Вплив війни на адаптацію архітектури соціальних мереж до нагальних потреб їх користувачів
Анотація
Проаналізовано особливості адаптації архітектури соціальних мереж до умов кризових ситуацій, таких як війна, вказуючи на їхню значущість для врахування вимог сучасного суспільства. Встановлено, що соціальні мережі в умовах війни виступають важливими засобами комунікації як між користувачами, так і з державними органами, а також засобами поширення оперативної інформації та підтримки інформаційної безпеки суспільства. Проаналізовано нагальні потреби користувачів і особливостей їхнього досвіду в період воєнних дій. Досліджено функціональні адаптації соціальних мереж та оновлення їхньої архітектури, спрямовані на забезпечення безпечного, ефективного та інтуїтивного їхнього використання для досягнення достатнього рівня задоволення нагальних потреб користувачів у військових ситуаціях. З'ясовано, що користувачі надають перевагу соціальним платформам, які можуть швидко адаптуватися до нових умов, забезпечуючи оперативний доступ до інформації, особливо до новин та сповіщень про небезпеку. Виявлено, що у кризових ситуаціях важливими стають простота доступу до основного функціоналу соціальних мереж, можливих функції групової комунікації, можливість зв'язку між користувачами у складних умовах і належний рівень захисту даних. Це підвищує як довіру користувачів до платформи, так і становлення її популярності серед широких верств населення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення архітектури соціальних мереж, що стосуються їхніх основних функцій, мінімізацію додаткових візуальних елементів, збільшення стійкості платформи під час значних навантажень та інтеграцію економного енергоспоживання для забезпечення зручного використання через проблеми електропостачання. Надано деякі рекомендації щодо удосконалення архітектури соціальних мереж на етапі їхнього розроблення, враховуючи змінні умови кризових ситуацій. Запропоновано створювати гнучку архітектуру, здатну швидко адаптуватися до нагальних потреб користувачів і умов навколишнього середовища. Вказано на важливість забезпечення функціональності таких соціальних мереж, що дає змогу їхнім платформам ефективно підтримувати користувачів у кризових ситуаціях, у т.ч. можливість швидкого пошуку критичної інформації, комунікації у групах і наявність засобів для інформування великої кількості користувачів. Виявлено перспективні напрями для подальших досліджень соціальних мереж, серед яких важливими є розроблення інноваційних рішень для забезпечення інформаційної безпеки користувачів і підвищення стабільності платформ в умовах кризових ситуацій. Отримані результати можна застосувати розробникам соціальних мереж для вдосконалення архітектури наявних платформ, створення нових сервісів, орієнтованих на специфічні вимоги користувачів у кризових ситуаціях, а також для забезпечення стабільного та безпечного інформаційного середовища, яке сприятиме їхній ефективній комунікації навіть за відсутності надійного зв'язку.
Завантаження
Посилання
Baj-Rogowska, A., & Sikorski, M. (2023). Exploring the usability and user experience of social media apps through a text mining approach. Engineering Management in Production and Services, 15(1), 86–105. https://doi.org/10.2478/emj-2023-0007
Batrymenko, O. V. (2022). The role of social media in the Russo-Ukrainian information war. Politology Bulletin, 89, 148–152. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.89.124-132
Crumlish, C., & Malone, E. (2009). Designing social interfaces: Principles, patterns, and practices for improving the user experience. OReilly Media, Inc. URL: https://www.amazon.com/Designing-Social-Interfaces-Principles-Experience/dp/0596154925
Dyak, T. P., Hrytsiuk, Y. I., & Horvat, P. P. (2022). The problem of fake news detection on Internet websites. Scientific Bulletin of UNFU, 32(6), 78-94. https://doi.org/10.36930/40320612
Eriksson, M. (2018). Lessons for crisis communication on social media: A systematic review of what research tells the practice. International Journal of Strategic Communication, 12(5), 526–551. https://doi.org/10.1080/1553118X.2018.1510405
Global Digital Insights. Ukraine. (2024). DataReportal. [In Ukrainian]. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2024-ukraine#:~:text=The%20state%20of%20digital%20in%20Ukraine%20in%202024&text=There%20were%2029.64%20million%20internet,percent%20of%20the%20total%20population
Grytsiuk, P. Y., Ivanyshyn, A. V., & Hrytsiuk, Y. I. (2023). Quality assurance of software products in accordance with IEEE 730-2014 standard within the project implementation lifecycle. Scientific Bulletin of UNFU, 33(2), 101-117. https://doi.org/10.36930/40330214
Houston, J. B., Hawthorne, J., Perreault, M. F., Park, E. H., Goldstein Hode, M., Halliwell, M. R., & Griffith, S. A. (2015). Social media and disasters: a functional framework for social media use in disaster planning, response, and research. Disasters, 39(1), 1–22. https://doi.org/10.1111/disa.12092
Litvinchuk, I. S. (2024). The effectiveness of communication in the media during a crisis. Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism, 35(74), 148–152. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/25
Makarova, M. V. (2023). Social networks as leading source of information in war conditions. Bulletin of the Book Chamber, 10, 25–30. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.10(327).25-31
Media consumption of Ukrainians in conditions of full-scale war. (2022). Opora. [In Ukrainian]. URL: https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-v-umovakh-povnomasshtabnoyi-viini-opituvannia-opori-24068
Pavlenko, D. (2022). Dynamics of Modern Social Media in Ukraine in the Context of Supporting Information Security. Academic Papers of The Vernadsky National Library of Ukraine, 67, 108–117. https://doi.org/10.15407/np.67.108
Reuter, C., Stieglitz, S., & Imran, M. (2020). Social media in conflicts and crises. Behaviour & Information Technology, 39(3), 241–251. https://doi.org/10.1080/0144929X.2019.1629025
Signal. (2023, November 10). Wikipedia. Retrieved November 10, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Signal
Telegram. (2024, November 10). Wikipedia. Retrieved November 11, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Telegram
Ukrainian Media, Attitude, and Trust in 2022. (2022). USAID Internews. [In Ukrainian]. URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf?fbclid=IwAR3HW8VIA0k-9KvpxWnNG50MDFx7vVbqnX-xnTkwTseT7WzsxeHr4j67Gbs
WhatsApp. (2024, November 10). Wikipedia. Retrieved November 11, 2024. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/WhatsApp
Ye, J., Jindal, N., Pierri, F., & Luceri, L. (2023). Online networks of support in distressed environments: solidarity and mobilization during the Russian invasion of Ukraine. https://doi.org/10.48550/arXiv.2304.04327
Zakirov, M. (2023). Some Aspects of Event Communication in the Information Society in the War Conditions. Academic Papers of The Vernadsky National Library of Ukraine, 67, 18–34. https://doi.org/10.15407/np.67.018
Переглядів анотації: 106 Завантажень PDF: 74


