Динаміка таксаційних показників деревних насаджень з участю дуба червоного правобережжя Центрального Лісостепу
Анотація
На підставі аналізу повидільної таксаційної бази даних лісових насаджень правобережної частини Центрального Лісостепу, що охоплює Вінницьку, Черкаську, Житомирську та Київську адміністративні області, станом на 01.01.2024 р., ідентифіковано ділянки, де зростають насадження з участю дуба червоного (Quercus rubra L.). Проаналізовано динаміку їх лісівничо-таксаційних показників. Встановлено площі насаджень з дубом червоним у межах зазначених адміністративних областей: Вінницька – 18,6 тис. га (з них чисті деревостани – 809,4 га); Київська – 13,9 тис. га (чисті деревостани – 404,0 га); Черкаська – 6,8 тис. га (чисті деревостани – 179,9 га); Житомирська – 5,8 тис. га (чисті деревостани – 485,9 га). Визначено, що частка чистих насаджень дуба червоного становить 4,2 % від загальної площі насаджень з його участю в регіоні дослідження. Проведено розподіл загальної площі цих насаджень за класами віку, адміністративними областями та коефіцієнтами участі дуба червоного у складі. Визначено середній вік деревостанів з дубом червоним та середній коефіцієнт його участі у складі насаджень. Встановлено місце розташування найстаріших насаджень з участю цього виду в регіоні дослідження. Проведено розподіл загальної площі насаджень з дубом червоним за домінантними видами та адміністративними областями. Встановлено, що дуб червоний зростає в насадженнях, де домінують тридцять дев'ять деревних видів, при цьому найбільші площі займають насадження з домінуванням дуба звичайного (Quercus robur L.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), найменші площі – з домінуванням горіха манжурського (Juglans mandshurica) та в'яза гладкого (Ulmus laevis). Встановлено, що загальний запас деревини в насадженнях з участю дуба червоного у правобережній частині Центрального Лісостепу становить 7140,9 тис. м³, з яких 60 % припадає на запас чистих деревостанів дуба червоного. Проведено розподіл площі та запасу чистих деревостанів дуба червоного за віковими групами та адміністративними областями. Визначено середній запас монокультур дуба червоного у регіоні дослідження та в межах адміністративних областей, який засвідчує про їх високу продуктивність. Встановлено, що найбільшою продуктивністю у регіоні відзначаються деревостани з рослинами дуба червоного, що зростають у Житомирській та Вінницькій областях, найнижчою – у Черкаській області.
Завантаження
Посилання
Chmura, D. (2013). Impact of Alien Tree Species Quercus rubra L. on Understorey Environment and Flora: a Study of the Silesian Upland (Southern Poland). Polish Journal of Ecology, 61(3), 431–442. URL: https://www.academia.edu/72291815/Impact_of_Alien_Tree_Species_Quercus_Rubra_L_On_Understorey_Environment_and_Flora_A_Study_of_the_Silesian_Upland_Southern_Poland_
Di Iorio, A., Caspani, A. C., Beatrice, P., & Montagnoli, A. (2024). Drought-related root morphological traits and non-structural carbohydrates in the seedlings of the alien Quercus rubra and the native Quercus robur: possible implication for invasiveness. Frontiers in Forests and Global Change, 7, article ID 1307340. https://doi.org/10.3389/ffgc.2024.1307340
Dubovik, D. V., Sauchuk, S. S., & Zavialova, L. V. (2021). The current status of the plant invasions in Belarus. Environmental & Socio-economic Studies, 9(4), 14–22. https://doi.org/10.2478/environ-2021-0021
Hayda, Y., Mohytych, V., Bidolakh, D., Kuzovych, V., & Sułkowska, M. (2022). The introduction of red oak (Quercus rubra L.) in the Ukrainian forests: advantages of productivity versus disadvantages of invasiveness. Folia Forestalia Polonica. Series A. Forestry, 64(4), 245–252. https://doi.org/10.2478/ffp-2022-0023
Ivchenko, A. I. (2002). History of the introduction of Quercus rubra L. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 12(4), 93–97. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2002/12_4/21.pdf
Kormann, J. M., Liesebach, M., & Liepe, K. J. (2023). Provenances from introduced stands of Northern Red Oak (Quercus rubra L.) outperform those from the natural distribution. Forest Ecology and Management, 531, article ID 120803. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2023.120803
Krivoruchko, А. Р. (2016). Evaluation of Some Taxation Indicators of Mixed Forest Crops of Red Oak (Quercus rubra L.) and English Oak (Quercus robur L.) in the Northern Subzone of the Ukraine Steppe. Scientific bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 26(7), 90–93. https://doi.org/10.15421/40260713
Kucher, O. O., Didukh, Ya. P., Pashkevych, N. A., Zavialova, L. V., Rozenblit, Yu. V., Orlov, O. O., & Shevera, M. V. (2023). The impact of northern red oak (Quercus rubra; Fagaceae) on the forest phytodiversity in Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 80(6), 453–468. https://doi.org/10.15407/ukrbotj80.06.453
Lukisha, V., & Movchan, M. (2023). Assessment of the spatial distribution of invasive tree species in the boreal forests of the Middle Dnieper region. Ecological Sciences, 4(49), 219–225. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.4-49.29
Maiboroda, V. A. (2011). Distribution and features of the formation of the age structure of northern red oak boreal plantations in Ukraine. Scientific bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 21(03), 31–37. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2011/21_3/31_Maj.pdf
Major, K. C., Nosko, P., Kuehne, C., Campbell, D., & Bauhus, J. (2013). Regeneration dynamics of non-native northern red oak (Quercus rubra L.) populations as influenced by environmental factors: A case study in managed hardwood forests of southwestern Germany. Forest Ecology and Management, 291, 144–153. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2012.12.006
Miltner, S., & Kupka, I. (2016). Silvicultural potential of northern red oak and its regeneration – Review. Journal of Forest Science, 62(4), 145–152. https://doi.org/10.17221/115/2015-JFS
Miltner, S., Kupka, I., & Třeštík, M. (2016). Effects of Northern redoak (Quercus rubra L.) and sessile oak (Quercus petraea (Mattusch.) Liebl.) on the forest soil chemical properties. Central European Forestry Journal, 62, 169–172. URL: https://sciendo.com/article/10.1515/forj-2016-0020
Nicolescu, V.-N., Vor, T., Mason, W. L., Bastien, J.-C., Brus, R., Henin, J.-M., & Mohren, F. (2020). Ecology and management of northern red oak (Quercus rubra L. syn. Q. borealis F. Michx.) in Europe: a review. Forestry: An International Journal of Forest Research, 93(4), 481–494. https://doi.org/10.1093/forestry/cpy032
Poznyakova, S. I. (2019). Introduced tree species in forest stands of the state enterprise "Hadyach forest economy". Bulletin of Kharkiv National Agrarian University, 2, 142–148. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Vkhnau_grunt_2019_2_18
Protsenko, I. A., Lobchenko, G. O., & Yukhnovskyi, V. Yu. (2019). Some features of growth and phytomeliorativeproperties of red oak in recultivated lands in Cherkasy region. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 29(5), 60–65. https://doi.org/10.15421/40290512
Roman, V. I., Skalinchan, O. O., Mihaly, A. V., & Sharga, B. M., Chepur, S. S. (2023). Growth and productivity of Quercus rubra L. plantations in the Ukrainian Polissya. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Biolohiia, 55, 62–67. https://doi.org/10.32782/1998-6475.2023.55.62-67
Thurm, E. A., Hernández, L., Baltensweiler, A., Ayan, S., Razstovits, E., Bielak, K., & Falk, W. (2018). Alternative tree species under climate warming in managed European forests. Forest Ecology and Management, 430, 485–497. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2018.08.028
Woziwoda, B., Kopeć, D., & Witkowsk, J. (2014). The negative impact of intentionally introduced Quercus rubra L. on a forest community. Acta Societatis Botanicorum Poloniae, 83(1), 39–49. https://doi.org/10.5586/asbp.2013.035
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
