuttings Under Operational Field Conditions. Ecology and Evolution, 15, article ID e70835. https://doi.org/10.1002/ece3.70835

Qi, Yuancai, Muhammad, Arif, Zhi, Dong, Wang, Ting, Yang, Qin, Pu, Bo, Wang, Peng, & Hong, Wei. (2022). The effect of hydrological regimes on the concentrations of nonstructural carbohydrates and organic acids in the roots of Salix matsudana in the Three Gorges Reservoir, China. Ecological Indicators, 142, article ID 109176. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.109176

Symmank, L., Natho, S., Scholz, M., Schröder, Uwe, Raupach, K., & Schulz-Zunkel, Ch. (2020). The impact of bioengineering techniques for riverbank protection on ecosystem services of riparian zones. Ecological Engineering, 158, article ID 106040. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2020.106040

Sytnyk, O., & Kimeichuk, I. (2025). Innovative approaches to standardisation in forest commodity science. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 21(3), 24–36. https://doi.org/10.31548/dopovidi/3.2025.24

Vinhala, R. A., Zalesny, R. S. Jr., De Bauche, Brent, S., Rogersa, E. R., Pilipovicc, A., & Raju, Y. (2022). Establishment of willows using the novel DeValix technique: ecological restoration mats designed for phytotechnologies. International journal of phytoremediation, 24(7), 730–743. https://doi.org/10.1080/15226514.2021.1970102

Wang, C, Xie, Y, He, Y, Li, X, Yang, W, & Li, C. (2017). Growth and Physiological Adaptation of Salix matsudana Koidz. to Periodic Submergence in the Hydro-Fluctuation Zone of the Three Gorges Dam Reservoir of China. Forests, 8(8), 283. https://doi.org/10.3390/f8080283

Zhang, Z, Wang, W, Gong, C, Zhao, M, Franssen, H. H., & Brunner, P. (2021). Salix psammophila afforestations can cause a decline of the water table, prevent groundwater recharge and reduce effective infiltration. Science Total Environmental, 1, 780, article ID 146336. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.146336

Опубліковано
2025-12-22
Як цитувати
Шлапак, В. П., Адаменко, С. А., Шлапак, В. В., Масловата, С. А., & Парубок, М. І. (2025). Використання видів роду "Верба" (Salix L.) для заліснення верхового та низового укосів дамби Кременчуцького водосховища. Scientific Bulletin of UNFU, 35(6), 17–24. https://doi.org/10.36930/40350602
Розділ
Лісове та садово-паркове господарство

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають