Вплив війни на адаптацію архітектури соціальних мереж до нагальних потреб їх користувачів

  • Й. З. Піскозуб Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Краківська політехніка ім. Тадеуша Костюшка, м. Краків https://orcid.org/0000-0001-7978-4052
  • Н. О. Далик Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів https://orcid.org/0009-0008-8751-558X
Ключові слова: архітектура, адаптація архітектури, масові комунікації, комунікація у кризових ситуаціях

Анотація

Проаналізовано особливості адаптації архітектури соціальних мереж до умов кризових ситуацій, таких як війна, вказуючи на їхню значущість для врахування вимог сучасного суспільства. Встановлено, що соціальні мережі в умовах війни виступають важливими засобами комунікації як між користувачами, так і з державними органами, а також засобами поширення оперативної інформації та підтримки інформаційної безпеки суспільства. Проаналізовано нагальні потреби користувачів і особливостей їхнього досвіду в період воєнних дій. Досліджено функціональні адаптації соціальних мереж та оновлення їхньої архітектури, спрямовані на забезпечення безпечного, ефективного та інтуїтивного їхнього використання для досягнення достатнього рівня задоволення нагальних потреб користувачів у військових ситуаціях. З'ясовано, що користувачі надають перевагу соціальним платформам, які можуть швидко адаптуватися до нових умов, забезпечуючи оперативний доступ до інформації, особливо до новин та сповіщень про небезпеку. Виявлено, що у кризових ситуаціях важливими стають простота доступу до основного функціоналу соціальних мереж, можливих функції групової комунікації, можливість зв'язку між користувачами у складних умовах і належний рівень захисту даних. Це підвищує як довіру користувачів до платформи, так і становлення її популярності серед широких верств населення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення архітектури соціальних мереж, що стосуються їхніх основних функцій, мінімізацію додаткових візуальних елементів, збільшення стійкості платформи під час значних навантажень та інтеграцію економного енергоспоживання для забезпечення зручного використання через проблеми електропостачання. Надано деякі рекомендації щодо удосконалення архітектури соціальних мереж на етапі їхнього розроблення, враховуючи змінні умови кризових ситуацій. Запропоновано створювати гнучку архітектуру, здатну швидко адаптуватися до нагальних потреб користувачів і умов навколишнього середовища. Вказано на важливість забезпечення функціональності таких соціальних мереж, що дає змогу їхнім платформам ефективно підтримувати користувачів у кризових ситуаціях, у т.ч. можливість швидкого пошуку критичної інформації, комунікації у групах і наявність засобів для інформування великої кількості користувачів. Виявлено перспективні напрями для подальших досліджень соціальних мереж, серед яких важливими є розроблення інноваційних рішень для забезпечення інформаційної безпеки користувачів і підвищення стабільності платформ в умовах кризових ситуацій. Отримані результати можна застосувати розробникам соціальних мереж для вдосконалення архітектури наявних платформ, створення нових сервісів, орієнтованих на специфічні вимоги користувачів у кризових ситуаціях, а також для забезпечення стабільного та безпечного інформаційного середовища, яке сприятиме їхній ефективній комунікації навіть за відсутності надійного зв'язку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Афіліація авторів

Й. З. Піскозуб, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Краківська політехніка ім. Тадеуша Костюшка, м. Краків

д-р фіз.-мат. наук, професор, кафедра прикладної математики

Н. О. Далик, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

аспірант, кафедра прикладної математики

Посилання

Baj-Rogowska, A., & Sikorski, M. (2023). Exploring the usability and user experience of social media apps through a text mining approach. Engineering Management in Production and Services, 15(1), 86–105. https://doi.org/10.2478/emj-2023-0007

Batrymenko, O. V. (2022). The role of social media in the Russo-Ukrainian information war. Politology Bulletin, 89, 148–152. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.89.124-132

Crumlish, C., & Malone, E. (2009). Designing social interfaces: Principles, patterns, and practices for improving the user experience. OReilly Media, Inc. URL: https://www.amazon.com/Designing-Social-Interfaces-Principles-Experience/dp/0596154925

Dyak, T. P., Hrytsiuk, Y. I., & Horvat, P. P. (2022). The problem of fake news detection on Internet websites. Scientific Bulletin of UNFU, 32(6), 78-94. https://doi.org/10.36930/40320612

Eriksson, M. (2018). Lessons for crisis communication on social media: A systematic review of what research tells the practice. International Journal of Strategic Communication, 12(5), 526–551. https://doi.org/10.1080/1553118X.2018.1510405

Global Digital Insights. Ukraine. (2024). DataReportal. [In Ukrainian]. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2024-ukraine#:~:text=The%20state%20of%20digital%20in%20Ukraine%20in%202024&text=There%20were%2029.64%20million%20internet,percent%20of%20the%20total%20population

Grytsiuk, P. Y., Ivanyshyn, A. V., & Hrytsiuk, Y. I. (2023). Quality assurance of software products in accordance with IEEE 730-2014 standard within the project implementation lifecycle. Scientific Bulletin of UNFU, 33(2), 101-117. https://doi.org/10.36930/40330214

Houston, J. B., Hawthorne, J., Perreault, M. F., Park, E. H., Goldstein Hode, M., Halliwell, M. R., & Griffith, S. A. (2015). Social media and disasters: a functional framework for social media use in disaster planning, response, and research. Disasters, 39(1), 1–22. https://doi.org/10.1111/disa.12092

Litvinchuk, I. S. (2024). The effectiveness of communication in the media during a crisis. Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism, 35(74), 148–152. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/25

Makarova, M. V. (2023). Social networks as leading source of information in war conditions. Bulletin of the Book Chamber, 10, 25–30. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.10(327).25-31

Media consumption of Ukrainians in conditions of full-scale war. (2022). Opora. [In Ukrainian]. URL: https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-v-umovakh-povnomasshtabnoyi-viini-opituvannia-opori-24068

Pavlenko, D. (2022). Dynamics of Modern Social Media in Ukraine in the Context of Supporting Information Security. Academic Papers of The Vernadsky National Library of Ukraine, 67, 108–117. https://doi.org/10.15407/np.67.108

Reuter, C., Stieglitz, S., & Imran, M. (2020). Social media in conflicts and crises. Behaviour & Information Technology, 39(3), 241–251. https://doi.org/10.1080/0144929X.2019.1629025

Signal. (2023, November 10). Wikipedia. Retrieved November 10, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Signal

Telegram. (2024, November 10). Wikipedia. Retrieved November 11, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Telegram

Ukrainian Media, Attitude, and Trust in 2022. (2022). USAID Internews. [In Ukrainian]. URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf?fbclid=IwAR3HW8VIA0k-9KvpxWnNG50MDFx7vVbqnX-xnTkwTseT7WzsxeHr4j67Gbs

WhatsApp. (2024, November 10). Wikipedia. Retrieved November 11, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/WhatsApp

Ye, J., Jindal, N., Pierri, F., & Luceri, L. (2023). Online networks of support in distressed environments: solidarity and mobilization during the Russian invasion of Ukraine. https://doi.org/10.48550/arXiv.2304.04327

Zakirov, M. (2023). Some Aspects of Event Communication in the Information Society in the War Conditions. Academic Papers of The Vernadsky National Library of Ukraine, 67, 18–34. https://doi.org/10.15407/np.67.018


Переглядів анотації: 106
Завантажень PDF: 74
Опубліковано
2024-11-21
Як цитувати
Піскозуб, Й. З., & Далик, Н. О. (2024). Вплив війни на адаптацію архітектури соціальних мереж до нагальних потреб їх користувачів. Scientific Bulletin of UNFU, 34(7), 80-85. https://doi.org/10.36930/40340710
Розділ
Інформаційні технології