Особливості розвитку кореневих систем дуба та ясена звичайного в умовах Північного Степу України
Анотація
Наведено морфологічний опис кореневої системи найпоширеніших типів ґрунтів Березківського та Долинського ДП "Врадіївське лісове господарство" та Ананіївського лісництва Філії "Ананіївське ДП". Насадження дуба звичайного (Дз) переважає у сухій бересто-кленовій діброві (Д1-БКД), яке має такі середні показники: висота 17,5 м, діаметр 22,3 см, повнота 0,8, бонітет І, запас стовбурової деревини 163,5 м3·га-1. Дуб звичайний зосереджує свої горизонтальні скелетні корені завтовшки понад 2 мм, переважно на глибині 0-30 см – 295,25 г (10,25+38,70+246,30), тоді як у ясена звичайного найбільше їх зосереджено в 0-40-сантиметровому шарі ґрунту – 344,06 г (4,56+80,30+136,60+122,60). Аналізуючи поширення фізіологічно активного коріння завтовшки до 2 мм видно, що до 0-30-сантиметрового шару ґрунту у дуба звичайного зосереджено 6,85 г (2,30+3,6+0,95), а у ясена звичайного – 9,43 (1,20+6,80+1,43), що у 1,38 рази більше. Виявлено, мають середні висоти та діаметри 6-річні культури дуба звичайного за густоти 15 тис. шт.·га-1 (ПП 11) у Долинському лісництві складають – висота 2,5 м, діаметр – 2,6 см, а у 6-річних культурах дуба звичайного за густоти 10 тис. шт.·га-1 (ПП 14) у Березківському лісництві відповідно – 2,2 і 2,3 см за густотою 5 тис. шт.·га-1 (ПП 12) у Долинському лісництві та 7 тис. шт.·га-1 (ПП 12-а) у Березківському лісництві відповідно – 2,0 м і 2,1 см; 3,0 і 2,1 см. За результатами проведеного дослідження, більша маса коренів у всіх дослідних порід розміщується на глибині 0-20 см. Так, у дуба звичайного в цьому шарі ґрунту знаходиться 80,4 г або 40,9 % усіх коренів, у ясена звичайного – 78,4 г або 40,0 %, а у клена гостролистого – 13,5 г або 52,5 %. Варто звернути увагу на те, що коренева система дуба звичайного і ясена звичайного формується майже однаково. Різниця в кореневій системі становила 196,6-159,9=36,7 г або в 1,23 раза менше порівняно з дубом. Корененаселеність клена конкуренції за режим поживних речовин і вологу ні дубу, ні ясену не становить.
Завантаження
Посилання
Comas, L., Becker, S., Cruz, V. M., et al. (2013). Root traits contributing to plant productivity under drought. Front Plant Sci 4. https://doi.org/10.3389/fpls.2013.00442
de Dorlodot, S., Forster, B., Pagès, L., et al. (2007). Root system architecture: opportunities and constraints for genetic improvement of crops. Trends Plant Sci 12, 474–481. https://doi.org/10.1016/j.tplants.2007.08.012
Duboscq-Carra, V. G., Letourneau. F. J., & Pastorino, M. J. (2018). Looking at the forest from below: the role of seedling root traits in the adaptation to climate change of two Nothofagus species in Argentina. New for 49, 613–635. https://doi.org/10.1007/s11056-018-9647-3
Fromm, H. (2019). Root plasticity in the pursuit of water. Plants 8, 236. https://doi.org/10.3390/plants8070236
Gordienko, M. I., & Gordienko, N. M. (2005). Forestry properties of woody plants. Kyiv: Vistka, 820.
Grossnickle, S. C. (2005). Importance of root growth in overcoming planting stress. New for 30, 273–294. https://doi.org/10.1007/s11056-004-8303-2
Guz, M. M. (1996). Root systems of tree species of the right-bank forest-steppe of Ukraine: monograph. Kyiv: VK "Yasma", 145.
Guz, M. M. (1996). Standard of root systems of tree species. Part 1. Standard oak root system. Lviv: ISDO, 32.
Guz, M. M., Ozarkiv, I. M., Kulchytskyi-Zhygailo, I. E., Ozarkiv, O. I., & Danchivska, O. Ya. (2009). Peculiarities of the structure of the root system of common oak and patterns of moisture transfer in the tree. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine, 19(4), 7–16.
Hegelskyi, I. N. (1960). Experience of boreal oak breeding in Ukraine. Scientific works of the Faculty of Forestry, XIII. Vol. 7, 59–70.
Hnativ, P. S., Veha, N. I., Hrynyk, O. M., Lopotych, N. Y., & Shovhan, A. D. (2023). Differentioation of metabolic adaptation of Quercus robur L. and Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc. in conditions of technogenic transformation of the environment. Scientific Bulletin of UNFU, 33(2), 31–38. https://doi.org/10.36930/40330204
Ivanyuk, I. V. (2006). Peculiarities of the formation of root systems in woody plants of landscape forest crops of the green zone of Kyiv. Agrarian science and education, 7(3–4), 118–122.
Kalinin, M. I. (1998). Root population of the soil. Ukrainian encyclopedia of forestry, Lviv, 1, 367.
Kalinin, M. I., Guz, M. M., & Debryniuk, Yu. M. (1998). Forest root science: a textbook. Lviv: IZMN, 336.
Koevoets, I. T., Venema, J. H., Elzenga, JTM., & Testerink, C. (2016). Roots withstanding their environment: exploiting root system architecture responses to abiotic stress to improve crop tolerance. Front Plant Sci. https://doi.org/10.3389/fpls.2016.01335
Krasowski, M. J. (2003). Root system modifications by nursery culture reflect on post-planting growth and development of coniferous seedlings. For Chron 79, 882–891. https://doi.org/10.5558/tfc79882-5
Lustyuk, T. V. (2015). Rhizological studies of the natural seed regeneration of the common oak (Quercus robur L.) in the wet meadows of the Western Polissia. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 216 (1), 63–67.
Meier, I. C., Knutzen, F., Eder, L. M., et al. (2018). The deep root system of Fagus sylvatica on sandy soil: structure and variation across a precipitation gradient. Ecosystems 21, 280–296. https://doi.org/10.1007/s10021-017-0148-6
Minder, V. V. (2015). The influence of soil conditions on the formation of the above-ground and underground parts of common oak. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 216 (1), 132–139.
Strong, W. L., & Roi, G. L. (1983). Root-system morphology of common boreal forest trees in Alberta, Canada. Canadian Journal of Forest Research, 13(6), 1164–1173.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
